КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. Справа№ 54/234

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Вершути О.П.

за участю представників:

від заявника - Гурєнков О.В.

від стягувача - Волощук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 08.02.2013 року (суддя Шкурдова Л.М.)

за заявою Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про відстрочку виконання рішення у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк»

до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про визнання недійсним договору та стягнення 17873833,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2013 року заяву державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234 задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234 на 1 рік.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати повністю ухвалу Господарського суду м. Києва від 08.02.2013 року про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2011 року та прийняти нове рішення, яким залишити заяву Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні ухвали порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.04.2013 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від заявника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити ухвалу Господарського суду м. Києва від 08.02.2013 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання призначене на 02.04.2013 року з'явилися представники заявника та стягувача.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників заявника та стягувача встановив наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234 позов задоволено, визнано недійсним договір банківського вкладу (депозиту) № 6/08/В/91/07-08 від 13 травня 2008 року, укладений між публічним акціонерним товариством «Енергобанк» та Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго», з відповідача на користь позивача стягнуто 17873833,81 грн. відсотків, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12 грудня 2011 року господарським судом міста Києва видано наказ № 54/234 на примусове виконання вказаного рішення.

Постановою від 24 січня 2012 року відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234.

Постановою від 06 лютого 2012 року про зупинення виконавчого провадження зупинено виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону Україні «Про виконавче провадження».

Постановою від 23 листопада 2012 року, за результатами розгляду звернення ПАТ «Енергобанк», поновлено виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234.

До господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року на 1 рік.

Вказана заява мотивована тим, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) № 1783 від 26 грудня 2012 року «Про встановлення тарифу ДП «НЕК «Укренерго» на 2013 рік», з врахуванням змін, внесених Постановою НКРЕ № 38 від 24 січня 2013 року «Про внесення змін до постанови НКРЕ № 783 від 26 грудня 2012 року», боржнику встановлено середньорічний тариф на передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, включаючи плату за централізоване диспетчерське управління об'єднаною енергосистемою України, з розбивкою на квартали, та структуру цього тарифу, згідно з Додатком № 1 до Постанови, проте до структури тарифу не було включено витрати на виконання рішення господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234.

За наведених обставин, заявник просив суд відстрочити виконання судового рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2011 року у справі № 54/234 строком на 1 рік.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського сулу м. Києва від 08.02.2013 року заяву державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234 задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234 на 1 рік.

Колегія суддів, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

В силу ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено право звернення вказаних осіб до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.

Відповідно п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право розстрочити виконання рішення чи постанови.

Приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, задовольняючи вищевказану заяву місцевий господарський суд виходив з того, що боржник є державним комерційним підприємством з основним напрямком діяльності в електроенергетичній галузі з забезпечення надійного та ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи України, витрати на яку здійснюються згідно із затвердженим фінансовим планом, отже у випадку одночасного стягнення з боржника заборгованості за рішенням суду, фінансування виплати якої не включено до фінансового плану на 2013 рік, призведе до порушення стабільної роботи об'єднаної енергетичної системи України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що вказані підстави в заяві є тими виключними обставинами, які дають підстави для відстрочення рішення суду першої інстанції з огляду на наведене нижче.

Статтею 75 Господарського кодексу України встановлено, що державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про електроенергетику» в електроенергетиці України діє єдина централізована диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України виконує державне підприємство, яке визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.

Згідно зі Статутом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.02.12 № 127, підприємство є унітарним у електроенергетичній галузі і діє як комерційне підприємство, засноване на державній власності, підпорядковане та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

У розділі 2 Статуту визначено, що основною метою діяльності підприємства є забезпечення надійного та ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи України, стабільної роботи теплових, атомних і гідравлічних станцій України, а також об'єктів альтернативної енергетики, об'єднаних магістральними електричними мережами, забезпечення стійкості та живучості об'єднаної енергетичної системи України, запобігання порушенням нормального режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України і аваріям системного значення, ліквідація можливих аварій, дотримання вимог енергетичної безпеки України.

Крім того, відповідно до Закону України «Про природні монополії» боржник є суб'єктом природної монополії у сфері передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, а тому на нього покладені функції забезпечення ефективності функціонування ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Статтею 10 Закону України «Про природні монополії» встановлено, що суб'єкти природних монополій не можуть вчиняти дії, які призводять або можуть призвести до неможливості виробництва (реалізації) товарів, щодо яких здійснюється регулювання відповідно до цього Закону, або до заміни їх іншими товарами, не однаковими за споживчими характеристиками.

Отже, з метою забезпечення стабільної роботи об'єднаної енергетичної системи України боржник здійснює ремонтно-відновлювальні, модернізаційні роботи з реконструкції підстанцій та ліній електропередач у відповідності із затвердженим планом.

Відповідно до пункту 4 Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 21.06.05 № 173, проект фінансового плану підприємства подається органу, уповноваженому управляти державним майном або корпоративними правами держави, до 15 червня року, що передує плановому.

Таким чином, наведені обставини є винятковими, ускладнюють виконання судового рішення боржником та можуть призвести до порушення стабільної роботи об'єднаної енергетичної системи України, можливих аварійних відключень та відсутності грошових коштів для проведення ремонтних робіт у разі повного, однократного списання грошових коштів у розмірі 17899569,81 грн. з рахунків боржника, відстрочення ж виконання рішення суду у даній справі надасть можливість боржнику протягом 2013 року вжити заходи, направлені на включення до фінансового плану на 2014 рік витрат на виконання судового рішення, створить підстави для його реального виконання та нормального функціонування державного підприємства і усуне ризик порушення стабільної роботи об'єднаної енергетичної системи України.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви про відстрочку, а також не знаходить підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду.

На підставі викладеного, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 08.02.2013 року у справі № 54/234 не підлягає скасуванню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2013 року - без змін.

Матеріали справи № 54/234 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Буравльов С.І.

Андрієнко В.В.