Справа № 0418/8117/2012

Провадження № 2/0203/873/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Письменній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики,

у с т а н о в и в:

07 грудня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 12.11.2011 р. було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві 16 000,00 грн. 15.11.2011 р. між сторонами було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві 10 000,00 грн. Повернення коштів було обумовлено настанням певної події. Відповідач дотепер не повернув суму позики, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення боргу за договорами позики з урахуванням 3 % річних у сумі 26 769,31 грн., а також судових витрат (а.с. 2).

У судовому засіданні позивач позов підтримав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, звернувшись до суду із заявою про відкладення розгляду справи з посиланням на хворобу. Заява була залишена без задоволення, оскільки відповідач і раніше звертався з аналогічною заявою, не надавши згодом доказів поважності причин неявки (а.с. 25).

У судовому засіданні, що відбулося 11.02.2013 р. відповідач заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 12.11.2011 р. між сторонами в усній формі було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві у позику 16 000,00 грн. На підтвердження передачі коштів відповідач склав розписку (а.с. 20).

15 листопада 2011 року між сторонами в усній формі було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві у позику 10 000,00 грн. На підтвердження передачі коштів відповідач склав розписку (а.с. 21).

Повернення коштів за обома договорами було обумовлено настанням певної події - отримання відповідачем грошових коштів внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25.10.2011 р., за договором страхування № АА.0686939.

13 грудня 2011 року ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» сплатила відповідачу страхове відшкодування за договором страхування № АА.0686939 (а.с. 7).

Дотепер відповідач борг не повернув.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно зі статтею 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності з абзацом 1 частини 1 статті 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій же кількості, такого ж роду і такої ж якості, які були передані йому позикодавцем) у строк і в порядку, встановлені договором.

За укладеними договорами позики позивач передав відповідачеві 26 000,00 грн., про що свідчать оригінали відповідних розписок, отже, вказані правочини, у розумінні статті 1046 ЦК, було укладено.

Дотепер отримані кошти не повернуто, отже заборгованість за договорами позики, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 26 000,00 грн..

За правилами частини 1 статті 1050 ЦК, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму згідно зі статтею 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

До укладених між сторонами договорів не були включені положення про розмір відсотків за несвоєчасне виконання зобов'язання, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних обґрунтована й підлягає задоволенню.

Три відсотки річних за несвоєчасне виконання зобов'язань складає 769,31 грн. відповідно до наступного розрахунку:

(26 000,00 х 3 % ? 365) х 360 = 769,31, де:

- 26 000,00 - сума позики;

- 365 - кількість днів у році;

- 365 - кількість календарних днів з 14.12.2011 р. по 07.12.2012 р.

У порядку статті 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 267,69 грн. (а.с. 1).

Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІН - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІН - НОМЕР_2) заборгованість за договорами позики від 12 листопада 2011 року та 15 листопада 2011 року в сумі 26 000,00 грн., три відсотки річних у сумі 769,31 грн., судовий збір у сумі 267,69 грн., разом - 27 037,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 березня 2013 року.

Суддя М.О. Католікян