Справа № 566/128/13-ц

Провадження 2/566/122/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді - Хомицької А.А.,

при секретарі - Шендері Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, що зареєстрований у відділі РАЦС Луцького міськвиконкому Волинської області, актовий запис № 212 від 28.01.1992 р., просить після розірвання шлюбу доньку ОСОБА_3 на її вихованні, стягнути з відповідача витрати пов'язані з оплатою судових витрат в сумі 114,70 грн. та за надання правової допомоги в сумі 200 грн.

Вказує, що у них тривалий час виникають непорозуміння у сімейних відносинах. Причиною цього стало те, що відповідач часто і багато зловживає алкогольні напої. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, створює важку психічну обстановку в сім'ї. Він проявляє фізичне насилля відносно мене, за що попереджався та притягався до адміністративної відповідальності. Зазначає, що намагалася зберегти сім'ю, проте відповідач не реагує на її прохання, продовжує зловживати спиртними напоями, протиправно вести в сім'ї, свої доходи в основному використовує для власних потреб. Примирення не може бути, вона втратила почуття поваги та довіри до відповідача

В судове засідання позивач не з'явилася, подала суду заяву, де зазначила, що позовні вимоги підтримує, але бажає змінити після розірвання шлюбу прізвище на дошлюбне ОСОБА_1, просить розглядати справу без її участі (а.с. 9).

В судове засідання відповідач не з'явився, подав суду заяву, де зазначив, що позовні вимоги позивачки підтримує, просить розглядати справу без його участі (а.с. 10).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 28 лютого 1992 року, який зареєстрований відділом РАЦС Луцького міськвиконкому, актовий запис № 212 від 28.02.1992 р. (а.с. 5). Від даного шлюбу у подружжя є двоє доньок - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Як встановлено судом, подружжя шлюбні відносини не підтримують, заходи для збереження сім'ї сторонами не вживаються.

З викладеного суд робить висновок, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим. Збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.

Зважаючи на вимогу відповідача та з метою недопущення порушення прав та інтересів неповнолітньої дитини, суд залишає ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживати разом з позивачкою.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати у сумі 114,70 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги, то суд вважає, що у їх стягненні слід відмовити з врахуванням наступного.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Довідка адвоката без дати та № (а.с. 6) наявна в матеріалах справи не є бухгалтерським документом, що свідчить про сплату коштів за надання правової допомоги, а тому суд вважає за необхідне відмовити в цій частині позовних вимог про стягнення з відповідача витрат, зважаючи на не підтвердження належними доказами таких вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 110 - 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 ОСОБА_2 який зареєстрований відділом РАЦС Луцького міськвиконкому, актовий запис № 212 від 28.02.1992 р., - розірвати.

Неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_1.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.А. Хомицька