УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
22 листопада 2007 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Широкової Л.В.
суддів Франовської К.С. , Худякова A.M.
при секретарі судового
засідання Забеліній О.О.
з участю розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Королівського районного суду. м. Житомира від 19 червня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -
встановила:
В червні 2002 року до суду з вищезазначеним позовом звернувся ОСОБА_1 Свої вимоги мотивував тим, що є власником будинку АДРЕСА_1. 22.03.2002 року близько 9 год.50 хв. в надвірній будівлі відповідачів виникла пожежа, в результаті якої було зруйновано його будинок та причинено матеріальну та моральну шкоду. Просив суд стягнути на його користь з відповідачів в солідарному порядку 10000 грн. матеріальної та 20000 грн. моральної шкоди.
В процесі розгляду справи уточнив свої вимоги, просив суд стягнути з відповідачів 17023, 04 грн. матеріальної шкоди, відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи. У зв'язку із смертю ОСОБА_4 просив стягнути шкоду з ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 21 вересня 2007 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3. як спадкоємців померлої ОСОБА_4
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 рішення суду просить скасувати як таке, що не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи. Суд правильно встановив, що пожежа почалася з туалету, який належить на праві власності відповідачам, проте, безпідставно відмовив у задоволенні позову.
Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
2
Відповідно до вимог ст. 440 ЦК України, шкода, заподіяна особі або майну громадянина відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідачів у заподіянні шкоди недоведена.
З таким висновком не може погодитись колегія суддів, оскільки він суперечить обставинам справи та добутим доказам.
Як встановив суд, сторони є співвласниками будинку АДРЕСА_1, мають окремі двори та надвірні господарські будівлі.
22 .03.2002 року близько 9 год.50 хв. в надвірній будівлі відповідачів виникла пожежа, в результаті якої було пошкоджено майно позивача. Цей факт підтверджується висновком пожежно-технічної експертизи /а.с. 82-85/. Місцем виникнення пожежі є надвірна споруда/туалет/, що належить відповідачам. Горіння почалося з даної споруди. Причина пожежі за висновком даної експертизи є несправність або аварійний режим роботи системи електромережі у надвірній будівлі/туалеті/, де знаходився осередок пожежі.
Проведеними по справі судовими будівельно-технічними експертизами встановлений розмір відновлювального ремонту будинку, що становить 15092, 44 грн. та розмір заподіяної ОСОБА_1 шкоди пошкодженням майна з урахуванням проценту його зносу складає 1931, 60 грн.
Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" п.7.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань електроенергетики України від 31.07.1996 року №28, обов'язок забезпечити належний технічний стан і ремонт електричної проводки та електроустаткування в квартирах, які знаходяться у приватному /особистому/ користуванні громадян, а також за техніку безпеки під час користування електричною енергією покладається на власників індивідуальних будівель, квартиронаймачів чи орендарів.
Таким чином, відповідачі відповідно до вимог ст. 440 ЦК України та Закону України „Про електроенергетику" п.7.2 Правил користування електричною енергією, повинні нести відповідальність за заподіяну шкоду.
Разом з тим суд встановив, що зведена позивачем будівля, яка знищена вогнем, побудована самовільно і її правова реєстрація проведена пізніше.
Згідно висновку експерта /а.с. 84/ розвитку пожежі також сприяла невідповідність Державним будівельним нормам протипожежних розривів між всіма будівлями що були пошкоджені /знищені/ вогнем , надвірної споруди /туалету/ і сараєм ОСОБА_4/20см. /; сараєм ОСОБА_4 і житловим будинком ОСОБА_1/50см. /.
Відтак, позивач як власник домоволодіння, збудувавши будинок „Б" в порушення будівельних норм, проявив безпечність та грубу необережність, які сприяли збільшенню шкоди. Тому, колегія суддів вважає, що ступінь вини сторін у заподіянні шкоди є рівною, у 50% і відповідно до вимог ст. 454 ЦК України, 1963 року зменшує розмір відшкодування як моральної так і матеріальної шкоди в залежності від ступеня вини. Розмір матеріальної шкоди встановлює в сумі 8512, 02 грн.
Щодо моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню відповідно до вимог ст. 440-1 ЦК України в розмірі 1000 грн., виходячи з обставин справи, враховуючи характер і тривалість страждань, наслідки пожежі, істотність вимушених змін у житті позивача, часу і зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану житла.
Доводи апелянта, що відповідачі повинні нести відповідальність за правилами ст. 450 ЦК України є безпідставні, оскільки електромережа в квартирі /домоволодінні/ не визнається джерелом підвищеної небезпеки, оскільки умови її використання не створюють ніякої небезпеки для оточуючих.
3
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія судців, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2007 року скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 8512, 02 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з кожного по 55, 87 грн. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кожного по 30, 87 грн. державного мита та по 18, 25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Справа №22ц/2205 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Гансецька І.А.
Категорія 19 Суддя - доповідач Широкова Л.В.