ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" листопада 2006 р. | Справа № 17/3372 |
Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промтехгірмаш” м. Кривий Ріг
до Відкритого акціонерного товариства „Подільські товтри” с. Вербка Кам‘янець –Подільського району
про зобов’язання відповідача відвантажити на користь позивача камню вапнякового фракції 80 -120 мм у розмірі 3572,4 тн. –52 залізничних на піввагонів, а також зобов’язання відповідача відшкодувати понесені збитки у зв’язку з неодержаним прибутком (втраченою вигодою) у розмірі 40725,36 грн.
суддя В.В. Димбовський
Представники:
позивача: Мирошниченко О.В. - директор
відповідача: Клименко Р.Ю. –представник за довіреністю від 14.06.06р. ( в судовому засіданні 13.11.2006р.)
Суть спору: позивач просить зобов’язати відповідача відвантажити на користь позивача камінь вапняковий фракції 80 -120 мм у розмірі 3572,4 тн. –52 залізничних напіввагонів на виконання умов договору № 07/01- 05 від 07.01.05р., додаткової угоди до договору від 21.12.05р. та заявки № 1 до цього договору, а також зобов’язати відповідача відшкодувати понесені збитки у зв’язку з неодержаним прибутком (втраченою вигодою) у розмірі 40725,36 грн.
Рішення приймається 15.11.2006р., оскільки 13.11.2006р. оголошувалась перерва.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що в період дії договору №07/01/-05 головою правління ВАТ "Подільські Товтри" був Невмержицький В.І. , який уклав договір з метою незаконного збагачення шляхом отримання кінцевої вигоди у декілька разів вищої, ніж сума боргу за договором - 59 301, 66 грн. Після того, як Невмержицький В.І. був звільнений з посади Голови правління ВАТ "Подільські Товтри", нове керівництво кар'єру розглянуло умови договору та прийшло до висновку, що його виконання шляхом відвантаження продукції є нерентабельним та наносить збитки підприємству у сумі майже 50 000,00 грн., з цієї причини було прийнято рішення погасити заборгованість у сумі 59 301, 66 грн. грошима, про що позивач був повідомлений листом №88 від 07.06.2006 року.
Відповідач зазначає, що 59 301,66 грн. сплачені відповідачем позивачу платіжним дорученням №203 від 26.06.2006року, з призначенням платежу як повернення кредиторської заборгованості за договором. Вважає, що оскільки позивач не повернув відповідачу вказані грошові кошти у повному обсязі, то тим самим визнав та погодився з саме такою формою остаточних розрахунків за договором, отже, робить висновок, що зобов'язань за договором у відповідача не існує.
Також, в додатково поданих запереченнях відповідач зазначає, що вимоги в частині відвантаження товару у 52 залізничних напіввагонах каменю фракції 80-120 мм. у розмірі 3 572,4 тн. не відповідають предмету договору, оскільки єдиною одиницею виміру за договором є тонна продукції, але ніяк не вагони чи напіввагони.
Відповідач посилається на те, що згідно п.2.2 спірного договору ціна товару за 1 тонну складає 16.60 грн. Таким чином, робить висновок, що умови вказаного договору, а саме п.2.2 суперечать меті та предмету діяльності відповідача, оскільки вказані ціни продажу за тонну - 16.60 грн. є збитковими та не відповідають як актам законодавства України, так і статутним документам відповідача щодо обов'язкової ознаки господарського товариства - підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
Відповідач стверджує, що аналіз договору №14/03-2005 від 14.03.2005 року дає можливість зробити висновок про те, що позивач не довів факт неотримання прибутку у розмірі 40 725,36 грн.
Відповідач посилається на те, що в матеріалах справи є повідомлення №20/6-1 від 20.06.2006 року, згідно якого ТОВ „Невоста" повідомляє позивача про те, що в зв'язку з не відвантаженням останнім за договором №14/03-05 від 14.03.2005року каменю вапнякового фракції 80-120 мм. у кількості 4000 тонн вказаний договір є таким, який втратив свою чинність.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що після підписання договору у обох сторін виникли певні зобов'язання, у продавця згідно ст.662 Цивільного Кодексу - передати , відвантажити товар тобто камінь вапняковий фр.40-120, а у покупця - своєчасно сплатити вартість товару.
Зі сторони покупця зобов'язання виконанні повністю, було перераховано передплату продавцю зазначену у договорі № 07\01\-05 від 07.01.05р., та відвантажено продукції на суму 105698,34 грн.
Позивач звертає увагу на те, що на адресу ВАТ «Подільські товтри»(Продавця) було направлено заявку на поставку недопоставленої продукції (Товару), та отримано відповідь про те, що продавець відмовляється від поставки даної продукції та перерахує нам суму у розмірі 59301,66 грн. Згідно чого на думку позивача, відповідач порушив свої зобов'язання. Зазначає, що ТОВ «Промтехгірмаш»понесла збитки від неодержаного прибутку.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Відповідно до договору № 07/01/ - 05 від 07.01.05р. відповідач (за договором продавець) зобов’язався поставити та передати у власність позивача (за договором покупець) товар, а позивач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.
Пунктом 1.2 договору найменування товару за договором сторони визначили: камінь вапняковий фракції 80 -120 мм, 40 - 80 мм.
Пунктом 2.2 договору ціна товару за 1 тн. визначена у розмірі 16,60 грн. з ПДВ без залізничного тарифу. Пунктом 2.3 договору загальна сума договору становила 165 000 грн.
Сторони пунктом 4.1 договору позивач та відповідач передбачили, що поставка товару відповідачем здійснюється згідно письмового замовлення позивача.
Додатковою угодою до договору № 07/01/- 05 від 07.01.05р. від 21.12.05р. позивачем та відповідачем загальна сума договору № 07/01/- 05 визначена у сумі 59301,66 грн.
Відповідачем виписані позивачу рахунки за №№ 03/10 від 03.10.05р. та № 2/11 від 03.10.05р. для оплати каменю вапнякового фракції 80 –120 відповідно на 45000 грн. та 20000 грн.
Позивачем відповідно до виписаних рахунків, платіжними дорученнями № 6 від 03.11.05р. та № 522 від 03.10.05р. здійсненна передоплата за камінь вапняковий на суму 20000 грн. та 45000 грн.
Згідно з актом звірки розрахунків сторони підтвердили заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.04.06р. в сумі 59301.66 грн.
Позивачем надіслане відповідачу замовлення № 1 до договору № 07/01/ - 05 від 07.01.05р. від 17.04.06р. на поставку каменю вапнякового фракції 80 -120 в кількості 52 вагони, де адреса місця відвантаження зазначена - кар’єр ВАТ „Подільські Товтри”, дата відвантаження у замовленні зазначена - травень 2006р., а загальна норма відвантаження згідно замовлення, визначена в один місяць.
Листом від 07.06.06р. за № 88, надіслане позивачем замовлення, відповідач залишив без задоволення та повідомив позивача, про неможливість поставити позивачу товар на виконання умов договору № № 07/01/- 05.
Платіжним–дорученням № 203 від 19.06.06р. відповідачем перераховано позивачу 59301,66 грн. як кредиторська заборгованість згідно додаткової угоди від 21.12.05р. до договору № 07/01/- 05 від 07.01.05р.
Також, 14.03.05р. між позивачем та ТОВ „Невоста” укладений договір № 14/03 –2005 згідно умов якого позивач у справі зобов’язався поставити ТОВ „Невоста” камінь вапняковий фракції 80 х 120
Позивач вважає, що саме в зв‘язку з невиконанням договору № 07/01/- 05 від 07.01.05р. він не зміг виконати свої зобов’язання за договором № 14/03 –2005 і в зв’язку з цим вважає, що йому заподіяні збитки (неодержаний прибуток) в розмірі 40725,36 грн.
Дослідженням наявних в матеріалах справи документів , доводів та заперечень сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за слідуючих підстав:
Згідно з п.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу.
Таким чином, відповідно до умов договору № 07/01/- 05 від 07.01.05р. відповідач, після проведеної позивачем передоплата, на підставі виписаних відповідачем рахунків, зобов’язаний був поставити позивачу камінь вапняковий фракції 80 -120 мм.
Надіслану позивачем заявку на поставку каменю вапнякового відповідач залишив без задоволення та в односторонньому порядку перерахував позивачеві 59301,66 грн.
Статтею 525 ЦК України заборонена одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 6.1 № 07/01/- 05 від 07.01.05р. договору одностороння зміна умов договору можлива лише за згодою сторін договору.
Враховуючи наведене, вбачається, що відповідач, перерахувавши позивачу 59301,66 грн. в односторонньому порядку змінив умови договору № 07/01/- 05 від 07.01.05р.
Таким чином, посилання відповідача на те, що ним виконані умови договору № 07/01/- 05 від 07.01.05р. судом до уваги не приймаються.
З врахуванням викладеного вбачається, що позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача поставити 3572,4 тн. каменю вапнякового фракції 80х120 (3572,4 тн. х 16,60 грн. = 59301,66 грн.) обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судом приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність визначеного договором обов’язку відповідача надати вагони для відвантаження продукції.
Договором № 07/01/-05 сторони передбачили, що у вартість товару, що поставляється, не включається залізничний тариф.
Крім того, пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що поставка проводиться згідно письмового замовлення покупця.
В зазначеному замовленні визначена кількість - 52 вагони, тоді як у позові позивач просить зобов’язати відповідача поставити 3572,4 тони каменю вапнякового у 52 напіввагонах.
Таким чином, умовами договору сторони не покладали обов’язку забезпечити відповідачем позивача вагонами, а у замовленні та позовних вимогах визначені різні по обсягу вагони.
Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача відвантажити камінь вапняковий в 52 напіввагонах не відповідають умовам договору та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
У відповідності до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
З договору № 14/03 –2005 вбачається, що позивач зобов’язався поставити ТОВ „Невоста” камінь вапняковий фракції 80 х 120. Крім того, згідно з умовами договору, зазначений договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь –якому випадку до 30.12.2006р., В
В договорі № 14/03 – 2005 від 14.03.05р. відсутні будь - які посилання на договір № 07/01/- 05 від 07.01.05р. , також слід відзначити, що строк дії договору № 14/03 –2005 не закінчився, а відповідно позивачем не доведений факт завдання збитків відповідачем внаслідок невиконання ним зобов’язань за договором № 07/01/- 05 від 07.01.05р.,
Крім того, кількість товару в договорі № 14/03 –2005 від 14.03.05р. який зобов’язаний поставити позивач (4000 тони) перевищує кількість товару, який мав отримати позивач за договором № 07/01/- 05 від 07.01.05р.
Викладене свідчить про те, що позивачем не доведений зв’язок між невиконанням відповідачем зобов’язань за договором № 07/01/- 05 від 07.01.05р. та збитками у вигляді не одержаного прибутку (втраченої вигоди).
З врахуванням викладеного позов підлягає задоволенню в частині зобов’язання відповідача відвантажити на користь позивача камінь вапняковий фракції 80 -120 мм у розмірі 3572,4 тон. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 116Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 623 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України;
В и р і ш и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Промтехгірмаш” м. Кривий Ріг до Відкритого акціонерного товариства „Подільські товтри” с.Вербка Кам‘янець –Подільського району про зобов’язання відповідача відвантажити на користь позивача камінь вапняковий фракції 80 -120 мм у розмірі 3572,4 тон. –52 залізничних напіввагонів а також зобов’язання відповідача відшкодувати понесені збитки у зв’язку з неодержаним прибутком (втраченою вигодою) у розмірі 40725,36 грн. задоволити частково.
Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство „Подільські товтри” с. Вербка Кам‘янець –Подільського району відвантажити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промтехгірмаш” м. Кривий Ріг камінь вапняковий фракції 80 -120 мм у розмірі 3572,4 тон. (три тисячі п’ятсот сімдесят дві тонни чотириста кг).
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Подільські товтри” с.Вербка Кам‘янець –Подільського району (р/р 26007002514 у Хмельницькій філії „Кредит банк”, МФО 315634 ЗКПО 03771123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промтехгірмаш” м. Кривий Ріг вул.Конституційна, 7 (р/р 260063010138 КФ ВАТ УБРП” м.Кривий Ріг МФО307242 ЗКПО 31551232)- 593,02 грн.(п’ятсот дев‘яносто три грн. 02 коп.) державного мита та 69 грн.95 коп. ( шістдесят дев‘ять грн..95 коп.) витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Суддя В.В. Димбовський