ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2006 р. | Справа № 12/238-3307 |
16 год. 00 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Скрипчук О.С.
при секретарі судового засідання Александрову В.В.
розглянув справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл», смт. Скалат Підволочиського району
до відповідача: Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ, Тернопільської області
про: скасування податкового повідомлення-рішення №0002242301/0 від 26.12.2005р.
за участю представників сторін:
прокуратури: Свачій М.І. –прокурор, посвідчення №58
позивача: Жук А.В. –представник, довіреність від 17.08.2006р.
відповідача: Іванців Ю.С. –заст. нач. Управління, довіреність №109 від 07.04.2006р.;
Шумило М.П. –податковий інспектор, довіреність №3088/10 від 24.07.2006р.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграл", м.Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, надалі позивач звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, надалі відповідач, про скасування податкового повідомлення-рішення №0002242301/0 від 26.12.2005р.
Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на податкове повідомлення-рішення №0002242301/0 від 26.12.2005р., акт перевірки №333/23-31273643 від 19.12.2005р., первинну скаргу, рішення про результати розгляду первинної скарги №389/10-013 від 23.01.2006р., повторну скаргу, рішення про результати розгляду повторної скарги №3469/10/25-007 від 31.03.2006р., інші матеріали.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.
У поданому запереченні на позов від 17.10.2006р. ДПІ у Підволочиському районі позовні вимоги заперечує і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ «Інтеграл»в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включило до складу податкового кредиту суми сплаченого постачальниками податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також суми податку з вартості оплачених постачальникам товарно-матеріальних цінностей та послуг, які у відповідних звітних періодах постачальниками не були задекларовані та залишилися несплаченими до бюджету в розмірі 1 980 441 грн. Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпортні робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт. Разом з тим, просить в частині задоволення позовних вимог на суму 990220,50 грн. провадження у справі закрити.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги заперечує, вважає їх безпідставними, оскільки ТОВ «Інтеграл» в порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість»на мало права включати суми податку до податкового кредиту.
Ухвалою суду від 13.09.2006р. в порядку ст. 52 КАС України проведено заміну відповідача –ДПІ у Гусятинському районі на ДПІ у Підволочиському районі, оскільки Наказом ДПА в Тернопільській області від 28.12.2005р. №342 Гусятинську міжрайонну державну податкову інспекцію реорганізовано шляхом поділу, утворивши на її базі Державну податкову інспекцію у Підволочиському районі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та висновки прокурора, судом встановлено.
Працівниками Гусятинської МР ДПІ з 08.12.2005р. по 19.12.2005р. проводилася перевірка позивача, за результатами якої складено Акт від 19.12.2005р. №333/23-31273643 «Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Інтеграл»за період з 29.01.2004р. по 30.09.2005р.», надалі Акт перевірки.
Як зазначається в Акті перевірки податковим органом зроблені висновки, що ТОВ «Інтеграл»в порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включено до складу податкового кредиту суми податків, які у відповідних звітних періодах його постачальниками не були задекларовані до сплати та не були сплачені до бюджету, а також у відповідності з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Документальною перевіркою встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 980 441 грн., в тому числі по періодах:
-- квітень 2004 рік –195173 грн.;
-- червень 2004 рік –52895 грн.;
-- липень 2004 рік –147183 грн.;
-- серпень 2004 рік –75860 грн.;
-- вересень 2004 рік –295216 грн.;
-- жовтень 2004 рік – 337608 грн.;
-- листопад 2004 рік –233315 грн.;
-- грудень 2004 рік – 389601 грн.;
-- лютий 2005 рік –80041 грн.;
-- березень 2005 рік –20883 грн.;
-- червень 2005 рік – 152666 грн.
26 грудня 2005 року Гусятинською МР ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0002242301/0, яким згідно підпункту «б»підпункту 4.2.2 статті 4, підпункту 17.1.3, 17.1.6 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі Акту перевірки №333/23-31273643 від 19.12.2005р. за порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних) санкцій в сумі 3 960 882 грн., де 1 980 441 грн. основний платіж та 1 980 441 грн. штрафні (фінансові) санкції.
ТОВ «Інтеграл»подана первинна скарга від 05.01.2006р. на податкове повідомлення-рішення з вимогою скасувати як незаконно прийняте. Однак, рішенням Гусятинської МР ДПІ від 23.01.2006р. №389/10-013 «Про результати розгляду первинної скарги»оспорюване податкове повідомлення-рішення залишене без змін.
Рішенням ДПА в Тернопільській області від 31.03.2006р. №3469/10/25-507 «Про результати розгляду повторної скарги»скасовано податкове повідомлення-рішення Гусятинської МР ДПІ від 26.12.2005р. №0002242301/0 в частині 990220,50 грн. штрафних санкцій, застосованих з посиланням на підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а в іншій частині залишено без змін.
Дане податкове повідомлення-рішення і оскаржується позивачем.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі Закон №168/97), який визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Закон №168/97 визначає платника податку, як особу, що згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яку імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платника податку.
Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкового накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно норм Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Так, відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, з урахуванням п.п. 7.2.6. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту залишається не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеним цим підпунктом документами.
Працівниками Гусятинської МР ДПІ в Акті перевірки зазначено, що в порушення норми Закону про ПДВ платником податків не представлено для перевірки бухгалтерських документів, жодної податкової накладної, які б підтверджували задекларований податковий кредит, як це вимагає Закон. Також зазначено, що листом (б/н, б/д) керівник ТОВ «Інтеграл»повідомив Гусятинську МР ДПІ про втрату фінансово-господарських документів під час пожежі, про що було складено довідку Підволочиської РВ УМНС в Тернопільській області №1339 від 17.10.2005р.
Згідно листа Підволочиської РВ УМНС від 17.11.2005р. №1591 документи не знищені, а пошкодженні. Підволочиським відділенням Густинської МР ДПІ на адресу ТОВ «Інтеграл»направлено лист від 26.10.2005р. №6150/23, яким зобов’язано потягом десяти днів відновити документи бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2006р. по 30.09.2005р. та представити їх для проведення перевірки правильності обчислення та своєчасності сплати податків та зборів.
Станом на дату написання Акту перевірки ТОВ «Інтеграл»податкові та бухгалтерські документи для проведення перевірки не представив.
Разом з тим, ДПІ в Підволочиському районі до матеріалів справи долучена копія постанови Підволочиського районного суду Тернопільського області у справі №3-1887/05р. від 14.12.2005р. про накладення адміністративного стягнення на керівника ТОВ «Інтеграл» за невиконання законних вимог посадових осіб податкового органу з приводу надання документів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки.
Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана разом з поданням розрахунку податкових зобов’язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ, збільшеної в 1,2 рази.
Як встановлено судом в процесі розгляду справи позивачем не було дотримано вимог Закону в частині заходів, направлених на поновлення первинних бухгалтерських документів, які були втрачені, знищені, незважаючи на той факт, що податковим органом було повідомлено про необхідність поновлення документів та надано час для проведення цього поновлення.
Твердження позивача щодо знищення та пошкодження бухгалтерських документів під час пожежі, в зв’язку з чим товариство не представило їх перевіряючим судом відхиляється, оскільки вказана обставина не звільняє підприємство від обов’язку поновити або частково поновити втрачені та відсутні документи, а також не доведено, що ним вживалися заходи щодо їх поновлення.
Разом з тим, позивач додатково обґрунтовує позовні вимоги тим, що ненадходження ПДВ до бюджету від контрагентів позивача, який останній перерахував відповідні суми податку на додану вартість в ціні товару не є підставою для того, щоб вказані суми податку на додану вартість були виключені з податкового кредиту позивача, жодним нормативно-правовим актом не передбачено відповідальність платників податків за дії інших платників податків, а також платники податків не наділені повноваженнями щодо контролю за повнотою, правильністю та своєчасності сплати податкових зобов’язань до бюджету своїми контрагентами.
Дані обґрунтування позовних вимог суд приймає до розгляду, однак зазначає, що при здійсненні перевірки встановлено, що не заперечено позивачем факт відсутності документів, ведення яких передбачено бухгалтерським та податковим обліком, за відсутності яких настає відповідальність, передбачена нормами Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість», і є підставою виключення із складу податкового кредиту сум сплаченого податку та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що у позивача не було законних підстав для віднесення до складу податкового кредиту сум, не підтверджених належними документами, а отже податковим органом правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення, якими товариству визначено суми податкового зобов’язання.
Відповідно до статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Судовий збір позивачу не відшкодовується.
Разом з тим, судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69–71, 161-163 КАС України, господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції №0002242301/0 від 26.12.2005р. –відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „20” листопада 2006 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя О.С. Скрипчук