ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" квітня 2013 р. Справа № 5021/1650/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача - Скобов В.А.;
відповідача - не з'явився;
третіх осіб - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства районної ради "Тростянецька районна друкарня", м. Тростянець Сумської області (вх. №201С/2-5) на рішення господарського суду Сумської області від 19.12.12 року по справі № 5021/1650/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Синтез", м. Київ
до Комунального підприємства районної ради "Тростянецька районна друкарня", м.Тростянець Сумської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Тростянецька районна рада
2) Тростянецька міська рада
про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний Банк "Синтез", м. Київ звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства районної ради "Тростянецька районна друкарня", м. Тростянець Сумської області в якому просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Акціонерний Банк "Синтез" права від свого імені продажу на підставі договору купівлі-продажу будь-якій особі: нежитлова будівля, друкарня, що складається з адмінбудівлі (літ А-1) та підвалу (літ. пг) загальною площею 810,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Тростянець, вул. Горького, буд. № 32, на земельній ділянці Тростянецької міської Ради, власником якого зареєстровано комунальне підприємство районної Ради "Тростянецька районна друкарня", з початковою ціною реалізації не нижче оцінки суб`єкта оціночної діяльності дійсної на момент продажу майна в рахунок погашення кредитної заборгованості по кредитному договору № KL-04-06/1-54/05 від 23.09.2005 року в розмірі 95 372 грн. 16 коп., в тому числі: 88 517 грн. 96 коп. заборгованість за кредитом та 6 854 грн. 20 коп. пені.
Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Зражевський Ю.О.) від 19.12.2012 року по справі № 5021/1650/12 позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом надання публічному акціонерному товариству "Акціонерний Банк "Синтез" права від свого імені продажу на підставі договору купівлі-продажу будь-якій особі: нежитлова будівля, друкарня, що складається з адмінбудівлі (літ А-1) та підвалу (літ. пг) загальною площею 810,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Тростянець, вул. Горького, буд. № 32, на земельній ділянці Тростянецької міської Ради, власником якого зареєстровано комунальне підприємство районної Ради "Тростянецька районна друкарня", з початковою ціною реалізації (420 000 грн.) не нижче оцінки суб`єкта оціночної діяльності дійсної на момент продажу майна в рахунок погашення кредитної заборгованості по кредитному договору № KL-04-06/1-54/05 від 23.09.2005 року в розмірі 95 372 грн. 16 коп., в тому числі: 88 517 грн. 96 коп. заборгованість за кредитом та 6 854 грн. 20 коп. пені. Стягнуто з Комунального підприємства районної Ради "Тростянецька районна друкарня" (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Горького, 32, код ЄДРПОУ 02468693) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" ( 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 5, код ЄДРПОУ 21564391) 1907 грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Відповідач вказує що поза увагою суду першої інстанції при прийнятті рішення залишився той факт, що будівля друкарні, яка є предметом іпотеки в 1992 року прийнято до комунальної власності районної Ради народних депутатів.
На думку позивача, на підставі ст. 143 Конституції України, ч. 2 ст. 10 Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спірне майно є спільною власністю територіальних громад сіл і міста Тростянецького району, управління яким здійснює районна рада.
Рішенням тридцять восьмої сесії Тростянецької районної ради п'ятого скликання від 26.02.2010 року, спірна адміністративна будівля КП «Тростянецька районна друкарня» внесена до переліку об'єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад міста і сіл Тростянецького району.
Відповідач зазначає, що згідно з Законом України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Однак, всупереч вимогам зазначеного положення Закону, спірна адміністративна будівля КП «Тростянецька районна друкарня» була передана в іпотеку без згоди всіх співвласників зазначеного майна.
Таким чином, на думку відповідача, під час винесення Господарським судом рішення від 19.12.2012 року мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що стало підставою прийняття неправильного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування своїх вимог відповідач зокрема зазначає, що власник спірного майна при укладанні договору від 03.09.2005 року надав згоду на його передачу в іпотеку.
Позивач спростовує доводи відповідача про те, що право власності на предмет іпотеки належить територіальній громаді сіл і міста Тростянецького району.
В письмових поясненнях до апеляційної скарги позивач звертає увагу суду на те, що згідно з свідоцтвом про право власності на спірне майно, його власником визначено зареєстровано відповідача, що на думку позивача, свідчить про те, що відповідач мав право на передачу даного майна в іпотеку позивачу як його власник.
В процесі розгляду даної справи судом апеляційної інстанції до її участі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Тростянецьку районну рада та Тростянецьку міську раду.
Тростянецька районна рада надала суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд задовольнити апеляційну скаргу відповідача та скасувати оскаржуване судове рішення.
Тростянецька районна рада наполягає на тому, що передача майна в іпотеку згідно з договором іпотеки від 03.09.2005 року відбувалася з порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про іпотеку», а тому звернення стягнення на зазначене майно згідно з оскаржуваним судовим рішення є неправомірним.
Тростянецька міська рада надала суду письмові пояснення в яких також просить суд задовольнити апеляційну скаргу відповідача та скасувати оскаржуване судове рішення з підстав порушення судом при його прийнятті положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про іпотеку».
В процесі розгляду справи, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 року зобов'язано Сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції надіслати на адресу суду належним копію реєстраційної справи на адміністративну будівлю КП "Тростянецька районна друкарня" загальною площею 810,7 кв. м., що знаходиться за адресою м. Тростянець, вул. Горького, буд. № 32; зобов'язано Сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тростянецького районного управління для дачі пояснень направити в судове засідання свого представника, та надати на огляд суду оригінал реєстраційної справи на адміністративну будівлю КП "Тростянецька районна друкарня" загальною площею 810,7 кв. м., що знаходиться за адресою м. Тростянець, вул. Горького, буд. № 32.
Реєстраційною службою Тростянецького районного управління юстиції надано суду письмові пояснення (вих № 03.2-04 від 27.03.13р. вх № 2675 від 27.03.13р. та вх. №2841 від 03.04.13р) в яких зазначив, що він згідно з законом має право на реєстрацію речових прав на нерухоме майно тільки з 01.01.2013 року та за цей час ніяких реєстраційних дій щодо прав на спірну будівлю не вчиняв, а реєстраційна справа зберігаєтья в архіві КП «Охтирське МБТІ».
В судове засідання 01.04.2013 року з'явився представник позивача, який підтримав позицію, викладену у наданому позивачем відзиві на апеляційну скаргу, просить суд оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В процесі розгляду апеляційної скарги, Харківським апеляційним господарським судом, зокрема, неодноразово вказувалося відповідачу та третім особам про необхідність надання ними:
- свідоцтва про право власності від 23.04.2001 року на будівлю КП "Тростянецька районна друкарня" загальною площею 810,7 кв. м., що знаходиться за адресою м. Тростянець, вул. Горького, буд. № 32.
- докази наявності у Тростянецької районної ради повноважень на вирішення питання про передачу зазначеної адміністративної будівлі в іпотеку, в т.ч. докази наявності відповідного доручення (згоди) від територіальних громад сіл, селищ, міст м. Тростянець.
- правоустановчих документів на адміністративну будівлю КП "Тростянецька районна друкарня" загальною площею 810,7 кв. м., що знаходиться за адресою м. Тростянець, вул. Горького, буд. № 32;
- рішення про передачу цієї будівлі у комунальну власність;
- рішення про передачу будівлі в користування (управління) Комунальному підприємству районної ради "Тростянецька районна друкарня", м. Тростянець Сумської області;
Однак, дані документи сторонами та третіми особами надані суду не були.
Відповідач та треті особи в судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неприбуття представників не повідомили.
Враховуючи викладене, а також те, що строк, встановлений ГПК України для розгляду апеляційної скарги закінчується, цей строк за заявою сторони вже продовжувався, і у суду відсутні законні підстави для його продовження, колегія суддів вважає за необхідне розглядати скаргу за відсутності представників відповідача та третіх осібх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, 23.09.2005 року між сторонами укладено договір кредитної лінії № KL-04-06/1-54/05, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 80000 грн. зі строком користування до 22.09.2006 року
Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 частини 4 кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту згідно графіку погашення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом. За порушення строків повернення кредитної заборгованості згідно п. 4.2 кредитного договору позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.
Шляхом укладення додаткових договорів сторони змінювали умови договору. Зокрема, між сторонами було укладено до основного договору: додаткову угоду № 1 від 27.09.2006 року, додаткову угоду № 2 від 14.11.2006 року, додаткову угоду № 3 від 04.10.2007 року, додаткову угоду № 4 від 30.11.2007 року, додаткову угоду № 5 від 14.08.2008 року, додаткову угоду № 6 від 22.10.2010 року, додаткову угоду № 7 від 04.03.2011 року
Згідно з п. 1 додаткової угоди № 4 від 30.11.2007 року до договору кредитної лінії № КL-04-06/1-54/05 від 23.09.2005 року, сторони збільшили ліміт заборгованості за кредитною лінією до 210000,00 грн.
Згідно з п. 1 додаткової угоди № 6 від 22.10.2010 року сторони узгодили заборгованість відповідача по кредитній лінії в розмірі 205285,68 грн.
Згідно з п. 3 додаткової угоди № 6 від 22.10.2010 року, процентна ставка становить 17% річних.
В забезпечення виконання зобов'язань відповідача по кредитному договору останній передав позивачеві за укладеним між сторонами договором іпотеки від 23.09.2005 року, посвідченим державним нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори Гребіник О.Д., зареєстрованим в реєстрі за номером 3513, нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, друкарня, що складається з адмінбудівлі (літ А-1) та підвалу (літ. пг) загальною площею 810,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Тростянець, вул. Горького, буд. № 32, на земельній ділянці Тростянецької міської Ради та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Тростянецької міської ради 23.04.2001 року, зареєстрованого в КП Охтирському міському БТІ за реєстраційним номером 1-142 (п. 1.1. іпотечного договору).
Згідно з п. 1.2 іпотечного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 200 000, 00 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору іпотеки від 03.09.2005 року, у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором, позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з свідоцтвом про право власності від 23.04.2001 року (а. с. 79), спірне майно належить відповідачу на праві власності.
Згідно з рішенням Тростянецької районної ради Сумської області четвертого скликання 25-ї сесії від 24.06.2005 року "Про надання згоди на заставу майна КП "Тростянецька районна друкарня" (а. с. 46), надано згоду на заставу майна КП «Тростянецька районна друкарня».
Як зазначає позивач, та не спростовує відповідач, останній свої зобов'язання по кредитному договору № KL-04-06/1-54/05 від 23.09.2005 року не виконує - не погашає своєчасно основний борг по кредиту, що передбачено договором та графіком повернення кредиту та сплати відсотків.
Станом на 01.07.2012 року заборгованість відповідача складає 95 372 грн. 16 коп., в тому числі: 88 517 грн. 96 коп. заборгованості за основним боргом та 6 854 грн. 20 коп. пені.
В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивачем прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 03.09.2005 року
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» надсилав на адресу відповідача вимогу № 29/07-12 від 16.07.2012 року у якій вимагав сплатити заборгованість. Позивач вказував, що в разі несплати заборгованості він буде ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Однак, даних вимог відповідач не виконав, та існуючу заборгованість не сплатив.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом по даній справі.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову, крім іншого, виходив з того, що відповідач не виконав умови кредитного договору, в зв'язку з чим, у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно з ч. 1, 3-4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.
Пунктом 4.6.1 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.
Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Як вже було зазначено вище, відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором № KL-04-06/1-54/05 від 23.09.2005 року щодо сплати на користь позивача заборгованості. Розмір заборгованості станом на 01.07.2012 року становить 95372 грн. 16 коп., в тому числі: 88517 грн. 96 коп. заборгованості за основним боргом та 6 854 грн. 20 коп. пені. Зазначений розмір заборгованості відповідачем не спростовується.
Згідно з пунктом 4.1 договору іпотеки від 23.09.2005 року, у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором, позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зазначене, з урахуванням зазначених вимог Закону, та укладеного між сторонами іпотечного договору від 03.09.2005 року надає позивачу право ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вимоги Закону щодо надсилання на адресу відповідача вимоги про усунення порушень позивачем виконано, а саме, надіслано вимогу № 29/07-12 від 16.07.2012 року
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про правомірність вимог позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
Колегія суддів критично ставиться до посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що майно, яке є предметом іпотеки є спільною власністю територіальних громад сіл і міста Тростянецького району, управління яким здійснює районна рада, і що територіальна громада сіл і міста Тростянецького району, як співвласник майна, не уповноважувала районну раду та не надавала згоди на передачу спірного майна в іпотеку позивачу за іпотечним договором від 23.09.2005 року
Як свідчить залучене до матеріалів справи свідоцтво про право власності від 23.04.2001 року, власником будівлі що знаходиться за адресою м. Тростянець, вул. Горького, буд. № 32, визначено Тростянецьку районну друкарню. Дане свідоцтво про право власності видано виконкомом Тростянецької міської ради 23.04.2001 року, зареєстроване в КП «Охтирське міське БТІ» за № 1-142.
Саме згадане свідоцтво засвідчувало факт наявності у відповідача права власності на зазначену будівлю при укладанні договору іпотеки від 23.09.2005 року
Суду в т.ч. на виконання вимог ухвал від 15.01.2013 року, від 11.02.2013 року, від 04.03.2013 року, від 13.03.2013 року не було надано суду жодного належного та допустимого доказу (інвентаризаційної справи, правоустановчих документів на будівлю, свідоцтва про право власності на спірне майно станом на час укладання договору іпотеки та розгляду даної справи) наявності у Територіальних громад сіл, селищ, міст Тростянецького району права власності на зазначене майно.
Посилання відповідача та третіх осіб на рішення місцевих органів самоврядування про передачу спірного майна до комунальної власності в 1992 році, включення його до об'єктів нерухомого майна згідно з рішенням Тростянецької районної ради п'ятого скликання від 26.02.2010 року зазначених вище обставин не спростовують, тобто дані рішення в розумінні ст. 34 ГПК України, не можуть вважатися належними та допустимими доказами наявності у Територіальних громад сіл, селищ, міст Тростянецького району права власності на зазначене майно.
Крім того, згідно з рішенням Тростянецької районної ради четвертого скликання від 24.06.2005 року, відповідачу було надано згоду на заставу майна КП «Тростянецька районна друкарня».
Суду не надано жодного доказу оскарження дій Тростянецької районної ради з приводу перевищення нею повноважень при наданні згоди за заставу майна КП «Тростянецька районна друкарня», в т.ч. з підстав відсутності погодження цього питання з Територіальними громадами сіл, селищ, міст Тростянецького району, визнання даного рішення недійсним з цього приводу, тощо.
До того ж, дійсність самого іпотечного договору від 23.09.2005 року з підстав відсутності згоди всіх співвласників на передачу майна в іпотеку, жодною зі сторін в передбаченому Законом порядку не оспорювалась, даний договір є дійсним та таким, що підлягає виконанню сторонами.
З урахуванням викладеного, суд визнає доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 32-34 ГПК України належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, викладених у апеляційній скарзі, та вільним тлумаченням окремих положень Закону.
Згідно з п. 4.7.1. іпотечного договору, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішення суду, а саме: шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема, зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а також початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
У відповідності до положень ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Відповідно до пункту 1 договору № 4 від 30.11.2007 року про внесення змін до договору іпотеки від 23.09.2005 року, посвідченого державним нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори Гребіник О.Д., зареєстрованого в реєстрі за номером 3513, сторонами визначена вартість предмету іпотеки, яка є договірною і становить 420 000 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що саме така вартість предмету іпотеки, що погоджена іпотекодавцем та іпотекодержателем, має бути використана в якості початкової ціни продажу іпотеки. До того ж, проти зазначеного жодна зі сторін по справі не заперечує.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання позивачу права від свого імені продажу на підставі договору купівлі-продажу будь-якій особі: нежитлова будівля, друкарня, що складається з адмінбудівлі (літ А-1) та підвалу (літ. пг) загальною площею 810,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Тростянець, вул. Горького, буд. № 32, на земельній ділянці Тростянецької міської Ради, власником якого зареєстрований відповідач, з початковою ціною реалізації (420 000 грн.) не нижче оцінки суб`єкта оціночної діяльності дійсної на момент продажу майна в рахунок погашення кредитної заборгованості по кредитному договору № KL-04-06/1-54/05 від 23.09.2005 року в розмірі 95372 грн. 16 коп., в тому числі: 88 517 грн. 96 коп. заборгованість за кредитом та 6 854 грн. 20 коп. пені.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства районної ради "Тростянецька районна друкарня", м. Тростянець Сумської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 19.12.12 року по справі № 5021/1650/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 04.04.2013 року
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Плахов О.В.
Суддя Шутенко І.А.