КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" березня 2013 р. Справа№ 5011-35/15130-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдеєва П.В.
суддів: Куксова В.В.
Яковлєва М.Л.
За участю представників:
від позивача: Мокрецький О.В. - представник за довіреністю,
від відповідача: Андрусенко Ю.С. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугілля України»
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2013р.
по справі №5011-35/15130-2012 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
до Державного підприємства «Вугілля України»
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.Державне підприємство «Дирекція з реструктуризації шахтового фонду», 2.Державне підприємство «Донбасантрацит», 3. Державне підприємство «Луганськвугілля», 4.Державне підприємство «Орджонікідзевугілля»
про стягнення 78 888,70 грн.
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Державного підприємства «Вугілля України» (далі-відповідач) 78 888,70 грн. збитків за неналежне виконання умов договору поставки вугілля №111/6 від 30.12.2011р. з яких: 75 993,48 грн. витрат за простій та повернення вагонів з вугіллям, 1 404,58 грн. витрат за хімічний аналіз проб вугілля та 1 490,66 грн. витрат на телефонограми.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.01.2013р. у справі №5011-35/15130-2012 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 09.01.2013р., відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення 21 474,58 грн., посилається на неповне з'ясування обставин справи господарським судом, що мають значення для вирішення справи та на порушення останнім норм матеріального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не надав належної оцінки укладеному між сторонами Договору №111/6 від 30.12.2011р., яким не передбачено відшкодування витрат на направлення телеграм та витрат на проведення хімічного аналізу вугілля.
Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній стверджує, що витрати на направлення телеграм на відбір проб та проведення хімічного аналізу вугілля не є плановими витратами.
Треті особи не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду). Однак, треті особи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представників третіх осіб.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.12.2011р. між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, був укладений договір поставки вугілля №111/6 (надалі-Договір), відповідно до умов якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними у договорі, а покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором, та за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до Договору.
Зі змісту п.3.1.2 Договору вбачається, що постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.
Згідно із п.5.5 Договору приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 та від 25.04.1966 №П-7 (із змінами та доповненнями), ГОСТ 1137-64 "Угли бурые, каменные, антрацит, горячие сланцы и брикеты. Правила приемки покачеству", ДСТУ 4083-2002 "Вугілля кам"яне та антрацит для пиловидноо спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови", ДСТУ 4096-2002 "Вугілля кам'яне та антрацит для циловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови". ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування", ГТР 34.09.110-2003 "Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи", Статуту залізниці,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить договору.
Пунктом 5.6 Договору визначено, що якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у покупця.
Пунктом 3.4.5 Договору сторони передбачили право покупця перевірити кількість та якість вугілля, що постачається за цим Договором.
Відповідно до п.7.7 Договору у випадку відмови покупця від прийняття неякісного вугілля, сторони погодили наступний порядок дій по його поверненню:
- покупець протягом 6 годин з моменту встановлення факту невідповідності вугілля умовами договору, направляє вантажовідправнику, вугледобувному підприємству та постачальнику відповідну телеграму про відмову від приймання такого вугілля та вимогу надати згоду вантажовідправника на його повернення.
Після отримання такої телеграми постачальник зобов'язаний:
- забезпечити направлення телеграми з залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля;
- забезпечити направлення вантажовідправником вантажооримувачу факсовим зв'язком листа про згоду на повернення вагонів з неякісним вугіллям.
Покупець, протягом 6 годин з моменту отримання телеграми від залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля, зобов'язаний власними коштами здійснити повернення вагонів з неякісним вугіллям.
Згідно із п.7.5 Договору у випадку прийняття вугілля якісні та кількісні показники якого не відповідають умовам Договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді застосування останнім до ціни вугілля знижок по якісним показникам, передбачених пунктом 6.2 Договору та відшкодування його затрат по оплаті користування вагонами, витрат на подачу-прибирання вагонів, маневрових робіт.
У випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам Договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу прибирання, маневрові роботи (п.7.6 Договору).
На виконання умов Договору на адресу вантажоотримувача Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" у січні 2012 року надійшло 6 вагонів з вугіллям марки А (0-100) від вугледобувного підприємства, вантажовідправника Державного підприємства "Дирекція з реструктуризації шахтового фонду", що належить на праві власності відповідачу, та підтверджується залізничними накладними №52919479, 53051827, 52877370 (вагони №№63286199, 66603754, 67663609, 68797562, 68716547, 68716034).
За даними хімічної лабораторії Зміївській ТЕС при вхідному контролі встановлені показники якості вугілля які відрізняються від показників якості, передбачених Договором, про що складені акти відбору та опробування вугілля №293 від 22.01.2012, №294 від 22.01.2010.
Листом від 23.01.2012 вантажовідправник надав згоду на повернення неприйнятого покупцем вугілля та оплату залізничного тарифу.
Телеграмою №18 від 23.01.2012 залізничною станцією була надана згода та готовність прийняти неякісне вугілля, 23.01.2012 повернуто вагони №№63286199, 66603754, 67663609, 68797562, 68716547, 68716034 (накладна №44064467).
Відповідно до акту здавання-приймання виконаних робіт по Договору 2267 від 10.02.2010, довідки про рух грошових коштів по договору 2267, відомості плати за користування вагонами №24010040, накопичувальних карток №23010120, №24010123 залізницею із покупцем справлялась плата в розмірі 2 461,56 грн.
При поверненні вугілля позивачем було здійснено оплату залізничних тарифів по доставці вантажу до станції одержувачів в розмірі 20 275,20 грн. Затрати по первинному прийманню 2 партій вагонів склали 1 979,06 грн.
Витрати позивача на телефонограми (125438/21,22 від 22.01.2012) становлять 155,28 грн. з ПДВ., що відображено в Довідці про одержані телеграми від абонента Зміївської ТЕС за січень 2012.
Загальна вартість понесених збитків складає 24 871,10 грн.
У січні 2012 на адресу вантажоотримувача Зміївської ТЕС позивача надійшло 2 вагонів з вугіллям марки АШ (0-6) від вугледобувного підприємства Державного підприємства "Донбасантрацит", вантажовідправник ТОВ "ПІК "Інтерком" яке на праві власності належить відповідачу, що підтверджується залізничною накладною №52733565 (вагони №№66104001, 60646809 з якісними показниками, що перевищують граничні.
За даними хімічної лабораторії Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" при вхідному контролі показники якості вугілля за даними хімічної лабораторії відрізняються від показників якості, зазначених в посвідчені якості, на величину більше, ніж допустима похибка (проби №144 від 10.01.2012), про що було складено відповідні акти відбору та опробування вугілля №144 від 10.01.2012, №144 від 11.01.2012.
Відповідно до п.7.7.1 Договору позивачем були направлені постачальнику вантажовідправнику та вугледобувному підприємству телеграми №125438/1,2,3.
Листом від 12.01.2012 за №15, вантажовідправник надав згоду на повернення неприйнятого покупцем вугілля та оплату всіх затрат пов'язаних із поверненням вагонів.
Покупцем було повернуто вагони №№66104001, 60646809 (накладна №43986116).
Відповідно до акту здавання-приймання виконаних робіт до договору 2267 від 10.02.2010, довідки про рух коштів по договору 2267, відомості плати за користування вагонами №14010023 н.к. №11010061, №13010075 залізницею із позивача справлена плата в розмірі 2 365,68 грн.
При поверненні вугілля позивач здійснив оплату залізничних тарифів по доставці вантажу до станції одержувачів в розмірі 6 758,40 грн. Затрати по первинному прийманню 1 партії вагонів складає 978,47 грн.
Витрати позивача на телефонограми (125438/1,2,3 від 11.01.2012) становлять 188,64 грн., що відображено в Довідці про одержані телеграми від абонента Зміївської ТЕС за січень 2012.
Загальна вартість понесених збитків складає 10 291,19 грн.
У лютому 2012 на адресу вантажоотримувача Зміївської ТЕС позивача надійшло 5 вагонів з вугіллям марки АШ від вугледобувного підприємства Державного підприємства "Донбасантрацит", яке на праві власності належить відповідачу, що підтверджується залізничною накладною №53548582 (вагони №№67901181, 66028762, 65235236, 65224222, 65708752) з якісними показниками, що перевищують граничні.
За даними хімічної лабораторії Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" при вхідному контролі показники якості вугілля за даними хімічної лабораторії відрізняються від показників якості, зазначених в посвідчені якості, на величину більше, ніж допустима похибка (проби №450 від 06.02.2012), про що було складено відповідні акти відбору та опробування вугілля №450 від 06.02.2012.
Відповідно до п.7.7.1 Договору позивачем були направлені постачальнику вантажовідправнику та вугледобувному підприємству телеграми №125438/34,35,36 від 06.02.2012.
Відповідно до акту здавання-приймання виконаних робіт до договору 2267 від 10.02.2010, довідки про рух коштів по договору 2267, відомості плати за користування вагонами №08020074 залізницею із позивача справлена плата в розмірі 157,20 грн.
Витрати позивача на телефонограми становлять 178,92 грн., що відображено в Довідці про одержані телеграми від абонента Зміївської ТЕС за лютий 2012.
Загальна вартість понесених збитків складає 336,12 грн.
У лютому 2012 на адресу вантажоотримувача Зміївської ТЕС позивача надійшло 5 вагонів (перехідні з січня 2012) з вугіллям марки А (0-100) від вугледобувного підприємства Державного підприємства "Донбасантрацит", яке на праві власності належить відповідачу, що підтверджується залізничною накладною №53204525 (вагони №№63738975, 60248945, 64213770, 60664521, 66598525) з якісними показниками, що перевищують граничні.
За даними хімічної лабораторії Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" при вхідному контролі показники якості вугілля за даними хімічної лабораторії відрізняються від показників якості, зазначених в посвідчені якості, на величину більше, ніж допустима похибка (проби №362 с/о від 29.01.2012), про що було складено відповідні акти відбору та опробування вугілля №362 від 29.01.2012.
Відповідно до п.7.7.1 Договору позивачем були направлені постачальнику вантажовідправнику та вугледобувному підприємству телеграми №125438/7,8,9 від 29.01.2012. Листом №27-04/12-119 від 31.01.2012 вантажовідправник надав згоду на повернення неприйнятого покупцем вугілля та на оплату залізничного тарифу.
Позивачем було повернуто вагони №№63738975, 60248945, 64213770, 66598525, 60664521 (квитанції про приймання вантажу №44130227).
Відповідно до акту здавання-приймання виконаних робіт до договору 2267 від 10.02.2010, довідки про рух коштів по договору 2267, відомості плати за користування вагонами №30010053 н.к. №01020172, 03020190, 30010157 залізницею із позивача справлена плата в розмірі 6 544,44 грн. При поверненні вугілля позивачем було здійснено оплату залізничних тарифів по доставці вантажу до станції одержувачів в розмірі 16 896,00 грн.
Затрати по первинному прийманню вагонів склали 989,53 грн. згідно розрахунку вартості робіт від 12.01.2012.
Витрати позивача на телефонограми становлять 178,92 грн., що відображено в Довідці про одержані телеграми від абонента Зміївської ТЕС за січень 2012.
Загальна вартість понесених позивачем збитків складає 24 608,89 грн.
У лютому 2012 на адресу вантажоотримувача Зміївської ТЕС позивача надійшло 4 вагони з вугіллям від вугледобувного підприємства Державного підприємства "Луганськвугілля", яке на праві власності належить відповідачу, що підтверджується залізничною накладною №48097216 (вагони №№66040353, 67180075, 67879189, 64822232), 5 вагонів з вугіллям від вугледобувного підприємства Державне підприємство "Антрацит", що підтверджується залізничною накладною №48086649 (вагони №№67655209, 67170464, 65165516, 67610808, 67890921), 8 вагонів з вугіллям від вугледобувного підприємства Державне підприємство "Донбассантрацит", що підтверджується залізничними накладними №№48098065, 48065668 (вагони №№66728106, 67878900, 67871160, 65692006, 68777622, 65885840, 67660043, 63858815), яке належить відповідачу.
За вищезазначеними накладними розрахунок провізної плати при відправленні було здійснено без врахування оплати за повернення порожнього вагону (розпорядження "ЦЗМ-12/86 від 18.01.2012, №ЦЗ-1-С-6/144 від 25.01.2012)
Відповідно до ч.2 ст. 62 Статуту залізниць України остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюється на станціях призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, на ст. Лиман було проведено остаточний розрахунок за перевезення та стягнута плата у розмірі 11% від вартості залізничного тарифу за повернення порожніх вагонів на станцію відправлення яка складає: ДП "Луганськвугілля" накладна №48097216 - 1487,04 грн., ДП "Антрацит" накладна №48086649 - 1 858,80 грн., ДП "Донбассантрацит" накладна №48098065 - 2602,32 грн., ДП "Донбассантрацит" накладна №48065668 - 366,84 грн.
Відповідно до п.6.5 Договору вартість залізничного тарифу по перевезенню вугілля залізницею оплачує постачальник. Покупець разом з оплатою вугілля, зобов'язується відшкодувати постачальнику вартість залізничного тарифу зазначеному у залізничних накладних. Проте відшкодування додаткових зборів залізниці умовами договору не передбачено.
В акті звірки розрахунків між СТГО "Південна залізниця" та ПАТ "Центренерго" встановлено, що розходження станом на 01.03.2012 складають 6 315,00 грн. - у зв'язку з недобросовісним зняттям грошових коштів по залізничним накладним №48097216, 48086649, 48098065, 48065668. Факт списання даної суми підтверджується довідкою про рух грошових коштів до договору 2267 за період з 04.02.2012 по 29.02.2012.
Загальна сума збитків становить 6 315,00 грн.
У липні 2012 на адресу вантажоотримувача Зміївської ТЕС позивача надійшов 1 вагон з вугіллям марки П (0-100) від вугледобувного підприємства Державного підприємства "Орджонікідзевугілля", яке на праві власності належить відповідачу, що підтверджується залізничними накладними №48106819, 48280101 з якісними показниками, що перевищують граничні.
Показники якості вугілля за даними хімічної лабораторії відрізнялись від показників якості. Передбачені Договором, про що складено відповідні акти відбору та опробування вугілля №3399 від 02.07.2012, №3399/р від 05.07.2012.
Відповідно до п.7.7.1 Договору позивачем були направлені постачальнику вантажовідправнику та вугледобувному підприємству телеграми №125438/1,2,3,29,30,31 від 03.07.2012. Листом №925 від 06.07.2012 вантажовідправик надав згоду на повернення неприйнятого покупцем вугілля та на оплату залізничного тарифу. Позивачем було повернуто вагон №60001013 (квитанція про приймання вантажу №44027985).
Відповідно до акту здавання-приймання виконаних робіт до договору 2267 від 10.02.2010, довідки про рух коштів по договору 2267, відомості плати за користування вагонами №08070410 н.к., №08071133 залізницею із позивача справлена плата в розмірі 2715,72 грн. Затрати по первинному прийманню вагонів склали 1049,96 грн. згідно розрахунку вартості робіт від 23.06.2012.
Витрати позивача на телефонограми становлять 392,16 грн., що відображено в Довідці про одержані телеграми від абонента Зміївської ТЕС за липень 2012.
Загальна вартість понесених збитків складає 4 157,84 грн.
У квітні 2012 на адресу вантажоотримувача Зміївської ТЕС позивача надійшло 5 вагонів з вугіллям марки АШ відсів від вугледобувного підприємства Державного підприємства "Донбасантрацит", яке на праві власності належить відповідачу, що підтверджується залізничними накладними №50789957, №50790039 (вагони №№68719434, 68787050, 67871418, 65295909, 60397049) з якісними показниками, що перевищують граничні.
За даними хімічної лабораторії Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" при вхідному контролі показники якості вугілля за даними хімічної лабораторії відрізняються від показників якості, зазначених в посвідчені якості, на величину більше, ніж допустима похибка (проби №1860 від 23.04.2012), про що було складено відповідні акти відбору та опробування вугілля №1860 від 23.04.2012.
Відповідно до п.7.7.1 Договору позивачем були направлені постачальнику вантажовідправнику та вугледобувному підприємству телеграми №125438/22,23,24 від 24.04.2012. Листом №238 від 25.04.2012 вантажовідправник надав згоду на повернення неприйнятого покупцем вугілля та на оплату залізничного тарифу. Позивачем було повернуто вагони №68719434, 68787050, 67871418, 65295909, 60397049 (накладна №43035260, №43035385).
Відповідно до акту здавання-приймання виконаних робіт до договору 2267 від 10.02.2010, довідки про рух коштів по договору 2267, відомості плати за користування вагонами №27040234 н.к. №24040672, №26040684 залізницею із позивача справлена плата в розмірі 5 517,73 грн. Затрати по первинному прийманню вагонів склали 989,53 грн. згідно розрахунку вартості робіт від 12.01.2012.
Витрати позивача на телефонограми становлять 396,72 грн. з ПДВ., що відображено в Довідці про одержані телеграми від абонента Зміївської ТЕС за квітень 2012.
Загальна вартість понесених збитків складає 6 903,98 грн.
Загальна сума збитків становить 77 484,12 грн.
На адресу відповідача направлялись претензії про відшкодування збитків №№25/115-1186 від 13.02.2012, 25/113-1184 від 13.02.2012, 25/185-2089 від 16.03.2012, 25/186-2093 від 16.03.2012, 20/4418 від 06.06.2012, 20/6624 від 14.08.2012, 25/304-3720 від 16.05.2012, які залишені без реагування.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Статтями 526, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно зі ст.22 Цивільного кодексу України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.
Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до статті 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.
Статтею 268 Господарського кодексу України визначено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів.
Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, як це передбачено ч. 1 ст. 224 Господарського України.
Відповідно до ч.2 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування поставки відповідачем вугілля неналежної якості та порушення ним вимог Договору щодо якості товару.
Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання, однак на нього покладено обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками.
Заперечення відповідача щодо того, що позивачем не надано належних доказів понесених останнім витрат, а саме відсутність ТЕХ ПД судовою колегією до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
При поставці неякісної вугільної продукції, в силу положень умов Договору та Інструкції "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения товаров народного потребления по качеству" №П-7, позивач несе додаткові витрати на відправлення телеграм.
Розрахунки із залізницею за надані послуги клієнтам врегульовані розділом 11 "Правил розрахунків за перевезення вантажів" (надалі-Правила) Статуту Залізниці.
Відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.12.2008 №1454 в тексті Правил слово "ТехПД" замінено словами "розрахунковий період".
Згідно із п.2.1 Правил, розрахункові підрозділи залізниць здійснюють безготівкові розрахунки з відправниками, одержувачами та експедиторами через установи банків за перевезення вантажів, вантажобагажу та за надання додаткових послуг.
Відповідно до п.2.3 Правил, розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору. З експедитором договір укладається у разі виконання ним функцій відправника (одержувача).
Згідно із п.2.5 Правил, платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.
Відповідно до п.2.6 Правил, розрахунковий підрозділ веде облік надходжень коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Після закінчення звітного місяця розрахунковий підрозділ видає платнику виписку з особового рахунку (п.2.8 Правил).
Згідно із п.2 ст.11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність підприємства включає баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Як вбачається з матеріалів справи взаємовідносини між Південною залізницею та Зміївською ТЕС ПАТ "Центренерго" врегульовані договором №2267 від 10.02.2010 про транспортно-експедиційне обслуговування.
Відповідно до п.3.2 та п.3.1 даного договору, оплата проводиться у формі 100% передоплати на особовий рахунок відкритий у Харківській дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.
У відповідності до п.2.8 Правил розрахунків за перевезення вантажів та враховуючи ст.11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Харківською дирекцією залізничних перевезень Південної залізниці (розрахунковий підрозділ) на підтвердження проведених грошових операцій видає довідки про рух грошових коштів та відповідні довідки.
Таким чином, позивачем надані суду належні докази на підтвердження стягнення залізницею відповідних коштів.
Відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).
Як встановлено вище, відповідач не виконав належним чином зобов'язання перед позивачем щодо поставки вугілля належної якості.
Про наявність причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та понесенням збитків позивачем свідчить факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки вугілля належної якості, що призвело до заподіяння вищезазначених збитків позивачу у вигляді понесених витрат.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що сума збитків, спричинених порушенням відповідачем своїх зобов'язань за Договором та понесених позивачем підтверджується матеріалами справи, судова колегія прийшла до висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення збитків в розмірі 77 484,98 грн. підлягають задоволенню.
В частині позовних вимоги про стягнення з відповідача 1 404,58 грн. витрат понесених за хімічний аналіз проб вугілля, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції є помилковим та необґрунтованим щодо задоволення в цій частині позовних вимог, оскільки прямий причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та завданням збитків відсутній.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Вугілля України» підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду - зміні; позов слід задовольнити частково.
Судові витрати покладаються відповідно до ст.49 ГПК України на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугілля України» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 року у справі №5011-35/15130-2012 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 року у справі №5011-35/15130-2012 змінити та викласти його в наступній редакції:
«Позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1; фактична адреса: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 4, код ЄДРПОУ 22927045) 77 484,12 (сімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 12 коп. - збитків, 1 549 (одну тисячу п'ятсот сорок дев'ять) грн. 68 коп. - судового збору.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1; фактична адреса: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 4, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) 14 (чотирнадцять) грн. 33 коп. - судового збору».
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
4. Матеріали справи №5011-35/15130-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Дата підписання повного тексту постанови 08.04.2013р.
Головуючий суддя Авдеєв П.В.
Судді Куксов В.В.
Яковлєв М.Л.