Справа №2-4158/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2007 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Свистунової О.В..
при секретарі Нікорчук Н.М.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє опікун ОСОБА_2 до Дзержинської районної ради м. Кривого Рогу про виділення (визначення) частки померлого у спільній сумісній власності та визнання права власності в прядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
05 листопада 2007 року позивачка ОСОБА_1, в інтересах якої діє опікун ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Дзержинської районної ради м. Кривого Рогу про виділення (визначення) частки померлого у спільній сумісній власності та визнання права власності в прядку спадкування за законом.
В обгрунтування позовних вимог позивачка посилається на той факт, що 27 квітня 1993 року, органом приватизації Коксохімічного заводу ім„ Коротченка м. Кривого Рогу, згідно розпорядження за № 139 від 14.04.1993 року було видано Свідоцтво про право власності на житло, квартиру АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_1 та членів сімї: онука - ОСОБА_3, форма власності - приватна спільна сумісна.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер онук позивачки - ОСОБА_3. У вказаній квартирі онук позивачки проживав по день смерті, а позивачка продовжує проживати на теперішній час.
Після смерті онука позивачка звернулась до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, нотаріусом їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що кожному із співвласників не була виділена їх доля у спільній сумісній власності.
У свідоцтві про право власності на житло від 27.04.1993 року не було вказано частку кожного із співвласників у спільній сумісній власності, частка кожного із співвласників була встановлена за домовленістю кожного з них по 1/2 частини. Ніхто із співвласників не заперечував за життя проти встановлення такого порядку.
Враховуючи вищевикладене позивачка просить суд визначити частки в рівних долях у спільній сумісній власності, квартирі АДРЕСА_1 за співвласниками: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 частини.
Крім того, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частини житлової квартири АДРЕСА_1, як спадкоємицею за законом після смерті: ОСОБА_3, оскільки, інших спадкоємців не має.
У попереднє судове засідання 29 листопада 2007 року позивачка не з'явилась, про день та час розгляду справи сповіщена належно.
Представник позивача ОСОБА_1 від імені якої діє опікун ОСОБА_2 - ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності (а.с. 31), у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача, виконкому Дзержинської районної ради м. Кривого Рогу, Лук'янова Н.Є. у попередньому судовому засіданні проти позову не заперечувала.
Крім того, у попередньому судовому засіданні сторони заявили клопотання щодо можливості розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні відповідачем позову, ухвалюється рішення в порядку встановленому до вимог ст. 174 ЦПК України - тобто у разі визнання позову відповідачем суд, за наявності законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши показання сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження від 14.04.1993 року за № 139 на ім"я ОСОБА_1 та членів сімї: онука - ОСОБА_3, 27 квітня 1993 року, органом приватизації Коксохімічного заводу ім. . Коротченка м. Кривого Рогу було видано Свідоцтво про право власності на житло, квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 17), яке було зареєстровано КП "Криворізьке БТІ" у реєстровій книзі за № НОМЕР_1. Згідно довідки № 174 від 26.02.2007 року (а.с. 16) виданої КЖП №3 та згідно відмітки у паспорті щодо місця проживання (а.с. 8) - ОСОБА_3 був зареєстрований за вказаною адресою, з 23.01.1992 року та знятий з реєстраційного обліку з 29.08.2006 року, як померлий, а позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою з 15.06.1981 року і залишається зареєстрованою по теперішній час.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер онук позивачки - ОСОБА_3, актовий запис № 844 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року (Свідоцтво про смерть І-КИ № НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року на а.с. 15).
Після смерті онука, ОСОБА_2, як опікун ОСОБА_1 звернулась від її імені до нотаріальної контори з питання оформленням свідоцтва про право на спадщину, але, державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.11.2007 року за № 1609/2-26 у зв'язку з тим, що видача вищевказаного свідоцтва можлива лише після виділення частки померлого у спільному майні (а.с. 29), а саме, за життя її онуком та нею не була визначена доля кожного із співвласників у спільній сумісній власності, 2-х кімнатній квартирі АДРЕСА_1.
На підставі ст. ст. 316, 317 ЦК України (2004 року) право власності -це право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно до вимог ст. ст. 355, 357, 364, 370 ЦК України (2004 року) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
У судовому засіданні було з"ясовано, що за життя померлим онуком позивачки і самою позивачкою не було укладено письмового договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, оскільки, за життя усіх членів родини не виникало потреби у виділенні
часток у спільній власності. Із пояснень представника позивача було встановлено, що між усіма членами родини була встановлена лише усна домовленість, згідно до якої, кожен з родини мав право на 1/2 частини від спільної власності, що складалась з двокімнатної квартири АДРЕСА_1, ніхто із співвласників квартири не заперечував проти визначення часток у праві спільної власності саме у такому розмірі.
Після смерті - ОСОБА_3, актовий запис № 844 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року (Свідоцтво про смерть І-КИ № НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року на а.с. 15), його мати - ОСОБА_2, заявою за № 1223, поданою до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори від 29.11.2006 року, відмовилась від належної їй частини спадкового майна після смерті сина на користь рідної бабусі померлого - ОСОБА_1, яка, як спадкоємець другої черги за законом, прийняла фактично спадщину та фактично вступила в управління спадковим майном, що відкрилось після його смерті.
Оскільки, заповіту від імені померлого онука позивачки не було складено, і є письмова відмова у прийняття спадщини спадкоємця першої черги, то на підставі ст. ст. 1217, 1222, 1258, 1262 ЦК України до спадкування притягуються спадкоємці другої черги, якими є: спадкоємці в рівних частках брати та сестри спадкодавця, якщо між ними встановлені кровні родинні зв"язки ( повно рідні так і не повно рідні); баба, дід якщо їх пов"язують кровні родинні зв"язки.
Факт родинних зв"язків між позивачкою та її онуком підтверджено наданими в якості доказів: копією свідоцтва про народження від 01.03.1954 року, що видане Кам"янським сільським ЗАГС Апостоловського району (а.с. 13), копією свідоцтва про народження від 06.09.1971 року, що видане Дзержинським рай бюро ЗАГС м. Кривого Рогу (а.с. 14). А також копіями свідоцтв про шлюб, якими підтверджено факт родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_2, як між матір"ю та дочкою, а саме: свідоцтвом про шлюб від 27.10.1978 року виданим Дзержинським ЗАГС м. Кривого Рогу (а.с. 10) згідно до якого ОСОБА_2 зареєструвавши шлюб з ОСОБА_5 прийняла його прізвище; свідоцтвом про шлюб від 04.03.2005 року виданим Дзержинським відділом РАГС Криворізького МУЮ (а.с. 12) згідно до якого ОСОБА_2 зареєструвавши шлюб з ОСОБА_6 прийняла його прізвище.
Суд вважає підтвердженним факт прийняття позивачкою спадщини у вигляді 1/2 частини житлової квартири АДРЕСА_1, що відкрилось, на підставі ст. ст. 1220, 1221, 1268 ЦК України. Позивачка є рідною бабусею померлого ОСОБА_3, у вищевказаній квартирі позивачка постійно була зареєстрована та проживала за життя свого онука та продовжує в ній проживати і після його смерті, що підтверджено зібраними доказами у справі, а саме, на теперішній час за спірною адресою є зареєстрованою лише позивачка - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження (а.с. 16), яка є співвласницею спірної квартири. Крім того, суду не було надано доказів щодо наявності претензій зі сторони третіх осіб на спадщину.
На підставі викладеного суд вважає доведеними у судовому засіданні: право вимоги позивачки на визначення часток у праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 в рівних долях за співвласниками по 1/2 частини та право на визнання за нею права власності на 1/2 частини житлової квартири АДРЕСА_1, як спадкоємицею за законом 2-ї черги, що відкрилась після смерті її онука.
Керуючись ст. ст. 316, 317, 355, 357, 364, 370 , 1217, 1220-1222, 1258, 1262, 1268-1270 ЦК України (2004 року), ст. ст. 7, 10, 11, 59, 60, 88, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, в інтересах якої діє опікун ОСОБА_2 - задовольнити.
Визначити частки у праві спільної сумісної* власності - двікімнатної квартири АДРЕСА_1 згідно Свідоцтва про право власності на житло, квартиру АДРЕСА_1 від 27.04.1993 року, яке було зареєстровано КП "Криворізьке БТГ у реєстровій книзі за № 9 ПВ-12-12 в рівних долях за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, як за співвласницею -у вигляді 1/2 частини.
Визнати за ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 року, актовий запис № 844 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року (Свідоцтво про смерть І-КИ № НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року), визначену частку у спільній сумісній власності, квартири АДРЕСА_1 - у вигляді 1/2 частини.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження право власності на 1/2 частини житлової двокімнатної квартири АДРЕСА_1, як спадкоємицею за законом 2-ї черги, що відкрилося після смерті її онука: ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, актовий запис № 844 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року (Свідоцтво про смерть І-КИ № НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року).
Рішення може бути оскаржено в Дніпропетровський апеляційний суд, через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.