Справа № 344/1336/13- ц
Провадження № 2/344/2494/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Польської М.В.
при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..
з участю позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», відділення №30 АТ «Банк «Таврика» в м.Івано-Франківську про повернення банківського вкладу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», відділення №30 АТ «Банк «Таврика» в м.Івано-Франківську про визнання неправомірною відмову ПАТ «Банк «Таврика» щодо виконання умови договору банківського вкладу від 15.05.2012 року в№002307 про повернення вкладу; зобов'язання ПАТ «Банк «Таврика» повернути суму банківського вкладу, відсотків, пені за несвоєчасне повернення вкладу в розмірі 9467,25 доларів США.
У позовній заяві зазначено, що 12.12.2012 р. закінчився термін банківського вкладу, внесеного по договору від 15.05.2012 р. В№002307, проте в зазначений договором день вклад не було повернуто, а 15.01.2013 року ПАТ «Банк «Таврика» повідомило про неможливість повернути кошти в зв'язку з відсутністю грошей.
В судовому засіданні позивач та представник позивача вимоги поданої ним позовної заяви підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача ПАТ «Банк «Таврика» подав заперечення проти позову, вважає його таким, що не підлягає до задоволення.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши докази, які надані позивачами на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору банківського вкладу «Ощадний плюс» з видючою купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника від 15.05.2012 р. В№002307 ОСОБА_2 вніс кошти в сумі 8942 дол.США, а ПАТ «Банк «Таврика» на суму внесених грошових коштів видало вкладнику, відповідно до акту прийому-передачі, купонний ощадний (депозитний) сертифікат на пред'явника серії В№002307, з датою погашення 12.12.2012 року, з виплатою 10% річних (а.с.4-6).
Відповідно до п.2.8 даного договору погашення Сертифікату здійснюється в готівковій формі через касу банку або перераховуються у валютній сумі на рахунок пред'явника Сертифікату за його письмовою заявою, а п.3.1.2 банк зобов'язувався своєчасно погасити Сертифікат.
Сума вкладу та нараховані по ньому станом на 12.12.2012 року складає 8942 дол.США, відсотки нараховані з 12.12.2012р. по 18.02.2013р., згідно поданого розрахунку - 513.88 дол.США, що в еквіваленті становить 4107.44 грн. (а.с.21-23), позивач з даним нарахуванням погодився, власний розрахунок надав такий же (а.с.32).
Позивачем надано розрахунок і пені, нарахованої згідно п.5.3 договору, яка складає 12.17 доларів США (за 47 днів) (а.с.32).
06.12.2012 року позивач подав завчасно заяву про повернення суми вкладу та за бронювання коштів для повернення на 12.12.2012 року, оскільки йому потрібні кошти на операцію очей (а.с.7).
12.12.2012 року ОСОБА_2 подав заяву в банк з вимогою виплати банківського вкладу (а.с.8).
12.12.2012 ПАТ «Банк «Таврика» видало повідомлення про неможливість виконання письмової вимоги вкладника про повернення коштів, не обґрунтувавши підстави такої відмови, а 15.01.2013 року листом ОСОБА_2 було повідомлено, що 20.12.2012 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 21.12.2012 року на 3 місяці запроваджено тимчасову адміністрацію, а тому в даний період задоволення вимог вкладників не здійснюється (а.с.9-10,24).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), яка прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК).
Судом встановлено, згідно договору банківського вкладу, банк повинен виплачувати особі кошти у строк, у повному обсязі, з урахуванням відсотків, а також у тій валюті, в якій гроші були внесені на депозитний рахунок.
Відповідно до ч.7 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» недоступність вкладів - неможливість отримання вкладником під час виведення неплатоспроможного банку з ринку вкладу, включаючи відсотки за ним, протягом семи робочих днів з дня закінчення строку дії договору або з дня вимоги (за вкладами на вимоги, за поточними чи картковими рахунками)
Як слідує з ч.1 ст.26 цього ж Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Проте, згідно з ч.4 Фонд не відшкодовує кошти, в тому числі за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
При цьому, суд встановив, що запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 21.12.2012 року, проте із заявою про повернення банківського вкладу ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Банк «Таврика» ще до введення тимчасової адміністрації, а саме 12.12.2012 року, і згідно з п. 2.8 договору банківського вкладу ПАТ «Банк «Таврика» мав повернути вклад за взятими банком договірними зобов'язаннями, до введення тимчасової адміністрації, та з дотриманням вимог договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. В даному спорі, така вимога вкладника була заявлена з врахуванням і закінчення терміну банківського вкладу, а не достроково.
Встановивши такі обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність дій банку вимогам закону та умовам укладених позивачем з банком договору.
Проте, суд звертає увагу, що договір укладено з відповідачем 1 - ПАТ «Банк «Таврика», тому позовні вимоги щодо відповідача 2 - відділення №30 АТ «Банк «Таврика» в м.Івано-Франківську, не є обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.
Суд з врахуванням офіційного курсу гривні до долара станом на 26.03.2013 року, визначає судовий збір, виходячи з ціни позову в сумі 9467,25 доларів США, офіційний курс гривні складає 7,993 грн - 1 долар США, що становить 75674,93 грн, а тому судовий збір - 1% ціни позову, становитиме 756,75 грн.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 1058 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», відділення №30 АТ «Банк «Таврика» в м.Івано-Франківську про визнання неправомірною відмову ПАТ «Банк «Таврика» щодо виконання умови договору банківського вкладу від 15.05.2012 року в№002307 про повернення вкладу; зобов'язання ПАТ «Банк «Таврика» повернути суму банківського вкладу, відсотків, пені за несвоєчасне повернення вкладу в розмірі 9467,25 доларів США - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», код ЄДРПОУ 19454139, в користь ОСОБА_2, який проживає за адресою АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за договором банківського вкладу від 15.05.2012 року НОМЕР_2, вклад, нараховані відсотки та пеню в сумі 9467,65 доларів США.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», код ЄДРПОУ19454139, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 756,75 грн. судового збору.
В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Польська М.В.