Справа №2-1499/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
місто Ковель 16 листопада 2007 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді ДенисюкаР.С,
за участю секретаря Миронюк Т.М. ,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення завданої майнової та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування завданої майнової та моральної шкоди. Вказаний позов мотивовано тим, що 25 грудня 2004 року в РЕГ Ковельського МРВ ДАІ ВДАІ УМВС України у Волинській області на позивача було зареєстровано автомобіль БМВ 524, 1985 року випуску, державний НОМЕР_1, яким він користувався до березня 2006 року. 17 березня 2006 року на вищевказаний автомобіль був виданий тимчасовий реєстраційний талон на право керування на відповідача ОСОБА_3, який попросив автомобіль у позивача для роботи.
25.03.2006 року відповідач ОСОБА_3 слідуючи з України в Республіку Польща автомобілем, що належить іншій особі, БМВ-524, р.н. НОМЕР_1, в якості водія, в приватних справах, намагався незаконно, з приховуванням від митно-прикордонного контролю перемістити через державний кордон України цигарки „Монте Карло" в кількості 175 пачок, загальною вартістю 350 гривень, що знаходилися в спеціально виготовленому тайнику, а саме: в порожнині паливного баку. Цигарки були виявлені за допомогою технічних засобів митного контролю. Цигарки, транспортний засіб, ключі до нього та документи були вилучені. ОСОБА_3 з протоколом про порушення митних правил був згідний та підписав його. 07.06.2006 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України, та накладено на нього стягнення у виді конфіскації 175 пачок цигарок, вартістю 350 гривень, та автомобіля БМВ-524, належного позивачу ОСОБА_1, кузов НОМЕР_2, 1985 року випуску, р.н. НОМЕР_1. Про даний факт ОСОБА_3 позивача не повідомляв і уникав зустрічі з ним по різних причинах. Пізніше відповідач обіцяв повернути позивачу грошима вартість конфіскованого автомобіля, однак, нічого не повернув. Позивач вважає, що внаслідок таких неправомірних дій ОСОБА_3 йому завдано майнової та моральної шкоди.
Просить стягнути з ОСОБА_3 завдану майнову шкоду в розмірі 18735 гривень, моральну шкоду в розмірі 7000 гривень та судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити. Моральну шкоду оцінює в 7000 тисяч гривень, яка полягає в тому, що він був позбавлений своєї власності, змушений вживати додаткових заходів до нормалізації свого життя, постійно знаходиться в нервовому стані, виникають
суперечки в сім'ї з приводу того, що втрачено майно. Ніякого тайника він в автомобілі не робив, а автомобіль представив ОСОБА_3 для роботи, а пізніше мав намір отримувати з нього плату за користування автомобілем.
Представник позивача в судовому засіданні ОСОБА_2 позов підтримав повністю із підстав у ньому викладених, суду пояснив, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_3, які виразилися у незаконному та з приховуванням від митно-прикордонного контролю переміщенні через державний кордон України цигарок, і в результаті яких автомобіль, належний ОСОБА_1 було конфісковано, позивачу завдано майнової шкоди, оскільки його незалежно від його волі позбавлено права власності на автомобіль. Також відповідач своїми діями завдав позивачу моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких зазнав позивач у зв'язку з втратою автомобіля, переживаннях, пов'язаних з тим, що ОСОБА_3 обіцяв повернути вартість автомобіля, але не виконав обіцянки, а втрата автомобіля для позивача є дуже суттєвою, оскільки він багато років заробляв гроші, щоб його купити, змушений був себе обмежувати в інших покупках, щоб зібрати кошти на автомобіль. Втрата автомобіля також неодноразово призводила до сварок та суперечок у сім'ї. Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача завдану майнову та моральну шкоду, а також судові витрати по справі.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив суду, що найнявся на роботу по оголошенню до невідомої йому на той час особи ОСОБА_5, який надав йому для роботи автомобіль марки «БМВ 524» для поїздок у Республіку Польща. Перший раз він поїхав із ОСОБА_5, а коли їхав другий раз його було зупинено та складено протокол про порушення митних правил за незаконне переміщення цигарок. Автомобіль за постановою Любомльського суду був конфіскований. Про те, що він незаконно переміщав цигарки йому було відомо, однак, тайника особисто не влаштовував. Оформляв тимчасовий талон на автомобіль ОСОБА_1, також йому було відомо на кого зареєстрований автомобіль і хто є його власником. На даний час, де знаходиться ОСОБА_5, йому невідомо, також не пам'ятає, в якій газеті знаходиться оголошення про те, що потрібні водії. Просить в позові відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила суду, що відповідач ОСОБА_3 фактично знаходився в трудових відносинах із ОСОБА_5 та їздив у Польщу на його прохання, тобто був найманим працівником. Раніше він ОСОБА_1 не знав, а тому не міг так просто взяти в нього автомобіль. Самостійно він тайника не обладнував, а хто його обладнав невідомо. Цигарки в автомобіль помістив ОСОБА_5, і вона допускає, що переобладнання автомобіля зроблено із відома власника ОСОБА_1, ніяких неправомірних дій по відношенню до автомобіля відповідач не вчиняв, а тому просить в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали по справі вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення завданої майнової та моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою в повному обсязі особою, яка її завдала.
З ч. 2 ст. 1192 ЦК України вбачається, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків встановлених чинним законодавством.
В ході судового засідання встановлено, що 17.03.2006 року було видано тимчасовий реєстраційний талон ОСОБА_3 на право керування автомобілем БМВ-524, р.н. НОМЕР_1, що належав ОСОБА_1
Відповідно до постанови Любомльського районного суду від 07.06.2006 року ОСОБА_3 визнано винним в тому, що 25.03.2006 року виїжджаючи з України в Республіку Польща в якості водія у приватних справах автомобілем «БМВ 524» р.н. НОМЕР_1, належним ОСОБА_1, з приховуванням від митного контролю в порожнині паливного баку намагався перевести через митний кордон України 175 пачок цигарок «Монте Карло», вартістю 350 гривень.
Згідно даної постанови автомобіль конфісковано.
Як вбачається із протоколу про порушення митних правил № 229/20502/2006 від 25.03.2006 року ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаного порушення визнав повністю.
Аналізуючи зібрані по справі докази суд вважає, що ОСОБА_3 була заподіяна майнова шкода позивачу, оскільки з його вини ОСОБА_1 втратив свій автомобіль, який належав йому на праві приватної власності і відповідач повинен відшкодувати її в повному об'ємі.
В даному випадку згідно постанови Любомльського районного суду ОСОБА_3 визнаний винним в порушенні митних правил, за порушення яких конфісковано автомобіль ОСОБА_1
Автомобіль у відповідача перебував на законних підставах у відповідності до тимчасового талону на право керування автомобілем, тобто він на правовій основі користувався вказаним автомобілем і ніс за нього майнову відповідальність. Тимчасовий талон оформляв власник автомобіля та передавав його ОСОБА_3 для поїздок по роботі, щоб в майбутньому отримувати дохід за користування автомобілем.
Конфісковано автомобіль, який належав ОСОБА_1, з вини ОСОБА_3, а саме, внаслідок його неправомірних дій, що полягали у незаконному переміщенні цигарок через митний кордон України, а тому він повинен повністю відшкодувати завдані майнові збитки позивачу.
Суд не приймає до уваги пояснень відповідача ОСОБА_3 про те, що він фактично перебував у трудових відносинах із невідомою особою ОСОБА_5 та найнявся до нього на роботу по оголошенню, оскільки в судовому засіданні ним не представлено жодного доказу про це, а саме, не вказано прізвища та по батькові даної особи, точне місце перебування та проживання, не представлено жодного оголошення з газети та трудової угоди. Протилежного в судовому засіданні не здобуто.
Також в судовому засіданні не встановлено тієї обставини, що саме власник автомобіля переобладнував автомобіль, чи хтось інший, а виходячи із обставин справи, протоколу про порушення митних правил та постанови суду про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, згідно якої останнього визнано винним у порушенні митних правил, суд вважає, що вказане переобладнання баку та приєднання тайнику зробив відповідач по справі.
Визначаючи розмір відшкодування збитків суд враховує наявні в справі оцінки даного автомобіля і визначає вартість автомобіля у відповідності до висновку експерта № 185 від 23.10.2007 року в розмірі 16556,83, а тому позов частині стягнення завданої майнової шкоди підлягає до часткового задоволення на дану суму.
До уваги судом не береться висновок автотоварознавчого дослідження № 1/292 від 11.04.2006 року даного автомобіля (що є в матеріалах митної справи), відповідно до якого вартість автомобіля БМВ-524, 1985 року випуску, становить 8043 гривні та акт оцінки №000454 дорожнього транспортного засобу від 04.05.2007 року, згідно якого вартість
вищевказаного автомобіля становить 18735 гривень, оскільки перший акт не в повній мірі відображає ринкову вартість вказаного автомобіля та суттєво відрізняється від двох інших актів оцінки по ціні.
Другий акт від 04.05.2007 року судом також не приймається до уваги тому, що не дивлячись на те, що він дає його максимальну ринкову вартість відповідно до методики оцінки автомобілів, однак, в ньому не враховані всі наявні пошкодження, що були в автомобілі і що відповідно зменшує його ринкову вартість.
Тому суд приймає до уваги третій висновок автотоварознавчого дослідження від 23.10.2007 року, де враховані всі пошкодження та наявні в автомобілі опції, а відповідно до цього дає найреальнішу його вартість.
Також суд приходить до висновку, що незаконними діями відповідача, в результаті яких ОСОБА_1 втратив автомобіль БМВ-524, 1985 року випуску, позивачу заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у заподіянні душевних страждань та переживань, в тому, що він постійно перебував у нервовому напруженні, у нього виникали сімейні конфлікти на ґрунті втрати майна, також позивач змушений був вживати додаткових заходів до нормалізації свого життя, відновлення свого порушеного права, поніс майнові втрати в результаті того, що конфісковано автомобіль. Тому суд вважає, що зміни в житті позивача, які виникли в результаті неправомірних дій відповідача, зокрема, з втратою автомобіля, є суттєвими, в результаті таких неправомірних дій відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду, яка повинна бути відшкодована виною особою. Між діями відповідача є прямий причинний зв'язок із заподіянням моральної шкоди позивачу.
Враховуючи характер і розмір заподіяної моральної шкоди, характер і обсяг страждань, зусилля, які необхідно було вживати позивачу для нормалізації свого життя, особу відповідача та дії самого позивача, а саме те, що він давав у користування відповідачу автомобіль в тому числі і для їзди, суд вважає, що сума моральної шкоди в розмірі 7000 тисяч гривень, заявлена позивачем, є завищеною і такою, що не відповідає в повній мірі заподіяним моральним стражданням.
Враховуючи вищевикладені обставини суд зменшує суму відшкодування моральної шкоди і визначає її в розмірі 1000 гривень, яка повинна бути стягнута із ОСОБА_3
Судові витрати слід стягнути із сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі вищевказаного та керуючись ст. ст. 10, 22, 23, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88,209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення завданої майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 16556 (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 83 копійки завданої майнової шкоди та 1000 (одну тисячу) гривень завданої моральної шкоди, а всього 17556 (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 83 копійки.
Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір в розмірі 174 (сто сімдесят чотири) гривні 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 26 (двадцять шість) гривень 40 копійок, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 220 (двісті двадцять) гривень 90 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і
поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.