Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
03 квітня 2013 р. Справа №820/328/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,
при секретарі судового засідання - Івановій Н.Ю.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до керівника апарату Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10 про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди та судових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_3, 09.04.2012р. звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Харківської області, керівника апарату Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10, секретаря судового засідання Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_11, в якому просить суд визнати бездіяльними дії секретаря судового засідання апеляційного суду ОСОБА_11, які виразились у невиконанні нею процесуальних вимог ст.ст.48 ч.1 п.п.1-4, 73 ч.2, 197 ч.ч.1 та 2, 198 ч.1 ЦПК України та вимог ухвали апеляційного суду від 29.11.2011 р.; визнати протиправними та бездіяльними дії керівника апарату апеляційного суду ОСОБА_10 при розгляді ним скарги ОСОБА_3 від 15.12.2011 р.; визнати протиправними та бездіяльними дії керівництва апеляційного суду (в особі в.о. заступника голови Колтуновой А.І. та голови суду Солодкова А.А.) при розгляді скарг ОСОБА_3 від 12.01.2012 р. та 08.02.2012 р.; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_3 відшкодування за завдану ОСОБА_3 моральну шкоду: з Апеляційного суду Харківської обл. - 20000 грн.; з керівника апарату Апеляційного суду Х/о ОСОБА_10 - 20000 грн.; з секретаря судового засідання Апеляційного суду Х/о ОСОБА_11 - 30000 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012р. у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст. 109 КАС України.
Ухвалою колегії судів Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012р. скасовано в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Керівника апарату Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10 про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди.
В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012р. залишено без змін.
Справа направлена до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 до Керівника апарату Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10 про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 року вищевказану позовну заяву було повернуто позивачеві на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України, оскільки ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху було виконано позивачем не в повному обсязі, недоліки позовної заяви позивачем повністю не усунуті.
Ухвалою колегії судів Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2012р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. скасовано, справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до керівника апарату Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10 про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди.
В адміністративному позові, наданому позивачем 14.08.2012 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, відносно керівника апарату Апеляційного суду Харківської області, позивач просить суд визнати протиправними та бездіяльними дії керівника апарату Апеляційного суду ОСОБА_10 при розгляді ним скарги від 15.12.2011р.; стягнути з відповідача завдану моральну шкоду в розмірі 20000,00грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в провадженні Апеляційного суду Харківської області знаходилась цивільна справа №22-ц-28003/2011 за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 01.09.2011р. 29.11.2011р. суддєю-доповідачем апеляційного суду по справі була винесена ухвала про призначення на 01.12.2011р. судового засідання по розгляду заяви ОСОБА_9 про поновлення йому строків апеляційного оскарження. В ухвалі суду було вказано про виклик в судове засідання сторін по справі. Призначене на 01.12.2011р. судове засідання, в якому розглядалося дуже важливе для позивача питання, було проведено без його участі, оскільки секретар судового засідання апеляційного суду ОСОБА_11 не надіслала позивачу судову повістку, чим не виконала вимоги ухвали суду від 29.11.2011р. Позивач вважає, що ОСОБА_11, маючи особисту матеріальну зацікавленість, навмисно не надіслала йому судову повістку, щоб не дати можливість йому прийняти участь у судовому засіданні, чим було завдано суттєву шкоду його правам та інтересам. ОСОБА_11 не повідомила головуючому по справі про причини відсутності позивача, свідомо скрила той факт, що нею не була направлена судова повістка. Внаслідок бездіяльності ОСОБА_11, яка виразилась в свідомому невиконанні нею процесуальних вимог ЦПК, було порушено право позивача на судовий захист. 15.12.2011 року позивач звернувся зі скаргою до голови апеляційного суду з приводу бездіяльності ОСОБА_11, в якій просив притягнути останню до відповідальності за невиконання нею своїх службових обов'язків, та 06.01.2011р. отримав повідомлення за наслідками розгляду скарги за підписом керівника апеляційного суду ОСОБА_10, у якому було зазначено, що порушень в діях ОСОБА_11 не встановлено. Позивач вважає, що ОСОБА_10 навмисно проігнорував факти порушення ОСОБА_11 вимог ст.ст.48 ч.1 п.1 та 73 ч.2 ЦПК. Перевірка скарги була проведена поверхово, не об'єктивно, без повного та всебічного з'ясування всіх обставин порушення з боку ОСОБА_11 своїх службових обов'язків, що є порушенням вимог ст..19 ч.1 Закону України «Про звернення громадян». Внаслідок протиправних та бездіяльних дій ОСОБА_10, які виразились, на думку позивача, в безвідповідальному та неналежному розгляді його скарги, правам позивача була завдана суттєва шкода, що завдало йому моральні страждання та викликало погіршення стану мого здоров'я, через що позивач потребує медичне лікування.
Відповідач, керівник апарату Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10, з позовом не погодився, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що розгляд скарги ОСОБА_3 на бездіяльність секретаря судового засідання ОСОБА_11 було організовано належним чином, відповідно до вимог п.1 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, в засобах масової інформації, затвердженої Постановою КМУ від 14.04.1997 р. №348, було заведено окреме провадження за номером №С-1084-ВГ. З метою перевірки скарги, розпорядженням керівника апарату суду №110-р від 23.12.2001 року створено комісію, в ході перевірки були відібрані пояснення ОСОБА_11 по суті скарги, на підставі яких була надана відповідь ОСОБА_3 від 27.12.2011 року за №С-1084-ВГ, в якій зазначено результати перевірки й повідомлено про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_11 до відповідальності, оскільки вона діяла відповідно до розпорядження судді.
Протокольною ухвалою суду від 20.03.2013 року замінено відповідача ОСОБА_10 на належного - ОСОБА_10, відповідно до паспортних даних відповідача та даних службового посвідчення.
26.03.2013 року представник позивача подав до суду заяву, у якій просив суд також стягнути з відповідача витрати, понесені позивачем під час подання та розгляду позову, у розмірі 352,13грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Також представник позивача в судовому засіданні пояснив суду, які саме дії керівника апарату Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10 його довіритель просить визнати неправомірними, а саме, бездіяльність з питання розгляду вищевказаною посадовою особою звернення ОСОБА_3, що виразилось у наданні неправдивих відомостей у відповіді на звернення в частині того, що під час розгляду клопотання ОСОБА_9 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2011 року секретарем ОСОБА_11 вівся журнал судового засідання, хоча в матеріалах справи останній відсутній. Крім того, представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що вказівка у відповіді керівника апарату ОСОБА_10 на можливість оскарження його довірителем судових рішень апеляційної інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у встановленому Законом порядку є неправдивою та вводить його в оману, оскільки ухвала колегії суддів апеляційного суду Харківської області від 01.12.2011 року про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_9 ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2011 року оскарженню не підлягає.
Відповідач, керівник апарату Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10 у судових засіданнях проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані в письмових запереченнях проти позову. Також відповідач пояснив суду, що його відповідь на скаргу ОСОБА_3 ґрунтувалась на поясненнях секретаря судового засідання ОСОБА_11, яка діяла відповідно до норм Цивільно-процесуального кодексу України при виконанні своїх обов'язків при розгляді цивільної справи. Оцінка цих дій секретаря судового засідання, поза встановленим цивільно-процесуальним законом порядком, не належить до повноважень керівника апарату, оскільки втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд чи суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
В судове засідання, призначене на 03.04.2013 року, відповідач не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідач про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надавав. Раніше, 20.02.2013 року відповідачем до суду було надано заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Таким чином, суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.
Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 15.12.2011 року звернулась до Голови апеляційного суду Харківської області Солодкова А.А. зі скаргою на бездіяльність секретаря судового засідання ОСОБА_11, яка проявилась у не виконанні нею своїх посадових обов'язків в частині своєчасного виклику учасників процесу в судове засідання та фіксування судового процесу по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_9, треті особи Друга Харківська нотаріальна контора, Харківська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення та про визначення права власності в порядку спадкування за законом, що перебувала в провадженні апеляційного суду Харківської області, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 55 Конституції України, ст.ст. 27, 48, ч. 2 ст. 73, ч. 1 ст. 197, ч. 1 ст. 198 ЦПК України у зв'язку з чим просила по її зверненню провести службову перевірку та притягнути ОСОБА_11 до відповідальності за не виконання своїх службових обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ч. ч.1, 3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.15, ч.1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.
Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачені обов'язки органів державної влади щодо розгляду заяв чи скарг, а саме: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність.
Частиною 9 ст.149 вказаного Закону визначено, що секретарі судового засідання входять до штату апарату судів загальною юрисдикції.
Відповідно до вимог Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації Україні №1 від 06.01.2006 року, скарга ОСОБА_3 19.12.2011 року керівництвом апеляційного суду Харківської області передана до виконання керівнику апарату ОСОБА_10
Згідно п.1 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, в засобах масової інформації, затвердженої Постановою КМУ від 14.04.1997р. №348 за скаргою ОСОБА_3 заведено окреме провадження за №С-1084-ВГ.
Для проведення перевірки скарги гр.ОСОБА_3 з приводу організаційного забезпечення судового процесу, а саме дій секретаря судового засідання ОСОБА_11, розпорядженням керівника апарату №110-р від 23.12.2001 року створено комісію.
Як встановлено судом, в ході перевірки були відібрані пояснення ОСОБА_11 по суті скарги, в яких вона зазначила, що справа за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_9, треті особи: Друга Харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності в порядку спадкування за законом надійшла в провадження судді Бобровського В.В. 29.11.2011р.й була призначена до розгляду на 01.12.2011р.
Згідно п.1.5 Посадової інструкції секретар судового засідання апеляційного суду ОСОБА_11 безпосередньо підпорядкована керівнику апарату суду та судді, з яким працює відповідно до внутрішнього розподілу обов'язків, координує свою роботу з помічником судді.
Статтею 47 ЦПК України передбачено, що учасниками цивільного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу.
Суд зазначає, що основу будь-якого судочинства (адміністративного, цивільного, кримінального) складає процесуальна форма. Саме вона формує вплив на діяльність усіх учасників процесу. Принцип процесуального формалізму є основоположним у процесуальному праві в цілому та окремих видах процесу зокрема, оскільки саме через нього знаходить своє вираження суворий імперативний метод публічного права, спрямований на забезпечення рівності сторін шляхом встановлення чітких, формально-визначених, свідомо відомих правил.
З огляду на викладене, оскільки в спірних відносинах мова йде про дії секретаря судового засідання ОСОБА_11 та керівника апарату Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10 під час розгляду та прийняття за його результатом рішення у конкретній цивільній справі, до спірних правовідносин слід застосовувати процесуальну форму та вимоги до такої форми, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до Глави 4 Розділу І ЦПК України під час розгляду цивільних справ всіх учасників цивільного процесу можна поділити на осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, треті особи, представники сторін та третіх осіб) та осіб, які є іншими учасниками цивільного процесу (секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу).
Таким чином, секретар судового засідання є учасником судового процесу.
На секретаря судового засідання покладено обов'язок забезпечити фіксування судового засідання технічними засобами; ведення журналу судового засідання; оформлення матеріалів справи, тощо (стаття 48 ЦПК України).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 р. по справі №2а-4466/12/2070 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року про відмову у відкритті провадження за даним позовом було встановлено, що дії секретаря апеляційного суду в рамках розгляду цивільної справи вчиняються за нормами Цивільного процесуального кодексу України, оскарження їх поза встановленим процесуальним порядком не є належним способом судового захисту у спірних правовідносинах. Секретар судового засідання не є самостійною процесуальною особою і виконує всі процесуальні дії за рішенням колегії, що розглядає справу або судді-доповідача, при підготовці справи до розгляду. Якщо ж внаслідок неправомірних, на думку позивача, дій секретаря судового засідання апеляційним судом було допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, позивач не позбавлена права викласти відповідні доводи у касаційній скарзі на рішення суду апеляційної інстанції у цивільній справі.
Згідно зі ч.2-5 ст. 160 ЦПК України головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладені вище норми ЦПК України суд зазначає, що саме на головуючого суддю по справі покладено керівництво ходом судового процесу при розгляді конкретної цивільної справи; на секретаря судового засідання або іншого працівника апарату суду, за розпорядженням головуючого по справі, покладено обов'язок забезпечити фіксування судового засідання технічними засобами; ведення журналу судового засідання; оформлення матеріалів справи тощо.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність.
Проте, зазначеною статтею Закону врегульовані питання саме організаційного забезпечення роботи апарату суду, метою якого є в першу чергу відправлення суддями правосуддя, а всі питання пов'язані з процесуальною діяльністю суддів під час розгляду конкретних, в даному випадку, цивільних справ врегульовано саме Цивільним процесуальним кодексом України, в якому керівник апарату суду не наділений в межах судового процесу статусом будь-якої сторони чи учасника процесу, і як визначено Цивільним процесуальним кодексом України, саме суддя, головуючий у справі вирішує всі процесуальні питання, пов'язані з розглядом справи в суді.
Відповідно до вимог будь-якого процесуального законодавства, чітко визначено про можливість чи неможливість та порядок оскарження процесуальних дій суддів при розгляді справ, проте зазначене оскарження може здійснюватись знову таки на підставі та у порядку передбаченому процесуальним кодексом (апеляційний, касаційний, Верховним Судом України, за нововиявленими обставинами тощо).
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про те, що керівник апарату не має процесуальних чи будь-яких повноважень чи можливостей втручання в процесуальну діяльність суддів під час розгляду конкретних справ (адміністративних, цивільних, кримінальних тощо).
Відповідно до ст. 149 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» керівник апарату суду несе персональну відповідальність за неналежне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу.
Згідно ч. 3 ст. 6 цього Закону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд чи суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Зі змісту скарги позивача судом встановлено, що ОСОБА_3 фактично оскаржує процесуальні дії секретаря судового засідання Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_11 в рамках розгляду цивільної справи №22-ц-28003/2011 за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 01.09.2011р.
Судом встановлено, що відповідач - керівник апарату апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10, повноваження якого передбачені Законом України "Про судоустрій та статус суддів", на підставі зазначених положень Закону, надав відповідь на звернення позивача, в якій зазначив, що за результатами проведеної перевірки викладених в скарзі позивача фактів, порушення секретарем ОСОБА_11 своїх службових обов'язків не встановлено.
Посилання позивача на свідоме порушення зазначених вище норм та наявність протиправних дій з боку керівника апарату апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10 щодо розгляду скарги на дії секретаря судового засідання ОСОБА_11, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи.
На підставі вищезазначеного суд зазначає, що відповідачем було розглянуто скаргу позивача в межах наданих йому повноважень та надано відповідь по суті поставлених питань, з посиланням на чине законодавство України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Щодо позовних вимог про стягнення з керівника апарату апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10 на користь позивача моральної шкоди та судових витрат, суд вважає зазначені позовні вимоги похідними, а отже не підлягаючими задоволенню, оскільки в задоволенні основної вимоги про визнання дій відповідача неправомірними суд відмовляє позивачеві.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69, 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до керівника апарату Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10 про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди та судових витрат - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі текст постанови виготовлено 08.04.2013р.
Суддя І.С. Нуруллаєв