АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ - 03680 вул. Солом'янська 2-а
Справа № 22 - 5121 Головуючий у 1 інстанції - Маліновська В.М.
2013 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
04 квітня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Пилипчук В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 4 179 586 грн. 99 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн. 00 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 120 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2013 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що судом 1-ї інстанції не взято до уваги ряд фактів, які свідчать про недійсність кредитного договору. Так, ПАТ «Альфа-Банк» скористалося необізнаністю ОСОБА_2 у сфері банківської діяльності та фінансових послуг, не надало відповідачу під час підписання кредитного договору жодної інформації про можливість різкого і значного подорожчання кредиту через зміну курсу долару США по відношенню до гривні та не надало інформацію про вірогідні наслідки такого подорожчання. Посилаючись на норми ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів» зазначає, що кредитний договір укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 за №800001911 від 25 вересня 2007 року є нікчемним, а тому не створює ніяких юридичних наслідків крім їх нікчемності.
Представник позивача Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» Нікіпелова Катерина Євгенівна проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилалась на те, що вони є безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину своєї неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності .
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 25 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №800001911,відповідно до якого, ОСОБА_2 був наданий кредит в сумі 370 000 доларів США зі сплатою 12,5 % річних і погашенням згідно умов вказаного договору. Кредит був отриманий для часткової оплати вартості домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок площею 0,0410 га та 0,0059 га на яких розташований даний будинок, які купуються відповідачем за договором купівлі-продаж від 25.09.2007 року. Строк дії договору до 25 вересня 2027 року.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №800001911, 25.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, відповідно до якого, остання відповідає за зобов'язаннями позичальника відповідно до умов кредитного договору у повному обсязі, як солідарний боржник.
Правонаступником Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», що стверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк».
Відповідачі свої обов'язки за договором не виконують, що призвело до виникнення заборгованості, а тому позивач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості по договору в судовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитом в сумі 362 531,58 долара США, що за курсом НБУ становить 2 901 158 грн. 97 коп., заборгованість по сплаті відсотків в сумі 56 947,67 доларів США, що за курсом НБУ становить 455 723 грн. 73 коп., суд 1-ї інстанції посилався на те, що відповідачами не виконуються умови кредитного договору та договору поруки щодо своєчасного погашення кредиту, відсотків за користування кредитом, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Альфа-Банк» є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів на в повній мірі відповідає вимогам закону.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені даним договором, повертати кредит, виплачувати банку проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі. Повернення кредиту (його частини) та сплата процентів за користування ним здійснюється позичальником в порядку передбаченому в додатку до договору.
Згідно вимог ст.554 Цивільного Кодексу України, в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема, відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.
Станом на 16 лютого 2010 року заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту становила 362 531,58 долара США, що за курсом НБУ становить 2 901 158 грн. 97 коп., по сплаті відсотків за користування кредитом - 56 947,67 доларів США, що за курсом НБУ становить 455 723 грн. 73 коп., пеня - 102 805,91 доларів США, що за курсом НБУ становить 822 704 грн. 29 коп., а тому суд першої інстанції прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачів, як з боржника та поручителя солідарно на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в сумі 362 531,58 долара США, що за курсом НБУ становить 2 901 158 грн. 97 коп., по сплаті відсотків за користування кредитом - 56 947,67 доларів США, що за курсом НБУ становить 455 723 грн. 73 коп., пеню - 102 805,91 доларів США, що за курсом НБУ становить 822 704 грн. 29 коп.
Доводи апеляційної скарги про те, що кредитний договір укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 за №800001911 від 25 вересня 2007 року є нікчемним, колегія суддів вважаєбезпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У силу 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1,2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
З договору №800001911 від 25 вересня 2007 року вбачається, що він підписаний сторонами без будь-яких застережень та зауважень, що свідчить про вільне волевиявлення сторін при його укладанні. Належних та допустимих доказів того, що ПАТ «Альфа-Банк» та/або ОСОБА_2 в момент підписання даного кредитного договору недодержано вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, матеріали справи не містять.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що підстав стверджувати про те, що кредитний договір №800001911 від 25 вересня 2007 року є нікчемним немає.
Не є підставою для скасування обґрунтованого рішення суду посилання відповідача на те, що ПАТ «Альфа-Банк» безпідставно поклав на нього всі ризики щодо зміни курсу долара США відносно національної грошової одиниці України.
Згідно зі ст. 36 Закону України «Про Національний банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.
Частиною 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» передбачено, що валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням із Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2003 р. за N 1094/8415, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щодня. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземною валютою за станом на останню дату. Отже, питання незмінності курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплено.
Відповідно до п.7 кредитного договору №800001911 від 25 вересня 2007 року підпис позичальника на даному договорі є письмовим підтвердженням отримання ним свого примірнику договору в дату його укладення та ознайомлення у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості видів та предметів супутніх послуг, а також іншої інформації, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство. Підпис позичальника на цьому договорі є також письмовим підтвердженням того, що позичальник в письмовій формі ознайомлений з умовами кредитування, умовами відкриття, ведення та закриття поточного рахунку та розміром тарифів по його обслуговуванню, в тому числі, пов'язаних із отриманням та поверненням кредиту, які йому роз'яснені та зрозумілі.
Укладаючи кредитний договір №800001911 від 25 вересня 2007 року про надання кредиту в іноземній валюті, відповідач прийняла на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу, а в момент укладення договору не мала будь-яких підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Таким чином, рішення суду 1-ї інстанції відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК Україниколегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: