ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02 квітня 2013 року Справа № 913/448/13-г
Провадження №30/913/448/13-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт», м. Донецьк
до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська», смт. Білоріченський Луганської області
про стягнення 5442 грн. 82 коп.
Суддя Голенко І.П.
в присутності представників сторін:
від позивача: Клєшнін Р.Є., довіреність № 135 від 25.02.2013;
від відповідача: Войцех Д.Л., довіреність б/н від 21.01.2013;
державний реєстратор Лутугинської державної адміністрації: Захарченко О.А., посвідчення № 001380 від 26.05.2005,
в с т а н о в и в:
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" про стягнення заборгованості за договором зберігання № 02/12-10 від 01.12.2010 у сумі 5 000 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 73 грн. 97 коп. та пені в сумі 368 грн. 85 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами у даній справі договору № 02/12-10 від 01.12.2010 в частині оплати наданих позивачем послуг зберігання майна відповідача.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав заяву про уточнення позовних вимог від 02.04.2013, в якій просить суд у зв'язку із зміною відповідачем організаційно-правової форми стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" заборгованість за договором зберігання № 02/12-10 від 01.12.2010 у сумі 5 000 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 73 грн. 97 коп. та пеню в сумі 368 грн. 85 коп.
Відповідач у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву № 02-457 від 02.04.2013, в якому заперечив проти позову з наступного. 14.10.2011 на підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів ДВАТ Шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" реорганізоване шляхом перетворення в ТОВ «Шахта «Білоріченська», яке стало правонаступником усіх його прав та обов'язків. За період функціонування ТОВ «Шахта «Білоріченська» на підприємстві здійснювались господарські відносини у тому числі і з ТОВ « Концепт» за вищезазначеним Договором. Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.12.2011 по справі № 55/413 за позовною заявою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до ТОВ «Шахта «Білоріченська» про визнання недійсними та скасування рішення, визнання відсутнім права, зобов'язання здійснювати певні дії, визнана недійсною і скасована державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська». 14.08.2012 державним реєстратором Лутугинської районної державної адміністрації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про скасування державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» та скасування реєстрації припинення ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля». Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» Державне відкрите акціонерне товариство Шахта «Білоріченська» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Шахта «Білоріченська». 27.12.2012 було проведено державну реєстрацію змін до уставних документів. Заборгованість, що заявлена до стягнення ТОВ «Концепт», виникла 11.08.2012, тобто за час фактичного функціонування ТОВ «Шахта «Білоріченська». Вважаючи, що у рішенні Господарського суду м. Києва по справі № 55/413 не вказано, що ДВАТ Шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" (надалі ПАТ "Шахта "Білоріченська") є правонаступником ТОВ «Шахта «Білоріченська», а тому зазначена у позові заборгованість у ПАТ "Шахта "Білоріченська" відсутня. Відповідно до положень Глави 20 Господарського кодексу України, зокрема ст. 179, майново-господарські зобов'язання виникають між суб'єктами господарювання - юридичними особами на підставі господарських договорів. Враховуючи, що на бухгалтерському обліку ПАТ "Шахта "Білоріченська" такий контрагент як ТОВ «Концепт», а тим більш будь - який договір з цим підприємством відсутні, то майново-господарські зобов'язання, які витікають з нього також відсутні.
Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
19.11.2010 відбулися позачергові загальні збори акціонерів ДВАТ „Шахта „Білоріченська" ДП ДХК „Луганськвугілля", на яких прийнято рішення про припинення ДВАТ „Шахта „Білоріченська" ДП ДХК „Луганськвугілля" шляхом реорганізації в ТОВ „Шахта „Білоріченська". 22.07.2011 відповідно до протоколу загальних зборів учасників №1/2011 прийнято рішення про створення ТОВ „Шахта „Білоріченська". Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 у справі № 2а-7931/11/1270 за позовом ДВАТ „Шахта „Білоріченська" ДП ДХК „Луганськвугілля" до Державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області останнього зобов'язано здійснити державну реєстрацію ТОВ „Шахта „Білоріченська". 14.10.2011 державним реєстратором Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області здійснено державну реєстрацію ТОВ „Шахта „Білоріченська" (номер запису № 1367145000000686). Рішенням господарського суду м. Києва від 15.12.2011 у справі №55/413 за позовом Міненерговугілля до ТОВ „Шахта „Білоріченська", ДКЦПФР, державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області за участю третіх осіб ТОВ „Валентин Інвест" та Компанії Magellan LTD рішення позачергових загальних зборів ДВАТ „Шахта „Білоріченська" ДП ДХК „Луганськвугілля" від 19.11.2010 визнано недійсним; державну реєстрацію ТОВ „Шахта „Білоріченська" визнано недійсною та скасовано; визнано недійсними зміни до Статуту ДВАТ „Шахта „Білоріченська" ДП ДХК „Луганськвугілля" в частині збільшення статутного капіталу; скасовано державну реєстрацію змін до Статуту ДВАТ „Шахта „Білоріченська" ДП ДХК „Луганськвугілля". Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 дане рішення Господарського суду м. Київа залишено без змін. Таким чином, зміни в організаційно-правовій формі ДВАТ „Шахта „Білоріченська" ДП ДХК „Луганськвугілля" здійснено на виконання судових рішень в справах № 2а-7931/11/1270 та № 55/413. У свою чергу, Міненерговугілля не приймало наказів щодо зміни організаційно-правової форми даного підприємства. 14.08.2012 державним реєстратором Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про скасування державної реєстрації припинення ДВАТ „Шахта „Білоріченська" ДП ДХК „Луганськвугілля". Ідентифікаційний код підприємства за весь час існування не змінювався.
Згідно п. п. 1.4. п. 1 Статуту ПАТ "Шахта "Білоріченська" є правонаступником усіх прав та обов'язків ДВАТ "Шахта "Білоріченська".
Враховуючи вище вказані обставини, належним відповідачем за заявленими позовними вимогами є саме ПАТ "Шахта "Білоріченська".
У зв'язку з чим, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву № 02-457 від 02.04.2013, повністю спростовуються.
01.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Концепт" (зберігач) та Державним відкритим акціонерним товариством "Шахта "Білоріченська" (поклажодавець) укладено договір зберігання № 02/12-10 (далі - договір), за умовами п. п. 1.1 якого зберігач зобов'язався зберігати майно, що надано йому поклажодавцем, і повернути це майно схоронності за першою вимогою поклажодавця.
Відповідно до п. 2.1 п. 2 договору передача майна на збереження здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом укладання та підписання сторонами актів про приймання-передачу майна.
За умовами п. п. 4.1 п. 4 договору поклажодавець зобов'язаний щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним здійснювати оплату послуг із збереження майна.
Згідно п. п. 4.2 п. 4 вартість послуг із збереження складає 5000,00 грн. в місяць, в тому числі ПДВ 833,00 грн.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 року з моменту його підписання. Якщо одна із сторін чи обидві сторони не виконують чи неналежним чином виконують свої зобов'язання за даним договором, строк його дії продовжується до моменту належного виконання зобов'язання винною стороною (п. п. 7.1 п. 7 договору).
На виконання умов укладеного договору позивачем в липні 2012 року були надані відповідачу послуги із зберігання на загальну суму 5000,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 217 від 31.07.2012, належним чином підписаний та скріплений печатками підприємств.
Проте відповідач свої договірні зобов'язання з оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 5000,00 грн.
В п. п. 8.3 п. 8 договору сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати послуг зберігача за даним договором, поклажодавець зобов'язаний сплатити зберігачу неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
За таких обставин, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в сумі 5 000 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 73 грн. 97 коп. та пеню в сумі 368 грн. 85 коп.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань на суму 5000 грн. 00 коп., що підтверджено наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 217 від 31.06.2012 (а. с. 9), який належним чином підписаний та скріплений печатками підприємств.
За умовами п. п. 4.1 п. 4 договору поклажодавець зобов'язаний щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним здійснювати оплату послуг із збереження майна.
Відповідач надані позивачем послуги у встановлені договором строки не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 5000,00 грн., що підтверджено матеріалами справи, доказів про сплату вказаної суми боргу до матеріалів справи не надано.
З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В п. п. 8.3 п. 8 договору сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати послуг зберігача за даним договором, поклажодавець зобов'язаний сплатити зберігачу неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 368,85 грн. за період з 11.08.2012 по 06.02.2013. згідно розрахунку (а. с. 3).
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що сума пені за вказаний позивачем період складає 369,06 грн., проте оскільки позивачем заявлено до стягнення з відповідача лише 368,85 грн., то суд дійшов висновку про задоволення даної позовної вимоги в повному обсязі.
Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.08.2012 по 06.02.2013 у розмірі 73,97 грн. згідно розрахунку (а. с. 3).
Перевіривши розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, судом встановлено наявність арифметичної помилки у розрахунку позивача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення 3% річних за період з 11.08.2012 по 06.02.2013 в сумі 73,81 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 5000,00 грн., 3% річних в сумі 73,81 грн. за період з 11.08.2012 по 06.02.2013 та пеню в сумі 368,85 грн. за період 11.08.2012 по 06.02.2013. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська", 92016, смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області, вул. Шкільна, буд. 107, код 00176897, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт", м. Донецьк, вул. Баумана, буд. 1а, код 31377126, заборгованість в сумі 5000 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 73,81 грн., пеню в сумі 368,85 грн., а також судовий збір у розмірі 1720 грн. 45 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано - 05.04.2012
Суддя І.П. Голенко
Надр. 3 прим.:
1-до справи
2-позивачу
3-відповідачу
Вих №
2
05.04.2013