Судове рішення #29020910

Справа № 902/489/12

18

1/339/5/13



В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


04 квітня 2013 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Головенко О.С.

секретаря Галів І.Б.

з участю прокурора Площанської Н.А.

підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Чернігів, мешканця АДРЕСА_1, цигана, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, є особою, що немає судимості,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України


ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м.Кам'янка Черкаської області, мешканки АДРЕСА_2, українки, громадянинки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, на утриманні одна малолітня дитина, неодноразово судимої, востаннє 29.03.2010року Тисменецьким районним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі та звільненої 30.11.2011року від покарання в зв'язку з відбуттям,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.304 КК України,-


ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки та жительки АДРЕСА_3 українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, непрацюючої, судимої 20.06.2012року Долинським районним судом Івано-Франківської області до двох місяців адміністративного арешту та звільненої 12.09.2012 року від покарання в зв'язку з відбуттям,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-


в с т а н о в и в :


ОСОБА_7 та ОСОБА_1 вчинили повторно таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб з проникненням в житло.

Окрім того, ОСОБА_1, будучи матір'ю малолітньої особи, втягнула її в злочинну діяльність.

ОСОБА_3 повторно вчинила відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого.

Ці злочини підсудні вчинили при таких обставинах.

ОСОБА_1, будучи засудженою 29.03.2010року Тисменецьким районним судом за ч.3 ст.185 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі, звільнившись 30.11.2011 року з місць позбавлення волі в зв'язку з відбуттям, на шлях виправлення не стала і повторно вчинила аналогічний злочин.

Так, 23.01.2012року близько 15 години ОСОБА_1, перебуваючи в маршрутному автобусі "Долина- Пшеничник", який рухався в м.Долина по вул. Обліски, в напрямку смт. Вигода Долинського району Івано-Франківської області шляхом вільного доступу таємно викрала з кишені куртки в гр. ОСОБА_8: мобільний телефон марки " Нокіа-6200", вартістю 450грн. із сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Діджус", вартістю 25грн., на рахунку якого були кошти в сумі 15 грн. та гаманець, вартістю 10грн., в якому знаходились кошти в сумі 200грн., заподіявши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 700грн.

Відчуваючи безкарність, ОСОБА_1 умисно, з метою особистого збагачення вступила в злочинну змову із своїм співмешканцем ОСОБА_2 07.04.2012 року близько 12.00 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-2101, д.р.н. НОМЕР_3, в якому окрім ОСОБА_1,знаходилася її малолітня донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, кримінальна справа щодо якої закрита в зв'язку з застосуванням заходів виховного характеру з метою вчинення крадіжки приїхали в с. Тисів, Болехівської міської ради. ОСОБА_2 залишився на сторожі, чекаючи в автомобілі, а ОСОБА_1 зі своєю малолітньою донькою направились до будинку ОСОБА_10 в с. Тисів, Болехівської міської ради. ОСОБА_1, побачивши залишений господарями ключ в замковій щілині, відчинила ним вхідні двері і разом зі своєю донькою проникли в будинок. Після чого ОСОБА_1 таємно викрала з меблевої шафи в дитячій кімнаті мобільний телефон марки «Самсунг С6712», вартістю 1350,00 грн. із сім картою оператора мобільного зв'язку «МТС» та «Київстар», вартістю 25,00 грн. кожна та золоті ювелірні вироби : жіночий браслет, 585 проби, вагою 7 грам, вартістю 1950,90 грн., сережки, 585 проби, вагою 2 грама, вартістю 557,40 грн., сережки 585 проби, вагою 5 грам, вартістю 1393,50 грн., два жіночих колечка, вагою 2 грама кожне, вартістю 557,40 грн. кожне, всього майна на загальну суму 6974,00 грн., чим заподіяли майнової шкоди потерпілому.

При цьому, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що її дочка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, є малолітньою особою, 07.04.2012року біля 12год. втягнула її в злочинну діяльність, яка виразилась в залученні малолітньої ОСОБА_9 до вчинення крадіжки з будинку ОСОБА_10 в с. Тисів, Болехівської міської ради.

На початку квітня 2012 року ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1, з метою особистого збагачення, на власному автомобілі НОМЕР_1, яким керував він особисто поїхали в с. Підмихайля, Калуського району. При цьому ОСОБА_1 взяла із собою свою малолітню дочку ОСОБА_9, якій нічого не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зупинилися на вул.Скородинського. Там ОСОБА_1 разом із своєю дочкою ОСОБА_9 пішли до будинку НОМЕР_4, який належить гр. ОСОБА_11, а ОСОБА_2 залишився чекати на вулиці в автомобілі неподалік вказаного будинку. ОСОБА_1 через незачинені на ключ вхідні двері таємно зайшла в будинок. В будинку дочка ОСОБА_9 залишилася в коридорі біля вхідних дверей, а ОСОБА_1 пішла в кімнату спальні, де таємно викрала гроші в сумі 1000 доларів США, що в перерахунку на національну валюту становить 7987, 90 гривень і належать ОСОБА_11, які поставила в кишеню куртки, в яку була одягнена. Після цього ОСОБА_1 з викраденими грошима разом із своєю дочкою ОСОБА_9, яка знаходилася в коридорі будинку і якій нічого не було відомо про вчинення крадіжки , повернулися до автомобіля, де знаходився ОСОБА_2 та поїхали в м. Долину. Приїхавши м.Долина, вони зупинилися біля будинку АДРЕСА_4. Там ОСОБА_9 пішла в будинок , а ОСОБА_1 передала викрадені гроші ОСОБА_2

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 20.04.2012 року близько 11.30 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-2101, д.р.н. НОМЕР_3, умисно, з метою особистого збагачення вступив в злочинну змову зі своєю співмешканкою ОСОБА_1, яка була разом зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, поїхали в с. Комарів, Галицького району. Він залишився на сторожі чекаючи в автомобілі, а ОСОБА_1, зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_9, якій нічого не було відомо про наміри вчинення крадіжки, направились до будинку ОСОБА_12, що в с. Комарів, Галицького району. ОСОБА_1, побачивши залишений господарями ключ на підвіконнику, відчинила ним вхідні двері і разом зі своєю донькою проникли в будинок. Після чого ОСОБА_1 таємно викрала з меблевої шафи в кімнаті гроші в сумі 400 грн. та золоті ювелірні вироби :ланцюжок з підвіскою, 585 проби, вагою 5 грам, вартістю 1150 грн., підвіску 585 проби, вагою 1,5 грам, вартістю 342 грн.,ланцюжок, 585 проби, вагою 3 грама, вартістю 690 грн., браслет, 585 проби, вагою 5,78 грам, вартістю 1329,4 грн.,чоловічу обручку, 585 проби, вагою 2 грама, вартістю 460 грн., печатку чоловічу, 585 проби, вагою 6 грам, вартістю 1380 грн.,жіночі сережки, 585 проби, вагою 3 грама, вартістю 690 грн., жіночий перстень, 585 проби, вагою 3 грама, вартістю 690 грн., хрестик, 585 проби, вагою 4,5 грама, вартістю 1035 грн.,підвіску, вагою 1 грам, вартістю 230 грн., хрестик, 585 проби, вагою 1 грам, вартістю 230 грн., ланцюжок, вагою 2,96 грама, вартістю 690 грн., всього майна на загальну суму 8916,40 грн., чим заподіяли майнової шкоди потерпілому.


Окрім того, ОСОБА_1 25 травня 2012 року, приблизно о 15 год. перебуваючи в с. Вишнівчик Теребовлянського району Тернопільської області з метою просити милостині, зайшла на територію господарства ОСОБА_13 Перебуваючи у вищевказаному господарстві та виявивши відсутність власника та інших сторонніх осіб, ОСОБА_1 вирішила таємно проникнути в житловий будинок та скоїти крадіжку майна. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 відчинила вхідні двері в будинок, які були незамкнені і проникла в середину, зайшла в одну із кімнат будинку, де із меблевої стінки викрала грошову готівку в сумі 1410 доларів США та 130 Євро, що згідно курсу НБУ на час скоєння крадіжки становило 15 571 грн 10 коп. В іншій житловій кімнаті із шафи викрала золоті ювелірні вироби 585 проби та срібні ювелірні вироби 925 проби, а саме:пару золотих сережок у вигляді ромба, вагою 3 грами, вартістю 1350 гривень, золотий жіночий перстень, вагою 1.5 гр.. вартістю 675 грн, золотий жіночий перстень, вагою 2 гр., вартістю 900 грн.; золотий плетений ланцюжок вагою 1 гр.. вартістю 450 грн., золотий плетений ланцюжок вагою 1 гр.. вартістю'450 грн., золотий хрестик без розп'яття вагою 2 грн, вартістю 900 грн., золотий хрестик без розп'яття вагою 2 грн., вартістю 900 грн.; золотий надломаний хрестик без розп'яття вагою 1 гр., вартістю 450 грн., золотий кулончик «Матері Божої» прямокутної форми вагою 1.5 гр., вартістю 675 грн., срібний ланцюжок у вигляді плетеної приплюснутої косички, вагою 1 гр. вартістю 35 грн., срібний перстень, вагою 2.5 гр., вартістю 87.5 грн. Всього ОСОБА_1 викрадено коштів та ювелірних виробів на загальну суму 19 443 грн. 60 коп., чим завдано потерпілій ОСОБА_15 значної матеріальної шкоди.


Підсудна ОСОБА_3, будучи засудженою Долинським районним судом 02 березня 2012 року за ч.1 ст.185 КК України до 200 годин громадських робіт, повторно вчинила аналогічний злочин. Так, вона за попередньою змовою з малолітньою особою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, справа відносно якої закрита в зв'язку із застосуванням до неї примусових заходів виховного характеру 11 червня 2012року о 05 годині 30 хвилин, поблизу житлового будинку № 65 по вул. Міцкевича, в м. Долина з метою заволодіння чужим майном підійшли до ОСОБА_16 і шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, що виразилось у нанесенні ОСОБА_16, ударів кулаками та ногами по тілу, відкрито викрали в останньої мобільний телефон «НОКІА-101» вартістю 370.00 гривень, в якому знаходились 2 сім картки «МТС», вартістю 15.00 гривень, «Діджус» вартістю 15.00 гривень, чим завдали потерпілій майнової шкоди на загальну суму 400.00 гривень та при цьому заподіяли їй легкі тілесні ушкодження у вигляді: садна на долоні поверхні лівої кисті, синців в ділянці правого плеча, лівого стегна.


Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина підсудних у скоєних злочинах повністю доведена сукупністю зібраних і належно закріплених доказів та частково власними показаннями самих підсудних.


По епізоду крадіжки майна потерпілої ОСОБА_8

Підсудна ОСОБА_1 вину визнала та пояснила, що вона перебувала на автобусній зупинці, звідки маршрутні автобуси відправляються на смт.Вигоду. Коли приїхав автобус , вона увійшла в середину автобуса і в тисняві у молодої дівчини витягнула з кишені мобільний телефон та гаманець. Доїхавши до смт.Вигода, вийшла на зупинці і вийняла з гаманця гроші та викинула разом з документами в смітник, а також і викинула мобільний телефон, не вмикаючи його. Викрадені гроші потратила на придбання продуктів харчування. Про вчинення крадіжки повідомила працівників міліції, написавши явку з повиною. (т.2 а.с.160).

Потерпіла ОСОБА_8, вказала, що вона поверталась додому з навчання з м. Стрия в с. Пшеничник. На автобусній зупинці по вул. Обліски в м.Долина зайшла в маршрутний автобус «Долина -Пшеничник», оскільки було багато пасажирів, вона стояла в проході. В правій кишені куртки у неї знаходився гаманець чорного та червоного кольору, в якому було 200 грн, різними купюрами, а також студентський квиток та банківська пластикова картка, перепустка в гуртожиток, в лівій кишені - мобільний телефон «Нокіа-6200». Під час руху автобуса вона виявила крадіжку гаманця та телефона. Від працівників міліції дізналася, що крадіжку вчинила ОСОБА_1 Цивільний позов підтримує та просить стягнути з підсудної завдані збитки на загальну суму 700 грн.

Ці пояснення узгоджуються із даними, викладеними в протоколі обстановки і обставин події та фототаблиць до них, де підсудна вказала де саме вона сіла в автобус та викрала мобільний телефон та гаманець, а також місце, де викинула їх ( т.2 а.с.164-167).


По епізоду крадіжки майна з житлового будинку потерпілого ОСОБА_10


Підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав та пояснив, що зранку до нього прийшла ОСОБА_1 та запропонувала поїхати шукати їй квартиру. При цьому попросила взяти дочку ОСОБА_9 Він їхав за кермом своєї машини, на передньому сидінні сиділа ОСОБА_1, яка вказувала дорогу, а на задньому сидінні сиділа дочка. Коли заїхали в с.Тисів, на центральній дорозі він зупинив автомобіль, після цього ОСОБА_1 та його дочка ОСОБА_9 вийшли та кудись пішли, а він залишився їх чекати. Через 20 хвилин вони удвох повернулись та сіли до нього у автомобіль, після чого поїхали в м.Долину. Вдома ОСОБА_1 зізналася йому, що вчинила крадіжку.

Підсудна ОСОБА_1 вину у вчиненні крадіжки та втягненню своє малолітньої дочки у злочинну діяльність визнала повністю та пояснила що ОСОБА_2 вечером 06.04.2012р повідомив їй, що вранці поїдуть вчиняти крадіжки. Так як вона не погоджувалась, він її побив, наносив удари по тілу, при цьому наказав узяти дочку. Вранці в 07 год. вона розбудила дочку, яка ночувала у сусідки ОСОБА_17 та вийшли на вулицю, де вже їх чекав ОСОБА_2 біля автомобіля. Заїхавши в с.Тисів, проїхали трохи по центральній дорозі, зупинились, вона з дочкою вийшла з машини. Вони проходили вуличкою та заходили на подвір"я. Там, де були господарі, питали чи не продають корову. Прийшовши на подвір"я ОСОБА_10, побачили, що у вхідних дверях є ключ і за допомогою якого відчинила вхідні двері. В коридорі залишилась чекати дочка та дивитись, щоб ніхто не йшов, а вона пішла по кімнатах. В одній із кімнат знайшла мобільний телефон та золоті вироби, які викрала. Зачинивши двері ключем, вона зателефонувала до ОСОБА_2 і він під'їхав до них. Не доїжджаючи до м.Болехів, ОСОБА_2 відібрав у неї телефон та викинув сім картки. Дочка пішла додому, а вони поїхали в м.Долину, де вона частково здала золото, а частково залишилось в ОСОБА_2

Малолітня дочка підсудної ОСОБА_9 пояснила, що 07.04.2012 року її мама ОСОБА_1 сказала, що вони поїдуть машиною разом з татом ОСОБА_2 шукати квартиру. Коли приїхали в с.Тисів, батько залишився в машині, а вони з матір'ю ходили по селу і коли когось заставали на подвір'ю, то запитували чи не продають худобу. Вони підійшли до одного з будинків, в якому у вхідних дверях був ключ, за допомогою якого мати відчинила двері. Зайшовши у будинок, вона залишилась чекати у коридорі, а мати пішла по кімнатах де знаходилась біля 5 хв.

З пояснень потерпілого ОСОБА_10 вбачається, що 07.04.2012р. близько 12 год. невідомі особи, відчинивши двері будинку за допомогою ключа, який знаходився у дверях, проникли в його будинок та викрали мобільний телефон марки "Самсунг С6712" з двома сім картами оператора, золоті вироби. Від сусідів дізнався, що двоє жінок приходили та питались чи не продають вони корову, після цього пішли до його будинку. В цей день вдома був тесть, який знаходився у літній кухні, а тому у дверях будинку був ключ. Половину викраденого йому повернуто: мобільний телефон та золоті вироби ( одні сережки, колечко та браслет) на загальну суму 4000 грн. Цивільний позов підтримує на суму 3000 грн.

З пояснення свідок ОСОБА_18, вбачається що на підставі усної домовленості в жовтні 2011 року він продав підсудному ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_2.

З протоколу обшуку вбачається, що в результаті обшуку, проведеного по місцю проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знайдено ювелірні вироби, мобільний телефон ( т.1 а.с.55-56).

Згідно протоколів добровільної видачі та огляду речового доказу потерпілий ОСОБА_10 впізнав серед викрадених речей мобільний телефон марки Самсунг С6712 та золоті вироби під №3, №11, №15, які вилучено 21 квітня 2012року в ході санкціонованого обшуку в будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( т.1 а.с. 131, т.2 а.с.65).

Обставини вчиненого злочину викладені в протоколі відтворення обстановки та обставин події, де малолітня ОСОБА_9 вказує будинок потерпілого ОСОБА_10, звідки були викрадені речі ( т.2 а.с.68-73).


По епізоду крадіжки майна з житлового будинку потерпілого ОСОБА_12

Підсудний ОСОБА_2 вину не визнав та пояснив, що 20.04.2012р він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_19 поїхали на своєму автомобілі в с.Комарів Галицького району. ОСОБА_1 вказувала, що їде до своєї знайомої з приводу підшукування квартири. Їдучи по дорозі, машина застрягла у болоті. ОСОБА_1 та його дочка пішли у село шукати трактор. Коли витягнули машину, вони поїхали додому. Ніяких золотих виробів ОСОБА_1 йому не показувала з приводу вчинення крадіжки йому нічого невідомо.

Однак підсудна ОСОБА_1 вину визнала та пояснила, що 20.04.2012 року її чоловік ОСОБА_2 наказав збиратися та їхати з ним, нанісши їй удари. Коли вона сіла в машину, там уже була їхня дочка ОСОБА_20. В с.Комарів Галицького р-ну її чоловік заїхав у вуличку і автомобіль загруз у болото. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_2 наказав іти шукати трактор за допомогою якого можна витягнути машину. Через 15 хв. вони приїхали на тракторі з жителем даного села та витягнули машину. Після чого ОСОБА_2 наказав їй іти шукати будинок, який можна обікрасти. Зайшовши на одне із господарств разом із дочкою, вона постукала у двері, однак ніхто не відчиняв. В цей момент помітила на підвіконнику ключ, яким в подальшому відкрила вхідні двері. Дочка залишилася під будинком, а вона зайшла в будинок. В одній із кімнат в шафі вона знайшла гроші в сумі 400 грн. і 4 долари США , та при виході з даного будинку у серванті золоті вироби, які відразу заховала у кишеню. Після цього вона подзвонила до ОСОБА_2, щоб він їх забрав. Про те, що вчинила крадіжку дочці нічого не говорила та будь-яких вказівок щодо крадіжки їй не давала. Сівши в автомобіль, вона відразу викрадене віддала ОСОБА_2, щоб дочка не бачила.

Обставини вчинення крадіжки за попередньою змовою з ОСОБА_2 викладені в написані нею явці з повиною (т.2 а.с. 5).

Малолітня ОСОБА_9 також підтвердила, що вона разом з батьком ОСОБА_2 та матір»ю ОСОБА_1 їхала в с.Комарів Галицького р-ну. Батько залишився чекати в машині, а вона разом з матір»ю ходили по господарствах. Коли вони зайшли на подвір»я одного із господарств, мати за допомогою ключа відкрила двері. Вона чекала її біля будинку, а мати зайшла у будинок. Через деякий час мати повернулася і вони пішли до машини, де чекав на них батько. Їй не було відомо нічого з приводу вчинення крадіжки.

З оголошеними в порядку ст.306 КПК показами потерпілого ОСОБА_12 вбачається , що 20.04.2012 року невідома особа проникла в його будинок шляхом відчинення ключем вхідних дверей, які він залишив на підвіконнику, звідки таємно викрала з меблевої шафи гроші в сумі 400 грн. та золоті ювелірні вироби на загальну суму 8916,40 грн. 27.04.2012 року він був присутнім при проведенні впізнанні викрадених золотих виробів, вилучених при обшуку в будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2, де серед них впізнав золоті вироби, які були викрадені з його будинку (т.2 а.с.10-11, 35-36).

Викладене також узгоджується із даними, вказаними в протоколах пред»явлення предметів для впізнання ( т.2 а.с.15-19).

В протоколі огляду місця події та долучених фототаблиць вбачається зображення обєктів, з яких саме викрадено речі ( Т.1 а.с.195-212).


По епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_11

Підсудний ОСОБА_2 вину не визнав та пояснив, що він разом з ОСОБА_1 та дочкою ОСОБА_9 втрьох шукали квартиру для ОСОБА_1 Приїхавши у село Підмихайля, ОСОБА_1 пішла з дочкою по селі, а він залишився чекати у машині. ОСОБА_1 повернулась із дочкою та сказала, що немає квартири і вони поїхали додому. Він не бачив, щоб ОСОБА_1 щось приносила із собою. Ніколи не бив ОСОБА_1 та не наносив тілесних ушкоджень. Не заперечує того факту, що міняв долари в обмінному пункті, так як працює таксистом і клієнти розплачуються валютою.

Однак підсудна ОСОБА_1, яка вину у скоєному злочині за попередньою змовою з ОСОБА_2 визнала, спростувала ці твердження , пояснивши, що вона не хотіла брати з собою дочку, однак прислухалась до вимог ОСОБА_2 Він сам особисто покликав дочку їхати в с.Підмихайля. Вони залишились чекати її в машині на кінці села, а вона пішла по селу. Коли вона проходила повз будинок то побачила, як жінка зайшла в літню кухню. Скориставшись цією нагодою, вона забігла в будинок, який був відчинений. В спальній кімнаті вона знайшла долари США купюрами по 100, які були заховані в тумбочці та викрала їх. Вона вибігла з будинку на дорогу, зателефонувала ОСОБА_2, який приїхав і забрав гроші. Вказані гроші він часто обмінював в обміннику крамниці "555". Про вчинення крадіжки у потерпілого вона повідомила працівників міліції, написавши явку з повиною.

Свої пояснення з приводу вчинення крадіжки підсудна підтвердила під час проведення відтворення обстановки і обставин події, де вказала звідки викрала гроші ( т.4 а.с.84-86).

Потерпілий ОСОБА_11 пояснив, що він мав намір придбати меблевий набір, а тому зібрав гроші в сумі 1000 доларів США . Дані кошти він сховав у тумбочку в спальній кімнаті. 06 квітня 2012 року під час прибирання в будинку, його дружина виявила відсутність грошей. В кімнаті не була порушена обстановка, а тому вони не могли знати коли саме викрали гроші. Від працівників міліції дізналися хто вчинив крадіжку.

Такі пояснення узгоджуються з матеріалами справи, з яких вбачається, що заява потерпілого про вчинення крадіжки написана в той же день, що і явка з повиною підсудної ОСОБА_1 - 23.04.2012року , в якій вона зізналася про вчинення крадіжки у потерпілого ОСОБА_11 ( т.4 а.с. 12, 19).

Факт обміну валюти громадянином , фотокопія якої була надана працівниками міліції, що мали місце, зокрема, в квітні 2012року вбачається з оголошених в порядку ст..306 КПК України показів свідка ОСОБА_21 яка працювала на посаді касира ПР «УЛФ ОСОБА_22." та протоколу очної ставки між нею та ОСОБА_1 ( т.4 а.с.45, 50).


З пояснення свідка ОСОБА_17 вбачається, що підсудний ОСОБА_2 проживає спільно з співжителькою ОСОБА_23 на протязі 4 років , у яких є двоє малолітніх дітей. 13 років тому ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_1, яка народила дочку ОСОБА_9 Вона чула, що ОСОБА_1 погрожувала ОСОБА_2, що його посадить, якщо він не буде їй підчинятись та не допоможе знайти їй квартиру.

Показаннями свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25, вбачається факт проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_4.

Свідок ОСОБА_26 пояснила, що вона проживає по сусідстві з підсудним. До неї приходив дільничий інспектор і вона дала пояснення, що ОСОБА_1 проживала з підсудним протягом зимово-весняного періоду 2012 року.


Доводи підсудного ОСОБА_2 з приводу того, що він не брав участі у вчиненні крадіжки у потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_11, а тільки возив на автомобілі ОСОБА_1 з метою вишукування житла, суд оцінює як такі, що дані ним з метою ухилення від відповідальності з таких підстав.

Як зазначено в п.24 Постанови ПВСУ від 06.11.2009року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен з них безпосередньо виконує діяння, що повністю або частково утворює об'єктивну сторону складу злочину.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 стверджувала, що вчиняти крадіжки у вказаних осіб її заставляв ОСОБА_2, при цьому наносячи їй побої. Такі обставини підтверджені і висновком експертизи від 23.04.2012року згідно якої у ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження у вигліді забою м'яких тканин обох нижніх кінцівок з синцями, які спричинені дією твердих предметів і могли утворитися при нанесенні ударів ногами у вказані вище ділянки тіла і відносяться до легких тілесних ушкоджень. ( т.1 а.с.113-114).

Фактичні обставини справи - нанесення побоїв ОСОБА_1 з метою примушувати вчиняти її крадіжки, перевезення її на автомобілі в інший наслений пункт для вчиненя крадіжки, її очікування в автомобілі до повідомлення нею по телефонну про вчинення крадіжки, свідчать про те, що підсудний усвідомлював про те, що ОСОБА_1 здійснює крадіжку чужого майна. А також його поведінка відразу після вчинення злочину (забирання частини викраденого та зберіганні в себе ) також підтверджує, що його поведінка була органічною складовою єдиного злочинного наміру, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом вчинення крадіжок саме ОСОБА_1, зовнішній вигляд якої, на відміну від ОСОБА_2, не вказував на те, що вона належить до циганського роду.

Пояснення малолітньої ОСОБА_9 з приводу того, що її мати просила батька ОСОБА_2 допомогти підшукати житло, суд не бере до уваги, оскільки вона, перебуваючи в неприязних відносинах із ОСОБА_9 та не признаючи її як матір, проживаючи з ОСОБА_2, намагається його випрадати.

По епізоду крадіжки у потерпілої ОСОБА_13.

Підсудна ОСОБА_1 вину визнала та пояснила, що зранку 25.05.2012 року поїхала у Тернопільську область з метою просити милостині. Доїхавши до початку с.Вишнівчик, вона вийшла з попутнього автомобіля та попрямувала до будинків. Зайшла в одини із перших будинків та почала кликати господарів, але ніхто не виходив. Тоді підійшла до вхідних дверей будинку, які відчинила та зайшла у середину будинку. Зайшовши в кімнату з меблевої стінки викрала гроші ( долари США) та з спальні - золоті вироби. Після чого вийшла з будинку, зачинивши двері на ключ.

Про вчинення крадіжки при вказаних обставинах підсудна повідомила працівників міліції, написавши явку з повинною 06.07.2012 року ( т.5 а.с.7) та під час відтворення обстановки і обставин події ( т. 5 а.с. 98-107).

З оголошеними в порядку ст.306 КПК України пояснень потерпілої ОСОБА_13, вбачається, що 27.05.2012 року вона виявила в своєму будинку крадіжку грошей в сумі 1410 доларів США та 130 Євро, а також ювелірних виробів на суму 19443 грн 60 коп.

Висновком дактилоскопічної експертизи №13/66/12 від 16.07.2012року стверджується, що один із вилучених слідів при огляді місця події будинку ОСОБА_13 належить ОСОБА_1 ( т.5 а.с.69-75).


По епізоду вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабежу) поєднаному з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілої ОСОБА_16 .

Підсудна ОСОБА_3 вину у вчиненому визнала повністю та пояснила, що коли вона поверталася разом з ОСОБА_9, то зустрілися із ОСОБА_16, в руках якої побачила телефон. Вона їй нанесла декілька ударів по руці, телефон випав з рук і вона його забрала, хоч потерпіла просила телефон повернути. Наступного дня прийшли працівники міліції та вилучили в неї телефон.

Такі ж пояснення підсудна вказала , написавши явку з повиною 11.06.2012року ( т.3 а.с.15).

Потерпіла ОСОБА_16 пояснила, що коли вона поверталась додому 11 червня 2012 року біля 4 години 30 хвилин після святкування дня народження в кафе "Фараон", біля поштового відділення "Укрпошта" її наздогнали ОСОБА_3 та ОСОБА_9, яка попросила в неї телефон, щоб подзвонити. Вона попросила віддати телефон. Однак вони повалили її на землю та почали наносити удари ногами і руками по тілу. Жінки, які стояли на зупинці, почали кричати, щоб її відпустили, в цей момент вона піднялась та почала бігти до будинку. Біля будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_9 наздогнали і знову повалили на землю. За рот її тримала ОСОБА_3, а ОСОБА_9 в цей момент забирала телефон. Оскільки телефон їй повернуто, то претензій до винних осіб немає.

З пояснення малолітньої ОСОБА_9 вбачається, що в них з ОСОБА_3 не було ніяких намірів та попередньої домовленості щодо вчинення крадіжки у потерпілої. Наздогнавши їх біля поштового відділення, потерпіла попросила у ОСОБА_3 сигарету, на що остання відповіла що немає. ОСОБА_16 стала виражатися нецензурними словами в їх сторону. Після цього ОСОБА_3, підійшовши до потерпілої, штовхнула її, внаслідок чого остання впала на землю і в неї з рук випав телефон. Вона не наносила потерпілій ніяких ударів, а тільки розбороняла їх. Потерпіла, піднявшись із землі, почала втікати, залишивши телефон, який пізніше підняла ОСОБА_3 та поставила у свою кишеню.

З оголошених в порядку ст. 306 КПК України пояснень свідка ОСОБА_27, ОСОБА_28 вбачається що 11.06.2012 року вони були присутніми в Долинському РВ УМВС при добровільній видачі мобільного телефону ОСОБА_3 ( т.3 а.с.53, 54).

Ці пояснення узгоджуються із даними, викладеними в протоколі огляду та вилучення , згідно якого у ОСОБА_29 вилучено мобільний телефон «Нокіа-101» темно-чорного кольору,ІМЕІ- НОМЕР_5, в якому знаходяться дві сім картки «МТС» серійний номер НОМЕР_6 та «Діджус» -НОМЕР_7, викрадені у потерпілої ОСОБА_16 (т.3 а.с. 18).

За висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_16 отримала такі ушкодження: садно по долонній поверхні лівої кисті, синці в ділянці правого плеча лівого стегна. Описані тілесні ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів і могли утворитися як при нанесенні ударів останніми в ділянку правого плеча,лівої кисті, лівого стегна, так і при неодноразовому падінні з наступними ударами вказаними вище ділянками до таких можливо в термін вказаний у постанові та відносяться до легких тілесних ушкоджень ( т.3 а.с.69-70).


Вироки судів ( Долинського районного суду від 02.03.2012року щодо засудження ОСОБА_3 за ч.1 ст. 185 КК України ; Тисменецького районного суду від 29.03.2010року щодо засудження ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України), стверджують про те, що підсудні раніше засуджувалися за злочини проти власності і маючи непогашену судимість, вчинили нові аналогічні діяння. ( т.3 а.с.90, т.5 а.с. 90-93).


Таким чином, є вірною кримінально- правова кваліфікація дій підсудних : ОСОБА_1 за ч.2, ч.3 ст. 185 КК України , ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки вони вчинили повторно таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло.

Окрім того, ОСОБА_1, будучи матір'ю малолітньої особи, втягнула її в злочинну діяльність і тому її дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 304 КК України.

Правильною також є кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.2 ст. 186 КК України,так як вона повторно вчинила відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого.


Органами досудового слідства підсудній ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в тому, що вона 03.09.2001 року в період часу з 13.00 год. по 20.00 год. шляхом підбору ключа відчинила вхідні двері в квартиру ОСОБА_30 в АДРЕСА_5, звідки таємно викрала: касетний відеомагнітофон марки «Панасонік», вартістю 1800 грн, гроші в сумі 200 гривень та 100 доларів США, чоловічу печатку, вагою 7 грам, вартістю 3500 грн., чоловіче обручальне кільце, вагою 3 грами, вартістю 1500 грн., жіночий перстень, вагою 7 грам, вартістю 3500 грн., всього майна на загальну суму 11300,00 грн., чим було заподіяно майнової шкоди потерпілій.

Однак вказане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і підлягає виключенню з обвинувачення з таких підстав.

Згідно п.п.18,19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому, слід мати на увазі, що відповідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. При розгляді кримінальних справ суди мають дотримуватися презумпції невинності, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В основу обвинувачення підсудній покладалися: явка з повиною та протокол відтворення обстановки і обставин події та доданими фототаблицями, в яких відображено пояснення підсудної яким чином вона реалізувувала свій намір щодо вчинення крадіжки у квартирі. (т.1 а.с.183-187). При цьому суд звертає увагу на те, що вказані докази на підтвердження винуватості підсудної були виконані через 10 років з часу вчинення інкримінованого діяння, без участі захисника. Однак в судовому засіданні підсудна, хоть і визнала свою причетність до вчинення даної крадіжки, але не змогла детально вказати обставини її вчинення, посилаючись на те що із сплином часу вона не може пригадати цю подію.

З пояснення потерпілої ОСОБА_30, як в судовому засідбанні так і на досудовому слідстві вбачається тільки те, що коли вона 03.09.2001року повернулася з роботи, то виявила, що вхідні двері відкриті, а в квартирі викрадено речі .

А тому при відсутності інших беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_1 написана нею 06.05.2012року явка з повиною (т.1 а.с.179) про вчинення крадіжки десятирічної давності підлягала перевірці як органами досудового слідства, так і прокурором при затвердженні обвинувального висновку та направлення справи до суду.

Як зазначено в ст. 74 КПК України обвинувачений вправі давати показання по пред'явленому обвинуваченню, а також з приводу всіх інших відомих йому обставин у справі і доказів, що є в справі. Показання обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладеного в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є у справі.

Про відсутність належної перевірки показань ОСОБА_1 свідчить той факт, що в матеріалах справи містяться докази, які достовірно стверджують про те, що на період вчинення інкримінованих їй дій підсудна перебувала під вартою і , відповідно, не могла вчинити таке діяння, що мало місце 03.09.2001року .

Так, згідно вироку Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 червня 2001року ОСОБА_1, яка на час розгляду справи судом перебувала під вартою з 23.12.2000року (з часу затримання) засуджена до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму.

( т.5 а.с.87-89). А з інформаційної довідки вбачається, що вже 29.09.2001року вона доставлена в Мелітопільську виправну колонію Запорізької області для відбування покарання (т.5 а.с.84-86).

При таких обставинах, відсутності інших доказів, які беззаперечно підтверджували винність підсудної до скоєння нею діяння по вказаному епізоді, ОСОБА_1 підлягає виправданню, оскільки в судовому засіданні не доведено її участі у вчиненому.

А тому суд вважає, що в позові ОСОБА_30 про відшкодування вартості викраденого майна на суму 11300.00 грн, що становить вартість викраденого касетного відеомагнітофону марки «Панасонік», вартістю 1800 грн., грошей в сумі 200 гривень та 100 доларів США , золотих виробів на суму 8500 грн ( т.1 а.с.191) слід відмовити на підставі ст. 328 КПК України.

Потерпілим ОСОБА_10 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 заподіяної ними матеріальної шкоди в сумі 7000 грн, що становить вартість викрадених ювелірних виробів (т.1 а.с.47). Однак в ході розгляду справи потерпілий зменшив позовні вимоги та заявив цивільний позов в сумі 4000 грн, так як йому повернуто частину викрадених речей, а саме мобільний телефон. та золоті вироби

(золоті сережки , жіноче колечко та браслет, їхня вартість становить 4415.70 грн), які знаходяться у нього на зберіганні ( т.5 а.с.191).

Потерпілою ОСОБА_8 пред'явлено позов про відшкодування підсудною ОСОБА_1 700 грн. матеріальних збитків, з них 450 грн. -вартість викраденого мобільного телефону марки «Нокіа-6200» , дві сімкартки -25 грн. та на рахунку якого було 15 грн, гаманець вартістю 10 грн, в якому знаходилось 200 грн.( т.1 а.с.171)

Потерпілим ОСОБА_11 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяної ними матеріальної шкоди в сумі 8000 грн та моральну шкоду в сумі 1000 грн. ( т.4 а.с.180-182)

Потерпілою ОСОБА_13 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в сумі 19443.60 грн, з них 1410 доларів США та 130 Євро, що згідно курсу НБУ на час скоєння крадіжки становило 15 571 грн 10 коп та вартість викрадених золотих виробів на суму 3872 грн 60 коп. ( т.5 а.с.32).

Вказані цивільні позови, заявлені потерпілими ОСОБА_10, ОСОБА_31, ОСОБА_11 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, підлягають задоволенню у зв"язку з тим, що вина підсудних у заподіянні шкоди потерпілим доведена.

Відповідно до вимог ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Як встановлено , судом потерпілому ОСОБА_10. вказаним злочином заподіяно матеріальної шкоди на суму 6974грн. (а не 7000грн., як він вказує в позовній заяві) . З врахуванням того, що йому повернуто частину викраденого на суму 4415грн.70коп , до задоволення підлягають його вимоги на суму 2558 грн. 30 коп ( 66974- 4415,70)

Позов потерпілої ОСОБА_31 підлягає до задоволення в сумі 700 грн .

Потерпілому ОСОБА_11 - шкода завдана в сумі 9000 грн., що складається з матеріальної шкоди в сумі 8000 грн. ( викрадені кошти в сумі 1000 доларів США) та 1000 грн. моральної шкоди ( т.4 а.с.180-182) .

Відповідно до вимог ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд згідно вимог ст.23ЦК України враховув характер злочинних дій, обсяг і тривалість душевних та моральних страждань потерпілим у зв'язку із вчиненням щодо них злочинних дій , а також матеріальне становище підсудних.

Що стосується заявленого цивільного позову потерпілою ОСОБА_13 на суму 19443.60 грн, то в зв'язку з її неявкою в судове засідання позов слід у відповідності до вимог ст. 291 КПК залишити без розгляду, розяснивши потерпілому його право заявити позов в порядку цивільного судочинства.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до ст.ст.65,66,67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, стан його здоров'я, а також обставини справи, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.

Вивченням особи підсудного встановлено, що він є особою, що у відповідності до вимог ст.89 КК України немає судимості, на обліку в психоневрологічному кабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно та потребує лікування ( т.2 а.с.49-52, 155-157).

Обставини, що пом'якшують покарання підсудному суд відносить часткове визнання вини та часткове відшкодування шкоди шляхом повернення викраденого по епізоду вчинення крадіжки у потерпілого ОСОБА_10

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_2, хоть і має погашену судимість, але належних висновків для себе не зробив, скоїв три корисливі злочини злочин через короткий проміжок часу , не зайнятий корисним ділом, проявляє схильність до протиправної поведінки, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а тому суд приходить до переконання, що його виправлення можливо тільки в умовах тимчасової ізоляції від суспільства.

При визначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд, відповідно до ст.ст.65,66,67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, а також обставини справи, що пом'якшують покарання.

Вивченням особи підсудної встановлено, що вона є особою, що має непогашену судимість, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_32, віком до одного року, яка хворіє та яку виховує одна, а також стан її здоров'я ( вагітність) ( т. 5 а.с.188-, 60-64, ).

До обставини, що пом'якшують їй покарання суд відносить щире каяття, визнання вини, часткове відшкодування шкоди шляхом повернення викраденого ( потерпілому ОСОБА_10, ОСОБА_12.). Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 активно сприяла розкриттю злочинів, повідомивши детальні обставини їх вчинення та викривши не лише себе, а й ОСОБА_2, який заперечував свою причетність до вчинення злочинів по епізодах викрадення майна у потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12. В основу обвинувачення по окремих епізодах покладено тільки визнання вини самої підсудної ОСОБА_1

Наявність зазначених обставин в сукупності з даними про особу винної ОСОБА_1 дають підстави у відповідності до вимог ст.69 КК України призначити покарання, нижче від найнижчої межі санкції, передбаченої ч.2 ст. 304 КК України.

Однак багатоепізодність кримінальних злочинів, вчинених ОСОБА_1 після відбування покарання за аналогічні злочини свідчать про її не бажання стати на шлях виправлення, а тому суд приходить до переконання, що її перевиховання можливо тільки в умовах тимчасової ізоляції від суспільства.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.ст.65,66,67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, а також обставини справи, що пом'якшують покарання.

Вивченням особи підсудної встановлено, що вона є особою молодого віку, яка виховувалася у сім'ї, позбавленій батьківського піклування, має непогашену судимість, на обліку в психоневрологічному кабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно (т.3 а.с.91-93)

Обставини, що пом'якшують покарання підсудному суд відносить її сприяння у розкритті злочину, про що свідчить написана нею явка з повинною ( т.3 а.с.15 ), розкаяння у вчиненому, відшкодування шкоди заподіяної злочином.

За таких підстав суд вважає за необхідне призначити їй покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.2ст. 186 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі. Саме таке покарання, на думку суду, внесе корективи в її соціально-психологічні властивості, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність, позбавить можливості вчиняти нові злочини і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень .

Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог ст.81 КПК України. При цьому, знаряддя злочину, що належать підсудному, конфіскуються.

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки ВАЗ-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який зберігається на арештмайданчику Калуського відділення ДАІ УМВС України в Івано-Франківській є ОСОБА_18 ( т.2 а.с. 88).

Однак в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 пояснював, що вказаний автомобіль є його власністю, оскільки він придбав його згідно договору купівлі-продажу у ОСОБА_18, заплативши йому за це кошти . Ці обставини підтвердив і ОСОБА_18 та пояснив, що після отримання грошей в сумі 7200грн. він не звертався в МРЕО з приводу перереєстрації автомобіля на ОСОБА_2

Таким чином, ОСОБА_2 є власником автомобіля за допомогою якого вчинив злочин, а тому вказаний автомобіль підлягає конфіскації.

Відшкодування судових витрат, пов'язаних з проведенням дактилоскопічної експертизи , вартістю 294 грн. ( т.5 а.с.69) суд вирішує з врахуванням вимог, викладених в ст. 93 КПК України.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-


З а с у д и в :


ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3ст.185 КК України, призначивши йому покарання три роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу його фактичного затримання - 21 квітня 2012року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без зміни - тримання під вартою.


ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2ст.185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.304 КК України, призначивши їй покарання:

за ч.2 ст. 185 КК Ураїни - два роки позбавлення волі

за ч.3 ст. 185 КК України - три роки позбавлення волі

за ч.2 ст. 304 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України два роки шість місяців позбавлення волі

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки .

До набрання вироком законної сили змінити засудженій ОСОБА_1 запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.


ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України призначивши їй покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України два роки обмеження волі.

До набрання вироком законної сили змінити засудженій ОСОБА_3 запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_3 її попереднє ув'язнення з 20.06.2012року по 12.09.2012року за вироком Долинського районного суду від 20 червня 2012року з урахуванням правил ст.72 КК України з розрахунку, що два дні обмеження волі відповідають одному дню позбавлення волі.


Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку :

- на користь потерпілого ОСОБА_10 заподіяну матеріальної шкоду на суму 2558 грн. 30 коп.

- на користь потерпілого ОСОБА_11 9000грн. заподіяної шкоди .


Стягнути з ОСОБА_1 на користь:

- потерпілої ОСОБА_13 - 19443 (дев»ятнадцять тисяч чотириста сорок три) грн 60 коп завданої матеріальної шкоди.

- потерпілої ОСОБА_31 700 грн . заподіяної шкоди.


Цивільний позов ОСОБА_13 про стягнення 19443.60 грн. залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілому його право заявити позов в порядку цивільного судочинства.

В позові ОСОБА_30 до ОСОБА_1 про відшкодування вартості викраденого майна на суму 11300.00 грн. відмовити на підставі ст. 328 КПК України.


Стягнути з ОСОБА_1 294 грн судових витрат, пов'язаних за проведення додаткової дактилоскопічної експертизи ( р/р 31256272210463 в ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО 8380012 Код ЄДРПОУ 24524727).


Речові докази :

- мобільний телефон марки «Самсунг С6712», серійний номер НОМЕР_8, золоті сережки, золоте жіноче колечко і золотий жіночий браслет, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_10 ( т.1 а.с. 148-149)- залишити йому, як власнику;

- мобільний телефон «Нокіа-101», чорного кольору з сім картками «МТС», червоного кольору з із номером НОМЕР_6, «Dijuce» фіолетового кольору із номером НОМЕР_9, ІМЕІ телефону НОМЕР_10 таНОМЕР_11, який знаходитьться на зберіганні у ОСОБА_33- залишити останній, як власнику ( т.3 а.с.65);

- жіночий медальйон з камінцем, кулон із зображенням матері Божої, сережки (серпоподібної форми), чоловіча печатка з трьома камінцями ,жіноче колечко з камінцем, браслет на руку, ланцюжок на шию, ланцюжок на шию, обручальне колечко ( т.2 а.с. 36), які знаходяться на зберігання потерпілого ОСОБА_12 - залишити йому, як власнику;

- автомобіль марки ВАЗ-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який зберігається на арешт майданчику Калуського відділення ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області - конфіскувати в дохід держави.

Ювелірні вироби, які не визнані речовими доказами і знаходяться на зберіганні в бухгалтерії Долинського РВУМВС в Івано-Франківській області ( т. 2 а.с.104-105) згідно постанови слідчого СВДолинського РВУМВС ОСОБА_34 від 28.05.2012року на забезпечення цивільного позову, звернути на виконання вироку суду в частині заявлених цивільних позовів.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п"ятнадцяти діб: засудженими - з моменту вручення їм копії вироку, а іншими учасниками судового розгляду -в той же строк з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги, а прокурором -апеляційного подання до Болехівського міського суду.



Суддя Головенко О.С.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація