Справа № 1/0109/675/2012
Провадження №1/123/57/2013
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.04.2013 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого - судді Білоусова М.М.,
при секретарі Рефатовій Г.Р.,
за участю прокурора Щепанського О.В.,
захисника, адвоката ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вулканівка, Ленінського району АРК, громадянина України, освіта вища, одруженого, який працює начальником водоочисних споруд «Партизанського гідровузла КРПВПВКГ м. Сімферополя, раніше не судимого, проживає: АДРЕСА_1,
у скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, суд-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 перебуваючи з 01.04.1999 року на посаді начальника водоочисних споруд «Партизанський гідровузол» Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення вчинив злочинні дії, спрямовані на протиправне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, шляхом оману, з наступних підстав.
Так, 31 жовтня 2011 року Міністерством регіонального розвитку та житлово-комунального господарства АР Крим з приватним акціонерним товариством «СтройІнвестСанація» в особі директора ОСОБА_2 укладено договір №15/11 про закупівлю робіт за державні кошти, відповідно до якого зазначене підприємство взяло на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву резервуару ємкістю 5 000 куб. м. на території водоочисних споруд «Приятне свиданіє» Партизанського гідровузла Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.
Для виконання будівельних робіт ПраТ «СтройІнвестСанація» доставила на територію Партизанського гідровузла ВПВКГ спеціальну техніку. В'їзд техніки на територію Партизанського гідровузла ВПВКГ здійснено за відповідним письмовим дозволом начальника «Партизанський гідровузол» КРП ВПВКГ м. Сімферополя» ОСОБА_3
У квітні 2012 року ПрАТ «СтройІнвестСанація» закінчила роботи з будівництва резервуару ємкістю 5 000 куб. м.
По закінченню будівельних робіт директор ПрАТ «СтройІнвестСанація» ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 з питання вивозу спеціальної техніки з території Партизанського гідровузла ВПВКГ.
ОСОБА_3, бажаючи незаконно збагатитися, вирішив використати ці обставини для введення ОСОБА_2 в оману та заволодіння його майном.
Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_3, бажаючи створити умови для введення ОСОБА_2 в оману та подальшого заволодіння його майном у вигляді грошових коштів, повідомив останнього про те, що територія Партизанського гідровузла ВПВКГ є режимним об'єктом, на якому здійснюється суворий пропускний режим, у зв'язку з чим в'їзд і виїзд з території гідровузла здійснюється тільки за відповідним дозволом начальника Партизанського гідровузла ВПВКГ, яким був ОСОБА_3
При цьому ОСОБА_3 достовірно знав, що для утримування спеціальної техніки на території Партизанського гідровузла в нього немає ніяких підстав.
Однак, ОСОБА_3, шляхом розмов, використовуючи авторитет своєї посади, зміг створити у ОСОБА_2 стійке оманливе переконання про те, що виїзд техніки з території Партизанського гідровузла можливий тільки з письмового дозволу ОСОБА_3
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, бажаючи заволодіти майном ОСОБА_2 шляхом обману у червні 2012 року, перебуваючи на території Партизанського гідровузла КРП ВПВКГ вказав останньому на те, що свою згоду на вивіз спеціальної техніки з території Партизанського гідровузла він надасть тільки за умови передачі йому ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 5 000 гривень.
ОСОБА_2 будучі введеним в оману та отримавши стійке оманливе переконання про те, що виїзд техніки з території Партизанського гідровузла і її подальше законне використання підприємством буде можливо тільки у випадку передачі йому зазначеної суми грошей, надав на це свою добровільну згоду.
27 червня 2012 року приблизно о 09 годині 45 хвилин ОСОБА_2, будучи введеним в оману, перебуваючи на території автостоянки, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 1, при особистій зустрічі з ОСОБА_3, маючи тільки частину від необхідної суми у розмірі 4 000 гривень добровільно передав їх останньому.
ОСОБА_3, 27 червня 2012 року приблизно о 09 годині 45 хвилин, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння шляхом омани майном ОСОБА_2 у вигляді грошових коштів, перебуваючи на території автостоянки, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 1, при особистій зустрічі з ОСОБА_2, погодившись із пропонованою ним сумою, шляхом омани отримав від останнього грошові кошти у сумі 4 000 гривень.
Підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині не визнав і пояснив, що гроші в сумі 4000 грн. від потерпілого він отримав за те, що виконував роботи пов'язані з будівництвом водоочисних споруд партизанського гідровузла.
Незважаючи на те, що підсудний свою вину у скоєному злочині не визнав, його винність у скоєному підтверджується:
- заявою потерпілого ОСОБА_2 про вчинення відносно нього ОСОБА_3 злочину; (т.1 а.с.13)
- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що після виконання будівельних робіт, ОСОБА_3 за повернення техніки з об'єкта, вимагав з нього 5000 грн. 27 червня 2012 року біля універмагу «Крим» по вул. Кечкеметській, у м. Сімферополі, він передав йому 4000 грн.;
- показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що він працює заступником директора ПрАТ «Строінвестсанація» і знав, що на об'єкті, яким керує ОСОБА_3 перебувала будівельна техніка підприємства;
- дослідженими судом аналогічними показаннями свідків ОСОБА_5, працюючої головним бухгалтером на підприємстві ПрАТ «Строінвестсанація» і ОСОБА_6 водія вказаного підприємства; (т.1 а.с.82-83)
- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що вона працювала головним бухгалтером КРП ВПВКГ м. Сімферополя та в їх структуру входять водоочисні споруди «Партизанського гідровузла», начальником якого був ОСОБА_3 На цьому гідровузлі велося будівництво резервуара;
- показаннями свідка ОСОБА_8 - Сторожа «Партизанського гідровузла», про те, що після виконання будівельних робіт ОСОБА_3 дав команду будівельну техніку без його дозволу з території не випускати;
- показаннями свідка ОСОБА_9 - сторожа «Партизанського гідровузла» про те, що в журналі прийому передачі зміни є запис виконана ОСОБА_3 про те, що будівельну техніку з території не випускати;
- показаннями свідків працівників КРП «ВПВКГ м. Сімферополя»: директора ОСОБА_10, головного інженера ОСОБА_11; інженера ОСОБА_12; начальника лабораторії ОСОБА_13; водіїв ОСОБА_14, ОСОБА_15 і слюсаря-ремонтника ОСОБА_16, про те, що в'їзд і виїзд техніки з території «Партизанського гідровузла» здійснюється за розпорядженням його начальника ОСОБА_3;
- дослідженими судом показаннями свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 про те, що вони брали участь у якості понятих і в їх присутності проводилася позначка спеціальним засобом грошових купюр, а також їх подальше вилучення з кишені куртки затриманого ОСОБА_3; (т.1 а.с.80-81, 84 - 85)
- показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що він є знайомим ОСОБА_3, від якого йому відомо, що між ним і якою то людиною відбулася розмова з приводу виплати грошових коштів;
- протоколом огляду та застосування спеціальних хімічних засобів, де зафіксовано, як грошові кошти вручені потерпілому ОСОБА_2 позначалися спеціальним хімічним засобом; (т.1 а.дс.14-15)
- протоколом огляду місця події, де зафіксовано факт вилучення у ОСОБА_3 помічених грошових коштів у сумі 4000 грн.; (т.1 а.с.20-23)
- висновком судово-хімічної експертизи № 1687 від 23.07.2012 року з висновків якої випливає, що на змивах з долонь рук ОСОБА_3 і на поверхні грошових купюр виявлено хімічну речовину однорідне за своїм походженням; (т.1 а.с.152-157)
Таким чином, давши оцінку всім доказам в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ст.190 ч.1 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Доводи підсудного і його захисника про те, що грошові кошти отримані ОСОБА_3 за виконання робіт, не можуть бути прийняті судом, оскільки його ніхто в установленому законом порядку не уповноважував на виконання робіт. Та обставина, що ОСОБА_3 перебував на будівельному об'єкті і періодично здійснював контроль за ходом робіт пояснюється тим, що він був начальником цього об'єкту.
Призначаючи міру покарання підсудному суд, у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, характеризується позитивно, психічно здоровий.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудного, передбачених ст.66 КК України суд не вбачає.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, передбачених ст.67 КК України суд не вбачає.
Враховуючи що підсудний скоїв злочин вперше, має сім'ю, постійне місце роботи, суд вважає можливим призначити йому покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства.
По справі потерпілим заявлено цивільний позов, проте у зв'язку з тим, що потерпілий відмовився підтримувати позовні вимоги і з урахуванням того, що реально матеріальний збиток спричинено не було, оскільки грошові кошти вилучені працівниками міліції, провадження за позовом підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 190 ч.1 КК України і призначити покарання за вказаною статтею у вигляді штрафу в сумі 850 гр.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Провадження за цивільним позовом закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати в сумі 2431 грн. 60 коп.
Речові докази: що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів, прокуратури Київського району м. Сімферополя 4000 грн. - повернути за належністю ОСОБА_2; змиви - знищити; лазерний ДВД диск, оптичний компакт-диск, документи (т.2 а.с.116-117, 121) - зберігати при справі.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Криму через Київський районний м. Сімферополя суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Суддя Білоусов М. М.