Справа№2-5443/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 жовтня 2007 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді                                            Федусик В.В.,

при секретарі                                                    Чернишової О.О.,

за участю представника відповідача              Леусенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Одеський коровай» про стягнення заробітної плати,  середнього заробітку за час затримки заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом,  в якому просить зобов'язати відповідача виплатити йому належну заробітну плату за неоплачені ще підвищено відпрацьовані надурочні години за два роки праці в сумі 3702 гривні 30 копійок,  також середній заробіток за час затримки з 8.07.2004року по день фактичного розрахунку у сумі 38549 гривень 85 копійок. При цьому він посилається на те,  що він працював у відповідача оператором складу БХМ четвертого розряду з 8.07.2002року по 8.07.2004року. Відповідач,  вказуючи на те,  що він був сумісником,  звільнив його по скороченню штату без виплати належної заробітної плати. Раніше суди розглядали питання пов'язане з поновленням його на роботі й стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,  але раніше не розглядалося питання по доплаті йому,  як суміснику,  за переробітку норми годин. Кількість відпрацьованих їм надурочних годин,  як працівником сумісником,  дорівнює різниці усього відпрацьованих годин з 1.08.2002року по 8.07.2004року мінус норму тривалості робочого часу сумісника за цей період та дорівнює 2738, 5годин. Але відповідач не сплатив йому в повному обсязі заробітну плату за надурочні години.

Представник відповідача заперечував проти позову,  вказуючи,  що позивач працював у ВАТ «Одеській коровай» за сумісництвом,  у межах установленої законодавством тривалості робочого часу. Що стосується роботи понад установлений робочий час в обліковому періоді /за місяць/,  то вона оплачувалась позивачеві відповідно до вимог чинного законодавства,  а саме у подвійному розмірі,  та заборгованості у відповідача перед позивачем не має,  у зв'язку з чим вимоги позивача про виплату середнього заробітку за час затримки з 8.07.2004року по день фактичного розрахунку також незаконні та необгрунтовані.

Заслухавши показання сторін,  вивчивши матеріали справи,  суд не знаходить підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено,  що ОСОБА_1. працював з 9.07.2002року по 8.07.2004року за сумісництвом оператором складу БХМ 4 розряду у ВАТ «Одеський коровай»,  та був звільнений згідно приказу №107-к від 8.07.2004року,  у зв'язку з скороченням штату.

Згідно з п.14 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці України» від 24грудня 1999року №13',  передбачено,  що згідно зі  ст. . 102-1 КЗпП України працівники,  які працюють за сумісництвом (виконують крім основної у вільний від неї час і іншу роботу на умовах трудового договору в того самого чи іншого роботодавця),  одержують заробітну плату за фактично виконану роботу без обмеження її певним розміром; визначені Кабінетом Міністрів України відповідно до  ст. . 102-1  КЗпП

України умови роботи за сумісництвом,  у тому числі щодо її тривалості,  яка протягом місяця не повинна перевищувати половину місячної норми робочого часу,  поширюються лише на працівників державних підприємств,  установ і організацій.

ВАТ «Одеський коровай» в період трудових відносин із позивачем мало колективну форму власності,  та не мало статусу державного підприємства,  установи чи організації.

Згідно розрахунку заробітної плати за підвищено відпрацьовані надурочні години,  який був представлений відповідачем,  відомості про розрахунок заробітної плати (а.с. 16-19),  видаткового касового ордеру (а.с. 23),  у ВАТ «Одеський коровай» перед позивачем заборгованості по заробітній платі не має.

Оскільки судом встановлено,  що відповідач здійснив розрахунок з позивачем по заробітній платі та оплату праці за підвищено відпрацьовані надурочні години у повному обсязі,  вимоги ОСОБА_1про стягнення на його користь з відповідача середній заробіток за час затримки з 8.07.2004року по день фактичного розрахунку не підлягають задоволенню.

Суд розглянув справу в межах позовних вимог,  створивши учасникам процесу усі необхідні умови для надання,  витребування доказів,  користуючись принципом змагальності сторін,  з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів вважає,  що позивач не довів ті обставини,  на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та статей 102-1,  106 КЗпП України,  керуючись статтями 10,  11,  60,  61, 212-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ВАТ «Одеський коровай» про стягнення заробітної плати,  середнього заробітку за час затримки заробітної плати залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.