Судове рішення #290698

            

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 

11:20 год                                                                                                м.Одеса

 

"03" листопада 2006 р.

Справа  № 28/354-06-8951А

 

За позовом  Фізична особа-підприємець ОСОБА_1; 

до відповідача  Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів; 

 

про визнання недійсною постанови. 

 

Суддя                Гуляк Г.І.

при секретарі   Бандиш Г.І.

 

Представники:

 

Від позивача: ОСОБА_2 - за дорученням; 

Від відповідача: Неклеса Ю.В. - за дорученням;

 

Суть спору: позивач -Фізична особа підприємець ОСОБА_1, звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсною постанову Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 19 травня 2006 року про накладення стягнення у розмірі 2051 гривень.

Позивач мотивує свої вимоги наступним: І9 травня 2006 року постановою НОМЕР_1 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 була притягнена до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 23 "Закону України про захист прав споживачів". Підставою для накладення стягнення був акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 27 квітня 2006 року, складений представниками Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів. На підставі вказаного акту, відповідач прийняв постанову, згідно з якою ФО -підприємець ОСОБА_1 виготовила продукцію, що не відповідає вимогам нормативних документів та відсутність необхідної достовірної та своєчасної інформації про продукцію - найменування підприємства виробника та його товарний знак та адреса, паспорт, номер партії та несвоєчасне виконання припису посадової особи.

Представник позивача вказує, що постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а саме згідно з п. 2.7.13 "Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", затвердженими наказом Міністерства економіки та питань європейської інтеграції України від 11 березня 2004 р. № 98,  для кращого ознайомлення покупців з асортиментом товарів, що є у продажі у торговельному (демонстраційному) залі оформляються інтер'єри з імітацією житлових кімнат, кухонь тощо". Згідно з наказом для кращого ознайомлення покупців з асортиментом товарів меблеві товари, що знаходяться у офісі-крамниці "ІНФОРМАЦІЯ_1" є імітацією і не підлягають продажу. На думку позивача, вказаний товари не підлягає продажу, та на нього не розповсюджується п.п. 2.7.1., 2.7.2. п. 2.7. Правил.

 

 

 

За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсною постанову Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 19 травня 2006 року.

Відповідачем  Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів 3 листопада 2006 року, надав заперечення  відповідно до ст.. 49,51 КАС України в якому проти позову заперечує та вказує, що  позовна заява подана безпідставно, позовні вимоги необґрунтовані, а постанова НОМЕР_1 прийнята згідно з вимогами чинного законодавства та в межах компетенції, просить суд у задоволені позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримує та просить суд визнати недійсною постанову за НОМЕР_1.

Представник відповідачів в судове засідання з'явився, проти позову заперечує та просить суд у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд  дійшов наступних висновків:

 

27 квітня 2006 року у офісі-крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1»АДРЕСА_1, який належить ФО підприємцю ОСОБА_1 було здійснено перевірку фахівцями Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів: завідуючим сектором Ревою З.Ю. на підставі посвідченні НОМЕР_2 та головним спеціалістом Михайловою Н.В. на підставі посвідченні НОМЕР_3 та розпорядження НОМЕР_4 та складено акт за НОМЕР_5 про перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів від 27 квітня 2006 року.

Перед початком проведення перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів було здійснено контрольне замовлення товару (двері між кімнатні мод. 26 з фурнітурою) у офісі-крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1»АДРЕСА_1, що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, про що складено проміжний акт на замовлення по виготовленню дверей, видано розрахунковий документ (квитанція до прибуткового касового ордера) де зазначено, що прийнято від Реви З.Ю. 1000 гривень, а підставою прийняття даної суми виступає продаж дверей.

Суд доходить висновку, що  меблі які знаходилися в офісі-крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1»були не імітацією для кращого ознайомлення покупців з асортиментом, а підлягали саме продажу з порушенням вимог п.п. 1.6, 1.7, 1.10, 1.13, 1.16, 2.7.1, 2.7.2, «Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами»затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.03.2004 року № 98.

Також слід зазначити, що в свідоцтві про сплату єдиного податку НОМЕР_6 виданого суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 в графі види діяльності зазначено - роздрібна торгівля меблями та обладнанням для житла, що підтверджує той факт, що у офісі-крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1»здійснювалася роздрібна торгівля меблями.

Виявлені порушення було зафіксовано в акті перевірки дотримання законодавства прав споживачівНОМЕР_7. На підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів господарюючому суб'єкту було винесено припис про усунення виявлених порушень, та надання письмової інформації Головному Одеському обласному управлінню у справах захисту прав споживачів до 3 травня 2006 року.

В свою чергу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 всупереч вимогам припису щодо надання письмової інформації до головного управління до 3 травня 2006 року, було надано пояснення від 11 травня 2006 року, про те, що відповідно до вимог акту № 7577 від 27.04.06 року, вона провела маркування меблевих товарів, що були виставлені для продажу. За таких обставин суд доходить висновку, що ФО - підприємець  ОСОБА_1 визнала порушення які були виявлені та зафіксовані актом НОМЕР_7.

 

 

Відповідно до п. 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів»від 17 серпня 2002 р. № 1177, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 вказаного Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.

Таким чином, постанова НОМЕР_1 прийнята згідно з вимогами чинного законодавства і в рамках компетенції Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані , не відповідають вимогам чинного законодавства  та не підлягають задоволенню. 

Керуючись  ст. 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

                                           У позові відмовити повністю.

 

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст.254  Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена та підписана 6 листопада 2006 року.

 

Суддя                                                                                 Гуляк Г.І.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація