Справа № 1716/4429/2012
Номер провадження 1/570/25/2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2013 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Коробова С.О.
з участю прокурора Захарця О.В.,
при секретарі судового засідання Данчук Л.А.
розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красноярськ Російської Федерації, який має базову загальну середню освіту, не працює, не одружений, є громадянином України, який є не судимим, проживає в АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
ОСОБА_1 16 травня 2012 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`ягніння, зі складського приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_2, у яке проник шляхом пошкодження вхідних дверей, вчинив крадіжку транспортного засобу марки «ТМЗ 5951», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, чим завдав останньому матеріальної шкоди на суму 3133 грн. 70 коп..
Підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні крадіжки, поєднаної з проникненням у приміщення. Суду показав, що, 16 травня 2012 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, він, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник до складського приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_2, та викрав звідти транспортний засіб марки «ТМЗ 5951», державний номерний знак НОМЕР_1. Підсудний ОСОБА_1 повністю погодився з вартістю викраденого ним майна і висловив перед судом щире каяття.
У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України 1960 року, враховуючи думку прокурора та підсудного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених підсудним, які повністю не оспорюються сторонами, обмеживши судове слідство дослідженням обставин, які характеризують особу підсудного. При цьому суд переконався в тому, що підсудний правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню, тобто обставини щодо часу, місця, способу, мотиву вчинення злочину. Ці обставини, так як вони викладені в обвинуваченні, підсудним не заперечуються. Не оспорює ОСОБА_1 і вартість викраденого ним майна. Сумнівів в добровільності і істинності позиції підсудного немає. Підсудному роз'яснено, що він у випадку прийняття судом рішення про недоцільність дослідження доказів, які не оспорюються сторонами, буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний настояв на істинності своєї позиції і згоді на визнання судом недоцільним дослідження вказаних доказів щодо обставин справи. Підсудний заявив, що йому зрозумілі наслідки визнання судом недоцільності дослідження обставин справи, а саме неможливість оспорювання цих обставин в апеляційному порядку.
Дії підсудного вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення, тому що підсудний ОСОБА_1 вчинив викрадення чужого майна таємно зі складського приміщення, у яке проник без дозволу власника шляхом пошкодження вхідних дверей.
При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Даних про обставини, що негативно характеризують підсудного матеріали справи не містять. До того ж підсудний раніше не був судимий. Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину. Як обтяжуючу покарання обставини суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Тому, з урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України ближче до нижчої межі. Однак, за наявності обставини, що обтяжує покарання (вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння) суд позбавлений можливості призначити покарання за нижньою межею санкції.
З погляду на те, що підсудний щиро кається (проявив дійове каяття), визнав свою вину і сприяв як досудовому, так і судовому слідству, суд погоджується з пропозицією прокурора про звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням і приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання і звільненням його від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року, п. 11 Перехідних положень КПК України 2012 року, суд
з а с у д и в : :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк у чотири роки.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_1 звільнити з випробуванням з іспитовим строком у два роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично, відповідно до ч. 3 ст. 13 КВК України, з'являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази - частини розібраного мотоциклу марки «ТМЗ 5951» - залишити у власності потерпілого.
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція, з додержанням вимог ст. 350 КПК щодо її змісту, подається через Рівненський районний суд Рівненської області.
Суддя Коробов С.О.