Справа № 1328/491/12 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.

Провадження № 11/783/193/13 Доповідач: Михайлишин Г. Я.

П О С Т А Н О В А

попередньго розгляду справи

26 лютого 2013 року апеляційний суд Львівської області в складі:

Головуючого: судді Михайлишин Г.Я.

з участю прокурора: Горин У.І.

представника цивільного позивача: Гриновець Г.Г.

провівши у відкритому судовому засіданні в м. Львові попередній розгляд справи за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, цивільного позивача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 29 жовтня 2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 29.10.2012 року засуджено ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік. На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_3 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи. За ч. 2 ст. 209 КК України ОСОБА_3 - виправдано. Цивільний позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено повністю.

На вирок подані апеляції прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, цивільним позивачем ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

В апеляції прокурор просить скасувати вирок суду та постановити новий, яким визнати винним та засудити ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364 КК України на три роки позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих обов'язків на три роки; за ч. 2 ст. 209 КК України на сім років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих обов'язків на три роки, з конфіскацією майна від легалізації та конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - сім років позбавлення волі, з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих обов'язків на три роки.

Цивільний позивач в апеляції ставить питання про скасування вироку та постановлення нового, яким ОСОБА_3 призначити більш суворе покарання

Заслухавши представника цивільного позивача Гриновець Г.Г. про те, що вирок оспорюється цивільним позивачем виключно в частині призначеного засудженому покарання, міркування прокурора, що цивільним позивачем вирок оскаржений з підстав, з яких він не може бути оскарженим, вивчивши матеріали кримінальної справи, апеляційний суд приходить до висновку, що у прийнятті апеляції цивільного позивача слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 10 ст. 348 КПК України 1960 року цивільний позивач має право подати апеляцію, лише у частині, що стосується вирішення цивільного позву.

Разом з тим, цивільним позивачем подана апеляція, в якій він просить скасувати вирок та постановити новий, яким призначити ОСОБА_3 більш суворе покарання.

Оскільки вирок в частині цивільного позову цивільним позивачем не оспорюється, а оскаржуються виключно з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно положень п. 10 ст. 348 КПК України 1960 року, то відповідно до ч.1 ст. 359 КПК України 1960 року у прийнятті апеляції цивільного позивача слід відмовити.

Керуючись ст. 348, 359 КПК України 1960 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в прийнятті до апеляційного розгляду апеляції цивільного позивача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 29 жовтня 2012 року.

Суддя апеляційного суду Михайлишин Г.Я.