АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
місто Київ - 03680, вулиця Солом'янська 2-а
Справа № 22 - 4418 Головуючий у 1 інстанції - Войтенко Т.В.
2013 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
04 квітня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Пилипчук В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 січня 2013 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
в с т а н о в и л а:
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 24 січня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» 127993,11 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1332,53 грн. нарахованих відсотків, 57756,74 грн. прострочених відсотків, 748,33 грн. інфляційних нарахувань, 6673,46 грн. пені, 1291,64 грн. 3% річних, що разом становить 195 795,81 грн. заборгованості.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» в повному обсязі.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що визначена позивачем сума заборгованості, яка підлягає стягненню за кредитним договором значного більша, ніж фактична сума заборгованості по кредиту. Вважає, що сума прострочених процентів не відповідає дійсності та значно завищена позивачем. Посилається також на те, що всупереч вимог ст.516 та ст.517 ЦК України ОСОБА_2 не була повідомлена про зміну кредитора в зобов'язанні, а тому має право не виконувати вимоги нового кредитора. Також зазначає, що судом безпідставного стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на корить банку неустойку за весь період прострочення, що становить майже чотири роки, оскільки, відповідно до вимог ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» Бадаха Сергій Миколайович проти доводів апеляційної скарги заперечував, оскільки вважає їх безпідставними. Зазначав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в його відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Ратнікової В.М., пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 05.06.2008 року між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний Банк» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір за №345/710345 про надання останній кредиту в сумі 132 660,00 гривень на строк користування 84 місяці під 15,2 % річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №345/710345, 05.06.2008 року між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний Банк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, відповідно до якого він зобов'язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_2 її зобов'язань, що виникли із кредитного договору, в повному обсязі, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.
Згідно вимог п.2.1 договору кредиту, надання кредиту здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, з подальшим їх перерахуванням на рахунок продавця в КРФВАТ КБ «Хрещатик».
Відповідно до п. 1.4.1 та п. 2.4. кредитного договору сторони погодили, що процентна винагорода за користування кредитом у розмірі 15,2% річних сплачується щомісячно з моменту списання коштів з рахунку позичальника до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.
ОСОБА_2 порушено умови кредитного договору за №345/710345 від 05.06.2008 року про своєчасне погашення суми кредиту та відсотків за користування ним, внаслідок чого у неї утворився борг перед банком. В добровільному порядку ні боржник, ні поручитель заборгованість перед банком не погашають, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості по кредиту, яка станом на 26 грудня 2011 року становить 127 993,11 гривень заборгованості по тілу кредиту, 1332,53 грн. заборгованості по сплаті поточних відсотків та простроченої заборгованості по сплаті відсотків в сумі 57 756.74 грн.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» 127 993,11 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1332,53 грн. нарахованих відсотків, 57756,74 грн. прострочених відсотків, 748,33 грн. інфляційних нарахувань, 6673,46 грн. пені, 1291,64 грн. 3% річних, що разом становить 195 795,81 грн., суд 1-ї інстанції посилався на те, що відповідачами не виконуються умови кредитного договору та договору поруки щодо своєчасного погашення кредиту, відсотків за користування кредитом, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» є обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, яким дана вірна правова оцінка.
Так, відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п.3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме: сплата неустойки.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
З досліджених доказів судом першої інстанції достовірно встановлено, що банком були виконані зобов'язання перед ОСОБА_2 та надано кредит в сумі 132 660,00 грн., що не заперечується представником ОСОБА_2 ОСОБА_6. А відповідач ОСОБА_2 умови договору про повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом не виконує.
Як вбачається з дослідженого та перевіреного судом розрахунку заборгованості, складеного та завіреного відповідно до вимог чинного законодавства, станом на 26 грудня 2011 року розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_2 по тілу кредиту становить 127 993,11 грн., по сплаті поточних відсотків - 1332,53 грн. та 57 756.74 грн. простроченої заборгованості по сплаті відсотків.
Згідно вимог ст.554 ЦК України, в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п.2.1 договору поруки №345/710345-2 від 05.06.2008 року у випадку невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_5 несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з ОСОБА_2 за кредитним договором.
Заборгованість по тілу кредиту та процентах за користування кредитом відповідачем ОСОБА_2, як боржником та відповідачем ОСОБА_5, як поручителем, не погашається, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в сумі 127 993,11 грн., по сплаті поточних відсотків в сумі - 1332,53 грн. та 57 756,74 грн. простроченої заборгованості по сплаті відсотків.
Згідно з п.5.2 кредитного договору, у разі прострочення строків сплати процентів та повернення кредиту позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідачів на користь позивача солідарно пеню у розмірі 6673,46 грн. за період просрочки з 27 грудня 2011 року по 19 березня 2012 року.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, відповідачі просрочили виконання грошового зобов»язання і суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 748,33 грн. інфляційних нарахувань за період несвоєчасного виконання грошового зобов'язання з 27 грудня 2011 року по 19 березня 2012 року та 1291.64 грн. 3% річних за вказаний період.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції, в порушення вимог ст.258 ЦК України, стягнуто з ОСОБА_2 на корить банку неустойку за весь період прострочення, що становить майже чотири роки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки пеня, інфляційні та 3% річних судом стягнуті з відповідачів за період з 27 грудня 2011 року по 19 березня 2012 року, тобто, менш, ніж за три місяці, а не за чотири роки, як вказує апелянт.
Не ґрунтуються на вимогах закону і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2, всупереч вимог ст.516 та ст.517 ЦК України, не було повідомлено про зміну кредитора в зобов'язанні, а тому вона має право не виконувати вимоги нового кредитора, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов»язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов»язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов»язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно вимог ст.. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов»язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов»язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов»язанні.
Враховуючи зазначені вимоги закону, колегія суддів вважає, що неповідомлення боржника про передачу права вимоги від одного кредитора до іншого, не звільняє боржника від виконання ним обов'язків встановлених кредитним договором (здійснення платежів) перед первинним кредитором, причому, таке виконання зобов'язання буде визнано належним виконанням, яке припиняє зобов'язання. Негативні наслідки платежу первинному кредитору у такому випадку будуть покладені на фактора. З досліджених судом доказів вбачається, що факт передачі вимог від Публічного акціонерного товариства « Креді Агріколь Банк» до ТОВ « Кредекс Фінанс» підтверджений копією договору факторингу № 08/11 від 26 грудня 2011 року. Відповідачі не сплачують заборгованість по договору кредиту ні на користь Публічного акціонерного товариства « Креді АгрікольБанк», ні на користь ТОВ « Кредекс Фінанс».
Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: