АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження: № 22-ц/790/1054 / 13 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа №2035 / 5872 /2012 Головуючий 1 інстанції Прошутя І.Д.

Категорія: кредитні правовідносини

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", третя особа: приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки

по апеляційним скаргам представника позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_6

на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20 вересня 2012 року

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд за місцем свого проживання до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" про визнання недійсними споживчого кредитного договору, укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4, та договору поруки , укладених з нею на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 16 грудня 2010 року скасовано ухвалу судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 жовтня 2010 року про відкриття провадження у даній справі і справу направлено до Червонозаводського районного суду м.Харкова(а.с.41)

В липні ОСОБА_3 позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" та ОСОБА_4 доповнила і вказувала, що укладений між відповідачами 18 грудня 2007 року кредитний договір в іноземній валюті в сумі 20000 дол. США та договір поруки , укладений 18 грудня 2007 року між нею та банком, є недійсними, бо укладені з порушенням вимог закону. Банк не мав індивідуальної ліцензії на укладання кредитного договору в іноземній валюті, тому такий договір не міг бути забезпечений порукою. Укладення договору в іноземній валюті суперечить нормам цивільного кодексу, нормативним документам, що регулюють банківську діяльність, якими визначено грошову одиницю, як засіб платежу на території України , гривню. Оформлення фізичним особам кредиту в іноземній валюті не допускається без індивідуальної ліценції на здійснення фінансових операції по наданню та одержанню кредиту в іноземній валюті . Договори кредиту та поруки є недійсними , як укладені з порушенням вимог закону. ( а.с. 87-90)

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 5 жовтня 2011 року в позові ОСОБА_3 відмовлено. ( а.с.130-131)

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14 травня 2012 року заяву позивача ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення задоволено, рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 5 жовтня 2011 року скасовано, цивільна справа призначена до розгляду в судове засідання. ( а.с. 134,183)

При новому розгляді справи в травні 2012 року позивач ОСОБА_3 змінила підстави та обґрунтування позову та просила визнати договір поруки недійсним, як укладений внаслідок обману з боку ПАТ "Укрсиббанк", який при укладанні договору замовчував існування істотних обставин , за яких нею договір би не укладався. За змістом договору зазначено , що забезпечується сума за основним договором 20000 дол.США, що еквівалентно 110000 грн., тоді як на час укладання договору курс НБУ дорівнював 5,05 грн. за 1 дол.США і сума зобов'язань в грн. дорівнювала 101000 грн. Фактично банком одноособово збільшено розмір забезпеченого грошового зобов'язання до 110000 грн., на що вона згоди не давала. Щодо додатку № 1 до договору, то його підписано за три місяці до укладення кредитного договору, додаток не є самостійним договором, є недійсним, бо ніяких зобов'язань для сторін не породжує. Договір поруки не містить зазначення терміну його дії. Вказівка про його дію «до виконання сторонами своїх зобов'язань по договору» не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Графік погашення кредиту до кредитного договору не складено. Кредитний договір є недійсним, відповідно є недійсним і договір поруки, укладений на забезпечення виконання основного зобов'язання. Також позивач подала уточнення до позовної заяви, просила визнати недійсним кредитний договір повністю та недійсними як договір поруки, укладений з нею, так і договір іпотеки, укладеній між ПАТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_7, ОСОБА_4, за умовами якого в іпотеку передано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. ( а.с.211-212,221)

В травні 2012 року ОСОБА_4 подав самостійний позов до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", третя особа: приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки, укладених 18 грудня 2007 року, зазначаючи, що відповідач умов кредитного договору по наданню кредиту в день його підписання в сумі 20000 дол.США , еквівалентної 101000 грн., під 13,9 % не виконав, чим поставив позичальника у скрутне становище. Додаток №1 до кредитного договору був підписаний за три місяці до укладання кредитного договору, тому такий додаток не має ознак договору і зобов'язань за ним ніяких не виникає. Банк не мав права на укладання договору в іноземній валюті, платіжним засобом в Україні є гривня. До кредитного договору не складено графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору. Договір кредитний є недійсним, бо не містить ціни договору, цільового призначення валютного кредиту, валюти сплати відсотків по кредиту та пені, обсяг штрафних санцій та строку дії договору. Умови договору кредиту нечіткі і двозначні, що є підставою відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» тлумачити їх на користь споживача . Недійсність кредитного договору спричиняє недійсність договорів забезпечення - договорів поруки та іпотеки. ( а.с.215-218)

Відповідач ПАТ "Укрсиббанк"проти позовів заперечував, вказуючи, що банк мав право надавати кредити у іноземній валюті, всі умови договорів перед їх укладанням були узгоджені, заперечень ні у позичальника, ні у поручителя не викликало. ПАТ "Укрсиббанк" мав банківську ліценцію на здійснення фінансових операцій в іноземній валюті, в тому числі і по наданню кредитів. Щодо позову про визнання договору іпотеки недійсним, то така вимога розглянута іншим судом. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 травня 2012 року , яке набрало законної сили, задоволено позов ПАТ «"Укрсиббанк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки на погашення заборгованості за кредитним договром в сумі 180306.36 грн. та відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним. Позичальнику були видані кредитні кошти в сумі 20000 дол. США , еквівалент яких на час видачі дорівнював 101000 грн. Строк дії кредитного договору та договору поруки визначено 18 грудня 2017 року. До договору кредиту складено графік погашення кредиту. Зазначення в графіку дати підписання 21 вересня 2007 року є технічною опискою, до цього графіку відношення немає і не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним.. Підстав вважати умови договору нікчемними також немає. Відсоткова ставка за користування кредитом встановлена договором на рівні 13,9 % і не підвищувалася. На забезпечення виконання умов кредитного договору укладено договір поруки, в якому зазначено 110000 грн. - вартість предмету іпотеки , а не зобов'язання за кредитним договором. Арифметична помилка обчислення зобов'язання в гривневому еквіваленті не спричиняє недійсність договору поруки, яким забезпечувалася виконання умов кредитного договору про повернення грошової суми в розмірі 20000 дол.США. ( а.с. 228-237, 250-252, 267-283)

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20 вересня 2012 року в позові ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", третя особа: приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки відмовлено. Провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", третя особа: приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 про визнання недійсними договору іпотеки закрито. ( а.с. 281-291)

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11 лютого 2013 року усунуті описки в рішенні Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20 вересня 2012 року ( а.с.339-340)

В апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 ставиться питання про скасування рішення суду 1 інстанції та направленні справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування зазначається, що рішення судом першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Суддя безпідставно переглянула своє рішення від 5 жовтня 2011 року за новововиявленими обставинами. В змісті рішення неправильно зазначено найменування позивача ОСОБА_7 Проте з таким іменем позивача у справі не було. Також міститься в рішенні посилання на доводи, якими позивач свої вимоги не обгрунтовував, та на Закони, про застосування яких до спірних правовідносин позивач не просив. Доводи позивача щодо недійсності договору поруки та кредитного договору судом першої інстанції залишилися поза увагою. В рішенні наведено правове обгрунтування , викладене в судовій практиці, без врахування доводів, викладених позивачем у змісті своїх позовних заяв. Фактично позовні вимоги позивача не розглянуті, що є підставою для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ставиться питання про скасування рішення суду 1 інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування зазначається, що рішення судом першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Суддя переглянула своє рішення від 5 жовтня 2011 року за нововиявленими обставинами, тоді як чинним процесуальним законом це заборонено. При розгляді справи суддя безпідставно відмовила у призначенні експертизи для з'ясування чи належить підпис під документом про отримання грошових коштів саме позичальнику. При розгляді Миргородським міськрайонним судом Полтавської області справи про визнання договору іпотеки недійсним у задоволенні такого клопотання відмовлено з посиланням на те, що ці обставини повинні з'ясовуватися при розгляді справи про визнання кредитного договору недійсним. Проте при розгляді його позову в межах вимоги про визнання кредитного договору зазначена обставина не досліджувалася. При розгляді справи допущено порушення принципу рівності сторін. Безпідставно судом не враховано закон, згідно якому для видачі кредиту в іноземній валюті необхідно мати індивідуальну , а не банківську ліцензію. Додаток до кредитного договору №1 не є правочином. Судом при вирішенні його позову не наведено обґрунтування висновків відповідно до змісту його вимог, не дано оцінки тій обставині, що кредитний договір не містить домовленості щодо досягнення домовленості про збільшення відсоткової ставки. В змісті рішення неправильно зазначення найменування позивача ОСОБА_7 Проте з таким іменем позивача у справі не було.

В наступному представником позивачів ОСОБА_6 подано клопотання про помилкове зазначення в апеляційних скаргах вимоги про направлення справи на новий розгляд. Просив за наслідками розгляду апеляційних скарг ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. ( а.с.345-346)

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення , перевіривши матеріали справи знаходить апеляційні скарги не підлягаючими задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 , укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1127051700 від 18 грудня 2007 року на суму 20000 дол. США зі строком повернення не пізніше 18 грудня 2017 року та складено Графік погашення кредиту, як Додаток № 1 до кредитного договору про надання споживчого кредиту. Відповідно до п. п.1.1., 1.2.2, 1.3.1, 1.4 цього договору визначено, що предметом договору є грошові кошти в іноземній валюті у доларах США , які позичальник зобов'язаний повернути у повному обсязі в терміни та розмірах, встановлених графіком погашення кредиту згідно до додатку №1( по 231. 66 дол. США щомісячно) з оплатою за користування кредитними коштами у розмірі 13,9 %. Кредит надається позичальнику з метою придбання будинку. Пунктом 7.12 Договору про надання споживчого кредиту встановлено, що «сторони домовилися вважати, що, уклавши цей Договір, позичальник своїм підписом засвідчує факт та згоду з умовами цього Договору, підтверджує свої права та обов'язки за цим Договором і погоджується з ними, підтверджує свою здатність виконувати умови цього Договору, та що всі умови, даного Договору йому цілком зрозумілі і позичальник вважає їх справедливими по відношенню до нього, а також що перед укладенням цього Договору отримав від Банку інформаційний лист згідно вимог законодавства України, зокрема, Закону України "Про захист прав споживачів" ( а.с.188-201)

Позивач ОСОБА_9 не заперечував в суді першої інстанції та підтвердив в судовому засіданні апеляційного суду факт особистого підписання ним Договору про надання споживчого кредиту та Графіку погашення кредиту.

За змістом заяви про видачу готівки №23 від 18 грудня 2007 року позичальнику ОСОБА_9 видано 20000 дол. в еквіваленті 101000 грн. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 15 травня 2012 року задоволено позов ПАТ «"Укрсиббанк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки на погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 180306.36 грн. та відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним. Вказаним рішенням , яке набрало законної сили, встановлено факт отримання за кредитним договором № 1127051700 від 18 грудня 2007 року грошових коштів на підставі заяви позичальника ОСОБА_4 на видачу готівки №23 від 18 грудня 2007 року. ( а.с.232-234, 282-283,)

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України та ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції перевірялися і визнані безпідставними доводи позивача щодо укладання договору кредиту з порушенням Закону України " Про захист прав споживачів". Відповідно до ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.

Примірник Договору про надання споживчого кредиту № 1127051700 позичальник ОСОБА_4 одержав в день підписання договору 18 грудня 2007 року, що позивачем не заперечується. Також позичальник ОСОБА_4 ознайомився та погодився із умовами надання споживчого кредиту, що підтверджується змістом п. 7.12 Договору.

Всі умови, визначені обов'язковими для повідомлення позичальнику згідно до ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" , наведені в письмовому договорі кредиту. Договір кредиту містить зазначення суми кредиту, умови надання кредиту, відсоткову ставку за кредитом та інші умови, визначені законодавством. Після підписання договору та одержання примірнику цього договору позивач ОСОБА_4 від кредиту не відмовився.

Доводи позивача ОСОБА_4 про те , що кредитний договір не містить ціни договору, цільового призначення валютного кредиту, валюти сплати відсотків по кредиту та пені, обсяг штрафних санкцій та строку дії договору, умови договору кредиту є нечіткими і двозначними , спростовується змістом Договору про надання споживчого кредиту № 1127051700 від 18 грудня 2007 року.

Сторонами не заперечується, що предметом кредитного договору , укладеного між сторонами 18 грудня 2007 року, є грошові кошти в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк як фінансова установа, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті , отримавши у встановленому законом порядку банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями.

Наявність у ПАТ «Укрсиббанк» права на здійснення банківських операцій в іноземній валюті підтверджується наявними у матеріалах справи дозволом Національного банку України та банківською ліцензією Національного банку України на право здійснення банківських операції, в тому числі і в іноземній валюті. ( а.с. 236-237)

При вирішенні спору суд першої інстанції керувався положеннями закону та роз'ясненнями , викладеними в п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» і правильно виходив з того , що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Твердження відповідача ОСОБА_4 , що при наданні кредиту в іноземній валюті банк діяв недобросовісно та несправедливо , судом першої інстанції також перевірялися і визнані недоведеними.

Підстав, передбачених ст..ст. 203, 215 ЦК України , для визнання Договору про надання споживчого кредиту № 1127051700 від 18 грудня 2007 року недійсним судом першої інстанції не встановлено.

Доводами апеляційної скарги ОСОБА_4 не спростовується висновок суду першої інстанції, що за змістом та предметом укладений між сторонами кредитний договір в іноземній валюті не суперечить вимогам чинного законодавства, є зрозумілим за змістом , вчинений банківською установою за наявності ліцензії Національного банку України на право здійснення банківських операції, в тому числі і в іноземній валюті .

Посилання позивача на складання та підписання договору і графіку погашення кредиту у вересні 2007 року , а не 18 грудня 2007 року , є надуманими.

Твердження позивача ОСОБА_4 , що на виконання умов Договору про надання споживчого кредиту № 1127051700 від 18 грудня 2007 року банком грошові кошти позичальнику не надавалися і ним заява на видачу готівки №23 від 18 грудня 2007 року не підписувалася , на висновки суду першої інстанції не впливають. ( а.с.232)

Правовим наслідком згідно до загальних положень чинного цивільного законодавства у разі невиконання умов договору або виконання з порушенням його умов є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від договору або розірвання договору, а не визнання укладеного , в тому числі і кредитного договору, недійсним.

На забезпечення виконання Договору про надання споживчого кредиту № 1127051700 від 18 грудня 2007 року на суму 20000 дол. США зі строком повернення не пізніше 18 грудня 2017 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк», та ОСОБА_3 18 грудня 2007 року укладено договір поруки №1 . Відповідно до п. п. 1.2 Договору поруки поручителю добре відомі всі умови Основного договору, зокрема і сума основного боргу в розмірі 20000 дол. США. За умовами п.п. 2.1., 5.1 Договору поруки Кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови Основного договору з Боржником внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя. Також Поручитель за цим договором підтверджує, що він повністю розуміє всі умови Основного договору та договору поруки, свої права та обов'язки за договором поруки і погоджується з ними. ( а.с.99)

Судом першої інстанції перевірялися доводи позивача щодо збільшення кредитором процентної ставки за Основним договором і визнані безпідставними.

Також судом першої інстанції ретельно досліджувалися твердження ОСОБА_3 щодо навмисного замовчування кредитором при укладанні з позивачкою договору поруки обсягу відповідальності за основним договором, що істотною обставиною , за якої нею договір би не укладався.

Статтею 230 ЦК України передбачено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 ЦК), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 18 грудня 2007 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки, за змістом якого є забезпечення виконання основного зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту № 1127051700 від 18 грудня 2007 року, предметом якого є грошова сума в іноземній валюті в розмірі 20000 дол.США, а не грошова сума в гривневому еквіваленті на час укладання договору 101 000 грн.

Висновок суду першої інстанції щодо недоведеності підстав для визнання договору поруки недійсним через збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_3 до 110000 грн. замість 101000 грн. та навмисного замовчування цієї обставини з боку ПАТ «Укрсиббанк» відповідає встановленим у справі обставинам і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Також між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 і ОСОБА_7 на забезпечення виконання кредитного договору 18 грудня 2007 року укладено договір іпотеки. Договір іпотеки укладено на забезпечення виконання позичальником основного зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту № 1127051700 від 18 грудня 2007 року. ОСОБА_3 стороною в договорі іпотеки не є, виступила поручителем за договором поруки , укладеної нею з кредитором, на забезпечення виконання Договору про надання споживчого кредиту № 1127051700 від 18 грудня 2007 року. Оцінюючи наведені обставини суд першої інстанції правильно визнав, що підстав для визнання договору іпотеки недійсним на вимогу ОСОБА_3 немає, бо на права та обов'язки поручителя за договором поруки укладений договір іпотеки не впливає.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 15 травня 2012 року , яке набрало законної сили, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ «Укрсиббанк» про визнання договору іпотеки недійсним. Відповідно висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", третя особа: приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 про визнання недійсними договору іпотеки відповідає вимогам ч.1. п.2 ст. 205 ЦПК України і доводами апеляційних скарги не спростовується. ( а.с.232-234282-283)

Згідно ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами.

При вирішенні спору та ухваленні рішення суд 1 інстанції виходив відповідно до ст.ст. 10,11,60, 212,213 ЦПК України із повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення вимог ч.5 ст. 21 ПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не призвело до неправильного вирішення справи за позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про задоволення позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги представника позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді