05.04.2013 року
Справа №127/7389/13-ц
4-с/127/76/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2013року місто Вінниця
Вінницькій міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді - Курбатової І.Л.
при секретарі Бузак І.В.
за участю представника скаржника ОСОБА_1,
головного державного виконавця Козачук І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу Вінницької міської ради на рішення головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Козачук Ірини Юріївни та зобов'язання щодо вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області 27 березня 2013 року з скаргою на постанову головного державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ Козачук І.Ю. про відмову у відкритті виконавчого провадження звернулась Вінницька міська рада. Скарга мотивована тим, що рішенням суду від 15.11.2012 року задоволено позов Вінницької міської ради до ОСОБА_3 та вирішено знести самочинно збудовану одноповерхову прибудову прямокутної форми розміром 1,90 м х 8,30 м до квартири АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_3 За вказаним рішення суду видано виконавчий лист. Стягувачем 18.02.13 року до Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ подано заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду. Разом з тим, державним виконавцем 19.02.2013 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, яка суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, просив суд її задоволити та, з мотивів викладених у скарзі, скасувати постанову головного державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ Козачук І.Ю. про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ на протязі двох місяців виконати рішення суду.
Головний державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Козачук І.Ю. щодо задоволення скарги заперечила та суду повідомила, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена з дотриманням вимог ст.26,32 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання рішення. При цьому зазначила, що з виконавчого листа не можливо зробити висновок хто і яким чином має виконувати рішення суду, а також не вказано кого необхідно зобов'язувати виконати рішення суду щодо знесення прибудови.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали за скаргою, матеріали цивільної справи за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_3 та виконавче провадження, судом встановлені наступні факти та правовідносини, що ним відповідають.
Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.11.2012 року задоволено позов Вінницької міської ради до ОСОБА_3 та вирішено знести самочинно збудовану одноповерхову прибудову прямокутної форми розміром 1,90 м х 8,30 м до квартири АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_3.
Вінницьким міським судом Вінницької області 14 лютого 2013 року видано виконавчий лист № 221/8793/2012, про знесення самочинно збудованої одноповерхової прибудови прямокутної форми розміром 1,90 м х 8,30 м до квартири АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_3. Виконавчий лист містить відомості про боржника, а саме ОСОБА_3 з зазначенням його року народження, ідентифікаційного номеру, адреси проживання.
Представник стягувача - Вінницької міської ради на підставі ст. 3,18,21 Закону України «Про виконавче провадження» 18.02.2013 року звернувся до Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Вінницького міського суду від 15.11.2012 року у справі №221/8793/2012.
Постановою серії ВП № 36673088 від 19.02.2013 року головного державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ Козачук І.Ю. про відмову у відкритті виконавчого провадження відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 221/8793/2012, виданого 14.02.2013 Вінницьким міським судом Вінницької області. Вказана постанова мотивована тим, що у виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання рішення, а тому наявні обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження, що є підставою для відмови у відкритті провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до вказаного Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.11.2012 року передбачено захід примусового виконання рішення у виді знесення самочинно збудованої одноповерхової прибудови прямокутної форми розміром 1,90 м х 8,30 м до квартири АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_3. Про вказаний захід примусового виконання рішення зазначено у виконавчому листі.
За таких підстав, твердження головного державного виконавця про відсутність у виконавчому документі заходів примусового виконання рішення є непідтвердженими та спростованим рішенням суду та виконавчим документом.
Суд не приймає до уваги посилання головного державного виконавця, що захід примусового виконання рішення у виді знесення самочинно збудованої прибудови за рахунок ОСОБА_3 не відповідає вимогам закону щодо видів заходів примусового виконання рішень, визначеним ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки перелік вказаних заходів згідно вказаної норми закону не є вичерпним та містить вказівку щодо віднесення до заходів примусового виконання рішень інших заходів, передбачені рішенням.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що головний державний виконавець не дотримався положень Закону України «Про виконавче провадження», безпідставно застосував вимоги п.8 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону при прийнятті рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки передбачені законом обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження, на які послався державний виконавець, - відсутні.
Крім того, сукупністю доказів спростовані доводи державного виконавця щодо відсутності відомостей про боржника, а також особу, що має здійснити знесення самочинної прибудови, оскільки виконавчий лист та рішення суду містять достатні відомості щодо боржника ОСОБА_3, а також вказівку про знесення прибудови за його рахунок.
Також наведеними доказами спростовані посилання головного державного виконавця про відсутність відомостей про те, кого і яким чином необхідно зобов'язувати знести самовільну прибудову, оскільки рішенням суду не визначався захід примусового виконання у виді зобов'язання до вчинення дій.
Суд вважає, що наведеним підтверджено доводи скаржника щодо неправомірності рішення головного державного виконавця, внаслідок чого постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження є незаконною та підлягає скасуванню.
Разом з тим, вимоги скаржника щодо зобов'язання Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ на протязі двох місяців виконати рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.11.2012 року у справі №221/8793/2012 задоволенню не підлягають.
Конституцією України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. ( ст. 124 Конституції України).
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно ст. 5 вказаного Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено строки здійснення виконавчого провадження, згідно яких державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
За таких підстав, суд вважає, що рішення суду має бути виконано виконавчою службою в силу вимог Конституції України та Закону України "Про виконавче провадження".
Крім вказаного, при прийнятті рішення про відмову в задоволенні вказаної вимоги скаржника, суд керується п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» згідно якої у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Згідно ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Враховуючи вказану норму закону, суд вважає, що права скаржника є поновленими внаслідок скасування неправомірної постанови головного державного виконавця.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 124 Конституції України ст. 383 - 387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
УХВАЛИВ:
Скаргу Вінницької міської ради задовольнити частково.
Визнати неправомірною та скасувати постанову серії ВП № 36673088 від 19.02.2013 року головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Козачук Ірини Юріївни про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 221/8793/2012, виданого 14.02.2013 Вінницьким міським судом Вінницької області.
В частині вимог Вінницької міської ради щодо зобов'язання Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ на протязі двох місяців виконати рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.11.2012 року у справі №221/8793/2012 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: