АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-о/793/3/13 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: гл.32 КПК України (в ред. 1960 року) (вирок від 14.06.2002 року): - Охріменко І.К.

Суддя-доповідач по заяві щодо нововиявлених обставин: Літвінцев В.М.

УХВАЛА

про відмову в прийнятті заяви і розгляді її

судом апеляційної інстанції

"25" березня 2013 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Літвінцев В.М., одноособово в порядку підготовки, за участі прокурора відділу прокуратури Черкаської області Якушиної О.В., розглянувши в порядку виключного провадження матеріали за заявою довічнозасудженого вироком апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2002 року за ст.ст. 69;93 п.п. «а», «г», «і»; 142 ч.3; 263 ч.1; 42 ч.1 КК України (в ред.1960 року) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, «про перегляд в порядку ст.ст.460-463 КПК України (в ред.2012 року) в зв'язку з нововиявленими обставинами» та скасування цього вироку відносно цієї особи в частині засудження ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України (в ред.2001 року) з його виправданням та «ухваленням нового вироку у справі із зміною призначеного ОСОБА_4 покарання в бік пом'якшення» останнього, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 разом із п'ятьма іншими його спільниками було засуджено вироком апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2002 року за вчинення сукупності злочинів, в т.ч. особливо тяжких, в складі бандитського угрупування, що мало місце в м. Умань, Черкаської області та на території Новоархангельського району Кіровоградської області ще на початку жовтня - грудня місяців 1999 року. Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 29 жовтня 2002 року касаційні скарги засуджених та їх захисників - адвокатів, включаючи засудженого ОСОБА_4, були залишені без задоволення, а вирок апеляційного суду від 14.06.2002 року стосовно нього - без будь-яких змін.

Строк покарання ОСОБА_4 постановлено рахувати з 23 грудня 1999 року.

11 березня 2013 року, тобто через дванадцять років після цього, довічнозасуджений до позбавлення волі ОСОБА_4 згадав про важливі для нього обставини і звернувся на адресу апеляційного суду Черкаської області із заявою, в якій, із посиланням на ст.ст.460-463 нового КПК України (в ред. 2012 року) ставить питання в передбачений КПК строк відкрити судом кримінальне провадження по його справі за нововиявленими, на його твердження, обставинами за даною заявою. Просить за його участі безпосередньо в залі суду провести розгляд заяви, встановити зазначені в ній «нововиявлені обставини» та скасувати вирок з цих підстав в частині засудження ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України (в ред. 2001 року) з його виправданням і ухваленням нового: про зміну призначеного йому покарання в бік пом'якшення останнього. Нововиявленими обставинами засуджений ОСОБА_4 вважає те, що, як він зараз пригадує, «5.11.1999 року увесь день з ранку до вечора він знаходився поза межами м. Умані, а саме в с. Паланка Христинівського району, де разом з матір'ю ОСОБА_5 працював по господарству на дачній ділянці. Тому в м. Умань вказаного обрізу з мисливської рушниці кал.12 мм разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він не виготовляв та навіть не бачився з даними особами». Його матір, ОСОБА_5, в суді у 2002 році була відсутня і може підтвердити його алібі тільки зараз, про що засуджений одночасно із заявою про перегляд вироку суду написав заяву від 11.03.2013 року «Про допит свідка», яка додається.

Матеріали багатотомної кримінальної справи із заявою засудженого ОСОБА_4 на адресу апеляційного суду надійшли 21.03.2013 року (вх.№4566/13-вх.); визначено склад колегії суддів і головуючого, якому у п'ятницю 22.03.2013 року у другій половині робочого дня вони були передані для організації і проведення розгляду (ст.ст.463-464 КПК України, в ред.2012 року).

Вважаю, що такий не може відбутися, як і застосування у даному випадку судом положень гл.34 КПК України ( в ред.2012 року).Оскільки зазначені в заяві засудженого ОСОБА_4 обставини (правовідносини), якими він обґрунтовує свої вимоги про перегляд вироку апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року щодо нього «за нововиявленими обставинами», не відповідають змісту ст.400-5 КПК України (в ред. 1960 року), так і ст.459 КПК України (в ред.2012 року). Виникли вони, якщо це і дійсно мало місце з його слів, в далекому минулому, ще до набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України 19.11.2012 року. Наявність у ОСОБА_4 алібі щодо подій 5.11.1999 року, пов'язаних із незаконними діями з вогнестрільною зброєю (на чому акцентується увага у його заяві до суду), - в даний час ніким і ніяким чином не встановлена; а бездоказові твердження засудженого з цього приводу неправильність вироку про засудження ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України - не доводять і не спростовують набравших силу висновків останнього, а також колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України протилежного характеру.

Як це видно з «Перехідних положень» до нового КПК (зокрема, п.16 розд. ХІ КПК, в ред. 2012 року), дані правовідносини щодо перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами за заявою засудженого безпосередньо до суду апеляційної інстанції та їх з'ясування, - лежать за межею процесуальних повноважень і компетенції суду. Вони повинні розглядатися, а попередньо - перевірятися, компетентним органом за нормами старого КПК (в ред. 1960 року), шляхом звернення заінтересованої особи спочатку із заявою до відповідного прокурора (ч.1 ст.400-8 КПК, в ред. 1960 року), розслідування цих обставин (ч.2,3 ст.400-8 КПК, в ред. 1960 року) з відповідним висновком та зверненням прокурора області до Генерального прокурора України, а того - із заявою до касаційного суду про перегляд вироку апеляційного суду, як суду першої інстанції, за нововиявленими обставинами (ч.4,5 ст.400-8; 400-7, 400-9, 400-10 КПК, в ред. 1960 року).

Звернення ж засудженого ОСОБА_4 безпосередньо до суду про перегляд вироку щодо нього «за нововиявленими обставинами» слід вважати таким, що не підлягає розгляду судом апеляційної інстанції. Заява засудженого ОСОБА_4 разом із додатком до неї мають бути повернуті їх автору, з роз'ясненням йому права звернутися з цього питання до компетентних посадових осіб органів прокуратури України, відповідно до норм старого КПК України - гл.32 КПК, в ред.1960 року.

Вимоги законодавця з даного питання є категоричними і однозначними, додаткового з'ясування ще й в умовах засідання апеляційного суду в колегіальному його складі, до того ж надзвичайно обмеженого строками на підготовку і відкриття кримінального провадження, - вони не потребують, як і присутності при цьому засудженого ОСОБА_4

Аналогічну думку виказав і прокурор-учасник розгляду даних матеріалів на стадії їх підготовки. Окрім нього в суд ніхто, в т.ч. засуджений - заявник, не викликався. Протокол судового засідання, як і фіксація процесу технічними засобами, - не вівся і не проводилась.

Виходячи з наведеного і керуючись «Перехідними положеннями» - розд. ХІ Закону України № 4651 - VI від 13.04.2012 року; гл. 32 КПК України (в ред. 1960 року), суд, -

у х в а л и в:

Відмовити довічнозасудженому до позбавлення волі ОСОБА_4 в прийнятті його скарги (заяви) до суду, відкритті кримінального провадження по його справі з вироком апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2002 року щодо нього і розгляді скарги (заяви) ОСОБА_4 апеляційним судом Черкаської області про перегляд зазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами по її суті.

Копію даної ухвали апеляційного суду разом із скаргою (заявою) засудженого ОСОБА_4 від 11.03.2013 року та усіма додатками до неї - повернути автору за місцем знаходження останнього.

Роз'яснити засудженому ОСОБА_4 його право звернутися з цього питання до компетентних посадових осіб органів прокуратури, в передбаченому гл.32 КПК України (в ред. 1960 року) порядку.

Суддя В.М.Літвінцев