08.04.2013 Справа № 756/4982/13-к
№ 1-кп/756/209/13
756/4982/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2013 року Оболонський районний суд м.Києва
в складі:
головуючого - судді Бевзенко Ю.П.
при секретарі - Ткачук В.В.
з участю прокурора - Гошовського Р.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №22012110000000100 в якому обвинувачується:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Києва, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.359 КК України,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді-грудні 2011 року ОСОБА_1 умисно, незаконно, в порушення п.7 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України Додатку №1 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992р. №2471-ХІІ та п.2 «Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізацію та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 27.10.2001 р., вирішив придбати спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.
Так, у той же час, ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання (АДРЕСА_1), на виконання свого злочинного наміру, використовуючи власний персональний комп'ютер, через мережу Інтернет, зайшов на Інтернет-сайт WWW.SLANDO.UA, де знайшов оголошення з продажу спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, замаскованих під брелоки з вмонтованими відеокамерами та мікрфонами.
Після чого, ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, за невстановлених обставин домовився з невстановленою досудовим слідством особою - продавцем за грошову винагороду щодо незаконного придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а саме: одинадцяти брелоків з вмонтованими відеокамерами та мікрофонами.
У подальшому, ОСОБА_1, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, за невстановлених обставин здійснив оплату на невстановлений банківський рахунок продавця грошових коштів у сумі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень за незаконно придбані ним спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, а саме: одинадцять брелоків з вмонтованими відеокамерами та мікрофонами, які повинні були надійти поштою на його адресу: АДРЕСА_1
16.12.2011 р., невстановлена особа, не будучи обізнаною про злочинний намір ОСОБА_1, за невстановлених обставин, відправила з Китайської Народної Республіки на адресу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) міжнародним поштовим відправленням № RA 413609224 CN спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, а саме: одинадцять брелоків з вмонтованими відеокамерами та мікрофонами до яких додавались одинадцять USB-кабелів та інструкцій по використанню.
25.12.2011 р. у зону митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» Київської регіональної митниці Держмитслужби України, що знаходиться на території відділення цеху № 2 ДОПП «Укрпошта» (м. Київ, вул. І. Кірпи, 2) з Китайської Народної Республіки до митного контролю надійшло міжнародне поштове відправлення №RA 413609224 CN, адресоване ОСОБА_1 (04214,АДРЕСА_1).
Цього ж дня, у ході митного огляду даного міжнародного поштового відправлення, старшим інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» Київської регіональної митниці Держмитслужби України Стретовичем В.О. було виявлено одинадцять брелоків з вмонтованими відеокамерами та мікрофонами до яких додавались одинадцять USB-кабелів та інструкцій по використанню.
Згідно висновку судово-технічної експертизи Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 415/3 від 26.12.2012 р., надані на дослідження одинадцять брелоків з вмонтованими відеокамерами та мікрофонами до яких додаються одинадцять USB-кабелів та інструкцій по використанню, що надійшли у міжнародному поштовому відправленні № RA 413609224 CN, відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а саме до спеціальних технічних засобів негласного фото-, відеодокументування та отримання і реєстрації аудіоінформації.
Отже, за наведених вище обставин ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця - незаконного придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, але злочин ОСОБА_1 не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки після здійснення митного огляду міжнародного поштового відправлення № RA 413609224 CN, виявлені у ньому спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації - одинадцять брелоків з вмонтованими відеокамерами та мікрофонами, були вилучені співробітниками Київської регіональної митниці Держмитслужби України.
У судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, вчинив закінчений замах на незаконне придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.1 ст.359 КК України.
28 березня 2013 р. між прокурором відділу прокуратури міста Києва Гошовським Р.М. з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1, з іншого боку, укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор Гошовський Р.М. та обвинувачений ОСОБА_1, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.15, ч.1 ст.359 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., та зобов'язання обвинуваченого відшкодувати суму за проведення експертизи в сумі 1348 гривень 16 копійок. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.359 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури міста Києва Гошовським Р.М. з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Затвердити угоду від 28 березня 2013 року про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури міста Києва Гошовським Р.М. з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку.
ОСОБА_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.359 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 1348 гривень 16 копійок.
Речові докази:
- 11 брелоків з вмонтованою відеокамерою та мікрофонами - знищити;
- копію оболонки міжнародного поштового відправлення № RA 413609224 CN, копію накладної №03998..242631 від 24.12.2011 р., особовий лист CN 33 №20 авіадепеші №202 від 16.12.2011 р., до якого приписано дрібний пакет № RA 413609224 CN - зберігати при матеріалах кримінальної справи;
- накладну №03998..242631 від 24.12.2011 р., акт про проведення митного огляду товарів від 25.12.2011 р., акт про взяття проб і зразків товарів від 25.12.2011р., копію запиту про проведення дослідження від 26.12.2011 р. вих.№40/6-28/17626, супровідний лист з висновком Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 03.01.2012 р. №12.3-26 - зберігати при матеріалах кримінальної справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суду м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ю.П. Бевзенко