УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
22 листопада 2007 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Широкової Л.В.
суддів Франовської К.С.
Худякова A.M.
при секретарі судового
засідання Забеліній О.О.
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану на рішення Королівського районного суду м. Житомира від 01 вересня 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про виключення майна з акту опису, -
встановила:
У червні 2005 р. до суду з вищезазначеним позовом звернувся ОСОБА_2. Свій позов мотивував тим, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира накладено арешт на майно ОСОБА_3 (1/4 частину квартири АДРЕСА_1). Дану квартиру останній разом з іншими членами сім'ї 24 липня 1999 р. продав управлінню капітального будівництва обласної державної адміністрації. В подальшому дана квартира була виділена йому та його сім'ї для проживання, яку він приватизував у 2005 р. Проте, він не може оформити дану квартиру в обласному державному комунальному підприємстві по технічній інвентаризації, оскільки на неї накладено арешт.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01 вересня 2005 р. позов ОСОБА_2 задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Так, зазначає ОСОБА_1, він є неналежним відповідачем, оскільки арешт накладений державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Богунського району м. Житомира при виконанні рішення суду по справі за його позовом до ОСОБА_3 Відповідачем по даній справі має бути відділ Державної виконавчої служби або державний виконавець.
Справа № 22ц/2350 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Гансецька І.А.
Категорія 44 Суддя-доповідач Широкова Л.В.
2
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що на час накладення арешту на майно ОСОБА_3 кв. АДРЕСА_1 йому не належала. Власником вказаної квартири є позивач.
Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитись з таких підстав.
Відповідно до чинного законодавства, право власності на квартиру /будинок/ виникає з моменту його реєстрації в органах державного комунального підприємства по технічній інвентаризації.
Судом встановлено, що 24 липня 1999 р. ОСОБА_3 разом з членами сім'ї продав управлінню капітального будівництва обласної державної адміністрації квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу. В подальшому вказана квартира була виділена ОСОБА_2 і приватизована ним 19 січня 2005 р. (а.с. 4-5).
На час накладення арешту спірна квартира ОСОБА_2 не була зареєстрована в органах державного комунального підприємства по технічній інвентаризації.
А відтак, державним виконавцем правильно накладено арешт на 1/4 квартири АДРЕСА_1і, як на майно ОСОБА_3
За таких обставин судове рішення підлягає скасуванню з постановлениям нового про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову за безпідставністю.
Довід ОСОБА_1 про те, що він є неналежним відповідачем є безпідставним, оскільки відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про виключення майна з опису" від 27 серпня 1976 року № 6 (зі змінами, внесеними
постановами від 30 червня 1978 р. № 5, від ЗО березня 1984 р. № 3, від 25 грудня 1992 р. № 13 та від 25 травня 1998 р. № 15) за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 вересня 2005 року скасувати та постановити нове, яким ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про
виключення майна з акту опису відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.