Справа  № 1-12

                                                    В И Р О К

                                           ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                   03 березня 2008 року      

                   Олевський районний суд Житомирської області в складі :

                    головуючої-судді                   Охрімчук     І. Г.

                                     секретар                 Федорчук    О.В.

                   з участю прокурора                 Гопиніча     В.В.

                                  підсудного              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олевську кримінальну справу по обвинуваченню : 

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця   смт. Олевська Житомирської області, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, інвалідності не має, державних нагород не має, розлученого,  раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1

 по ст. 191 ч. 1 КК  України

                                                     В С Т А Н О В И В :

 23 вересня 2007 року близько  14 години 30 хвилин по вул. Київській 58 м. Олевська Житомирської області підсудний ОСОБА_1 будучи матеріально - відповідальною особою, відповідно до договору від 16 травня 2007 року, маючи обов'язки по зберіганню, охорони майна та інших цінностей Олевського консервно - сушильного заводу Житомирської області /на далі КСЗ/, увійшов до  приміщення виробничого корпусу, який належить Олевському КСЗ де заволодів насосом по перекачки води №К-80-50-200, який був у використанні, вартістю 1164.62 грн., який продав,  чим спричинив заводу матеріальну шкоду  на суму 1164.62 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненому  злочині визнав повністю і суду показав, що він дійсно він працюючи охоронцем на Олевському            КСЗ, будучи матеріально - відповідальною особою, 23 вересня 2007 року з приміщення виробничого корпусу, який належить заводу, виніс насос по перекачки води, який був у використанні. Нанос йому допомагали вивезти ОСОБА_2. та ОСОБА_3, яким він повідомив, що насос видано йому в рахунок заробітної плати. Насос продав через те, що потрібні були гроші.Просить суд не позбавляти його волі за вчинене, так як він розкаявся у вчиненому злочині і насос повернутий власнику. 

Вина підсудного у вчиненому стверджується також зібраними по справі доказами.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2. та ОСОБА_3 суду показали, що дійсно 23 вересня 2007 року з приміщення виробничого корпусу, який належить Олевському КСЗ вони допомагали вивезти ОСОБА_1 насос по перекачки води. ОСОБА_1 їм  повідомив, що насос видано йому в рахунок заробітної плати.

Показаннями свідка ОСОБА_4 стверджується те, що дійсно підсудний працював сторожем в Олевському КСЗ. 23 вересня 2007 року ним було вчинено розтрату  насосу по перекачки води вартістю 1164.62 грн.  Який працівниками міліції повернуто заводу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що дійсно 23 вересня 2007 року у після обідній час до нього підійшов ОСОБА_2., який запропонував придбати у нього насос по перекачки води, на що він погодився і дав ОСОБА_2 за придбаний насос 40 грн. Про те, що насос був викрадений ОСОБА_2. йому не повідомляв.   

З протоколу огляду місця пригоди /а. с. 5-6 / слідує, що місцем пригоди є  виробничий корпус Олевського консервно - сушильного заводу Житомирської області, який розташований по вул Київській 58 м. Олевська з якого було вчинено викрадення насосу по перекачки води 23 вересня 2007 року.

З протоколу добровільної видачі / а. с. 15 / слідує, що ОСОБА_5 видав працівникам міліції   насос по перекачки води, який він придбав 23 вересня 207 року у ОСОБА_2. 

Відповідно до довідок Олевського КСЗ від 23 вересня 2007 року №№ 37, 38 слідує, що насос по перекачки води знаходиться на балансі заводу, був у робочому стані та вартість його складає, з врахуванням зносу, 1164.62 грн.

Суд, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні докази по  даній кримінальній справі  в їх сукупності вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані по ст.191 ч.1 КК України правильно, так як він вчинив розтрату чужого майна, яке було йому  ввірене. 

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного судом не встановлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання  ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому злочині.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, з корисливих мотивів суд вважає, що йому слід обрати покарання у виді обмеження волі, але з враховуючи те, що він по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності,  враховуючи його вік та пом'якшуючу обставину суд  вважає, що йому слід надати іспитовий строк з метою його виправлення та перевиховання, без позбавлення його права займати певні посади чи займатись певною діяльністю.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.323, 324  КПК України  суд

                                                      З А С У Д И В :

             Визнати  винним ОСОБА_1  по ст. 191 ч.1 КК України і обрати йому  покарання у виді двох років обмеження волі.

              Примінити ст. ст. 75, 76 КК України і звільнити ОСОБА_1  від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі одного року шести місяців не вчинить нового злочину та буде повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи чи проживання та періодично з'являтись для реєстрації  в  органи кримінально-виконавчої системи.

                 Речові докази по справі - насос по перекачки води  -  повернути Олевському консервно - сушильному заводу Житомирської області. 

         Вирок може бути оскаржений в  апеляційний суд Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області, на протязі 15 діб  з моменту  його оголошення.

                                                        Суддя