Справа № 2-719/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

         03 липня 2008 року  Полтавський районний суд Полтавської області

у складі головуючого судді - Рябішина А.О.

при секретарі - Власовій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 12 753 .00 грн. майнової шкоди , стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь 5000.00 грн. моральної шкоди , 500 грн. за юридичну допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим , що 13 березня 2007 року між ним та відповідачами було укладено усну угоду про продаж будинку АДРЕСА_1 який належить ОСОБА_3.  В підтвердження продажу ним була передана відповідачці ОСОБА_2 5000 грн. як завдаток на придбання будинку. Він вважає , що договір завдатку , щодо купівлі - продажу будинку фактично відбувся. По домовленості з відповідачами він вселився в будинок і чекав оформлення документів. В подальшому відповідачі відмовились від укладення угоди купівлі - продажу і запропонували йому виселитись із будинку . Внаслідок невиконання відповідачами своїх зобов»язань йому заподіяна майнова шкода на суму 12 753.07 грн. та моральну на суму 5000 грн. яка полягає в тому  , що ці події негативно вплинули  на його сприйняття щодо людської порядності , гідності , правдивості. Він втратив віру в людей , боячись , що такі як ОСОБА_2 завдають морального болю , зовсім недодержуючись моральних засад суспільства.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав , просив задовольнити і дав свідчення аналогічні тим , що викладені у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали , просили відмовити у їх задоволенні та пояснили , що вони пропонували відповідачу повернути 5000 грн. сплачених ним коштів але він відмовився.

Заслухавши пояснення сторін , вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Як установлено в судовому засіданні із пояснень сторін , матеріалів справи , ОСОБА_3 є власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 . Між сторонами була укладена усна домовленість про майбутнє укладення угоди купівлі - продажу вказаного домоволодіння і позивач передав ОСОБА_2 яка діяла від імені ОСОБА_3 - 5000 грн. . В подальшому відповідачі відмовились від укладення угоди у зв»язку з тим , що були відсутні правовстановлюючі документи на домоволодіння і запропонували позивачу повернути 5000 грн. отриманих коштів. Отже виходячи із пояснень сторін , наданих суду доказів , між сторонами  виникли та існують правовідносини які витікають із  домовленості укласти в майбутньому договір  купівлі - продажу домоволодіння , передачі позивачем 5000 грн. які він вважає завдатком .

Звертаючись до суду з позовом позивач як на підставу його задоволення посилається на те , що між ними фактично відбувся договір завдатку і йому завдані збитки.

Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Між тим  твердження позивача на які він посилається як на підставу своїх вимог суперечать встановленим судом  фактичним обставинам по справі та вимогам законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно , що видається кредиторові боржником  у  рахунок належних з нього за договором платежів , на підтвердження зобов»язання і на забезпечення його виконання.

Згідно частини 2 цієї статті якщо не буде встановлено , що сума , сплачена в рахунок належних з боржника платежів , є завдатком , вона вважається авансом.

Отже підставою укладення договору завдатку є попереднє укладення договору купівлі - продажу .

Вказана норма знаходиться у системному зв»язку із статтями 202.206.209.657 ЦК України які визначають поняття правочину та форму у якій він може вчинятись.

Відповідно до частини 1 статті 657 ЦК України договір купівлі - продажу земельної ділянки , єдиного майнового комплексу , житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно частини 1 статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини , які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення , за винятком правочинів , які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації , а також правочинів , для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Правові наслідки порушення або припинення зобов»язання  , забезпеченого завдатком передбачені статтею 571 ЦК України , згідно частини 1 якої якщо порушення зобов»язання сталося з вини кредитора , він зобов»язаний  повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку  або його вартості. .

Аналізуючи зазначені норми закони у співвідношенні із правовідносинами , що виникли та існують між сторонами , суд вважає , що правила про стягнення завдатку у подвійному розмірі застосовуються у тих випадках , коли між сторонами було укладено договір , але він не виконується з вини якоїсь із сторін. У тих випадках , коли сторони домовились укласти договір , але відповідно його не оформили , сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в тому розмірі , в якому вони давались.

За таких обставин , враховуючи , що між сторонами існувала лише домовленість укласти договір , передану суму не можна вважати завдатком , а тому поверненню підлягає сума лише  5000 грн. яка була сплачена позивачем.

Не підлягають задоволенню також і вимоги позивача про стягнення майнової шкоди в сумі 1324.50 грн. .

Позивач як на підставу задоволення позовних вимог в цій частині посилається на норми  статті 1166 ЦК України.

Проте вказана норма   не стосується правовідносин , що виникли між сторонами оскільки вони регулюються правилами статті 611 ЦК України.

В той же час умовою стягнення збитків виходячи із положень статті 611 ЦК України є доведеність їх заподіяння на підставі належних та допустимих доказів . Між тим позивачем  не надано суду жодного доказу на підтвердження своїм вимог , а ті на які він посилається не можна вважати належними та допустимими в розумінні статей 58.59 ЦПК України . 

Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди суд виходить із положень статей 23.611 ЦК України , Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»згідно яких  також  умовою стягнення моральної шкоди є її доведеність . Між тим позивачем на підтвердження обставин заподіяння йому моральної шкоди не надано суду жодного переконливого доказу , а договору про можливість стягнення такої шкоди між сторонами не існувало , що вони і не заперечують.

Обставини на які посилається позивач в судовому засіданні не спростовують висновків суду.

Враховуючи , що відповідачами приймались заходи по поверненню позивачу суми 5000.00 грн. в добровільному порядку  , що не заперечує і сам позивач і саме ця сума стягнута рішенням суду , вимоги про стягнення на отримання юридичної допомоги також не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання з кого має бути стягнута сума , суд вважає , що обов»язок повернення вказаної суми має бути покладений на відповідачку ОСОБА_3 оскільки вона є власником домоволодіння і ОСОБА_2 діяла за її довіреністю.

Керуючись статтями 10.11.60.208-218 ЦПК України , статтями 16.23.202.209.570.571.623-625.1166.1167 ЦК України , Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000 грн. сплаченого авансу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 10 днів з моменту проголошення шляхом подачі заяви про намір оскарження та подачі на протязі 20 днів з моменту подачі заяви апеляційної скарги.

Суддя:

Підпис:/вірно/