Справа № 0418/7395/2012

Провадження № 2/0203/773/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                    Католікяна М.О.,

при секретарі                              Письменній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, визнання права власності,

у с т а н о в и в:

08 листопада 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, визнання права власності. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у грудні 2007 року між сторонами було досягнуто угоду про купівлю-продаж автомобіля марки «Ford Transit», реєстраційний номер – 585-96 АВ, що належав відповідачу. Позивач сплатила відповідачу вартість автомобіля, а остання зобов’язалася з’явитися до нотаріуса для нотаріального оформлення правочину. Між тим, відповідач у подальшому відмовилася від явки до нотаріуса, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання вказаного договору купівлі-продажу дійсним, визнання за нею права власності на придбаний автомобіль (а.с.а.с. 1, 2).

У судовому засіданні позивач, її представник заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, була повідомлена належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

Заслухавши пояснення позивача, її представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні було встановлено, що за відповідачем зареєстроване право власності на автомобіль марки «Ford Transit», 1993 року випуску, реєстраційний номер – 585-96 АВ (заводський № VFOHXXGBVHPK56306) (а.с. 5).

01 грудня 2007 року між сторонами було досягнуто угоду про купівлю-продаж вказаного автомобіля. При цьому позивач передала відповідачу обумовлено договором суму – 4 000,00 доларів США (а.с.а.с. 6 – 8).

Згодом позивач письмово звернулася до відповідача про нотаріальне оформлення договору, проте остання відмовилась від явки до нотаріуса.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

У відповідності з абзацом 1 частини 1 статті 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За правилами пункту 3 статті 208 ЦК у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Статтею 218 ЦК передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Судом встановлено, що 01.12.2007 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу спірного автомобілю, і на підтвердження укладення правочину відповідачем було складено відповідну розписку.

Ураховуючи цю обставину, а також зміст приведених вище норм, суд доходить висновку про те, що, оскільки одна із сторін вчинила дію (передача відповідачу коштів), а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання (фактичне прийняття автомобіля), то такий правочин може бути визнаний дійсним.

Відтак, підлягає задоволенню й вимога про визнання за позивачем права власності на придбане майно.

Керуючись статтями 4 – 11, 15, 18, 57 – 60, 169, 208, 209, 212 – 215, 218, 224 – 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, визнання права власності задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу від 01 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «Ford Transit», 1993 року випуску, реєстраційний номер – 585-96 АВ (заводський № VFOHXXGBVHPK56306).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст заочного рішення виготовлено 19 березня 2013 року.

Суддя                                                                                 М.О. Католікян