Справа № 1716/5013/2012
Номер провадження 1/570/32/2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2013 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Коробова С.О.
з участю прокурора Захарця О.В.
при секретарі судового засідання Данчук Л.А.
розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Астрахань Астраханської області Російської Федерації, який має повну загальну середню освіту, є неодруженим, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає по АДРЕСА_2, раніше судимий:
- 28 листопада 1986 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 3 ст. 81 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на 3 роки, із відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
- 26 січня 1989 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 2 ст. 141 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців з конфіскацією майна;
- 28 жовтня 1991 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 3 ст. 140 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;
- 13 грудня 1995 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.1 ст.196-1 КК України 1960 року до виправних робіт строком на 1 рік 6 місяців з відрахуванням 20 % зарплати. Постановою Рівненського міського суду від 4.07.1997 року за ст. 30 КК України покарання замінене на 10 місяців 16 днів позбавлення волі;
- 29 березня 2000 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 2 ст. 140, ч.3 ст. 213, ст. 42 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на 2 роки з конфіскацією майна;
- 3 вересня 2001 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.1 ст.206 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;
- 14 травня 2003 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки;
- 25 липня 2006 року Ковельським міським судом Волинської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця с. Котів Рівненського району Рівненської області, який має професійно-технічну освіту, є неодруженим, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимий:
- 1 жовтня 2002 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 75 КК України з наданням іспитового строку на 1 рік;
- 25 червня 2007 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 7 років і три місяці, 9 липня 2012 року був умовно-достроково звільнений від відбування покарання строком на 1 рік 7 місяців і 28 днів
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
ОСОБА_1 5 листопада 2012 року в період часу з 5 години ранку по 11 годину, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2, роль якого зводилась до пособництва у вчиненні крадіжки, перебуваючи по АДРЕСА_4, вчинили повторно кожен крадіжку майна з будинку ОСОБА_4, поєднану з проникненням у вказаний будинок.
Так, заздалегідь домовившись про спільне вчинення злочину, ОСОБА_1 шляхом розбиття віконного скла, проник до середини приміщення будинку ОСОБА_4, звідки таємно викрав електричну соковижималку марки ОRJ-012»та електричний рубанок марки IЕ-5708В». Викрадене через вікно він передавав ОСОБА_2, який його чекав на вулиці і мав повідомити про наближення до місця крадіжки сторонніх осіб. ОСОБА_2 діяв при вчиненні злочину як посібник, сприяючи ОСОБА_1 у вчиненні злочину шляхом обіцянки повідомити про наближення до місця крадіжки сторонніх осіб. Отже, ОСОБА_1 з ОСОБА_2, групою осіб таємно викрали з будинку майно ОСОБА_4 на загальну суму 536 грн. 93 коп., а саме електричну соковижималку марки ОRJ-012»вартістю 95 грн. 88 коп. та електричний рубанок марки IЕ 5708В»вартістю 441 грн. 05 коп. Обидва вчинили крадіжку повторно, оскільки мають судимості за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 185 та 187 КК України.
Будучи допитаними в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому їм злочині за ч. 3 ст. 185 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України відповідно визнали повністю. Суду показали (кожен окремо), що дійсно 5 листопада 2012 року в період часу з 05:00 год. по 11:00 год. за попередньою змовою, вони, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та мотивів знайти у будинку алкоголь, вчинили повторно крадіжку майна з проникненням у приміщення будинку. Підтвердили (кожен окремо), що ОСОБА_1 шляхом розбиття віконного скла, проник до середини приміщення будинку ОСОБА_4, звідки таємно викрав електричну соковижималку та електричний рубанок. Викрадене через вікно він передавав ОСОБА_2, який його чекав на вулиці і мав повідомити про наближення до місця крадіжки сторонніх осіб.
Підсудні погодилися з вартістю, кількістю викраденого та його ознаками.
Потерпілий ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій зазначив, що заподіяна шкода йому відшкодована, претензій до підсудних він не має. Просив розглянути справу у його відсутності.
Показання двох підсудних відповідають фактичним обставинам справи і учасниками судового розгляду не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України, враховуючи думку прокурора та підсудних, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які повністю не оспорюються сторонами. При цьому суд переконався в тому, що підсудні (кожен окремо) правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню. Ці обставини ними не заперечуються. Сумнівів в добровільності і істинності їх позицій у суду немає. Підсудним (кожному окремо) роз'яснено, що вони, при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, будуть позбавлені можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудні (кожен окремо) настояли на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставин справи.
Суд погоджується з кваліфікацією органом досудового слідства дій підсудного ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України як повторної крадіжки, вчиненої за попередньою змовою групою осіб з проникненням в приміщення, тому що крадіжку вчинили дві особи, які заздалегідь, до початку злочину, домовились про спільне його вчинення, а також дана крадіжка була вчинена з проникненням у приміщення. Суд також погоджується з кваліфікацією органом досудового слідства дій підсудного ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, як співучасть у вчиненні повторної крадіжки, за попередньою змовою групою осіб з проникненням у приміщення у виді пособництва шляхом надання іншому співучаснику необхідної інформації для вчинення злочину, тому що крадіжку вчинили дві особи, які заздалегідь, до початку злочину, домовились про спільне його вчинення, а також дана крадіжка була вчинена з проникненням у приміщення і підсудний чекав на вулиці іншого співучасника злочину та мав повідомити його про наближення до місця крадіжки сторонніх осіб. Обидва підсудні вчинили крадіжку повторно, оскільки мають судимості за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 185 та 187 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує при визначенні його строку кожному з підсудних повне визнання підсудними своєї вини у вчиненні злочину, їх щире каяття та активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину, відшкодування завданої шкоди в добровільному порядку. Однак суд позбавлений можливості призначити покарання за нижньою межею санкції, оскільки злочин вчинено обома підсудними у стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання. Характеристики підсудних, які містяться у матеріалах справи, суд не бере до уваги, оскільки вони не містять підписів особи, яка їх видавала.
При призначенні покарання ОСОБА_2 за сукупністю вироків суд виходить з того, що злочин вчинений під час умовно-дострокового звільнення. Отже, відповідно до положень ч. 4 ст. 81 КК України суд призначає покарання у такому випадку засудженому за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 322, 323, 324 КПК України 1960 року, п. 11 Перехідних положень КПК України 2012 року, суд
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк у три роки і три місяці.
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній -взяття під варту.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання з 6 листопада 2012 року та зарахувати строк перебування під вартою у строк відбування покарання.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк у три роки два місяці.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 призначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 25 червня 2007 року у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній -взяття під варту.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання з 22 січня 2013 року та зарахувати строк перебування під вартою у строк відбування покарання.
Речові докази по справі електричну соковижималку марки ОRJ-012»та електричний рубанок марки r IЕ-5708В»залишити у власності ОСОБА_4, господарську клітчату сумку - знищити.
Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція, з додержанням вимог ст. 350 КПК України 1960 року щодо її змісту, подається через Рівненський районний суд Рівненської області.
Суддя Коробов С.О.