Справа № 212/1-916/11

Провадження №11/772/335/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Іванченко Я.М.

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого-судді: Ващук В.П.

суддів: Ляліної Л.М. , Бурденюка С.І.

за участю прокурора : Миколайчука Д.Г.

засудженого: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

розглянула « 04» квітня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5, апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець смт. Тиврів, Вінницької

області, раніше не судимий,

визнаний винуватим у вчиненні злочинів, та призначено покарання за ч.2 ст. 286 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки; за ч.1 ст. 135 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України остаточно міру покарання ОСОБА_2 призначено, шляхом часткового складання призначених покарань, у вигляді 7 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 250 000 грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 50 000 грн. завданої моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави 3 832 грн. 32 коп. вартості проведення криміналістичних досліджень

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, 30.08.2008 року біля 23 -ї год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Опель» державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись з перевищенням максимально допустимої в населеному пункті швидкості по вул. Соборній в м. Вінниці у напрямку міської ради поблизу школи № 2, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного відповідним інформативним дорожнім знаком, не зменшуючи швидкості руху, продовжив рух і в момент появи на пішохідному переході пішоходів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не вжив заходів до зупинки керованого ним автомобіля, внаслідок чого допустив наїзд на вказаних пішоходів, які зліва направо по ходу руху автомобіля переходили автодорогу по дорожній розмітці «пішохідний перехід».

Таким чином, водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п.2.9 «а», 12.1, 12.3, 12.4, 18.1 ПДР України, згідно яких:

- п.2.9 «а» - забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

- п.12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів до зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

- п.12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год;

- п.18.1- водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Внаслідок наїзду, що відбувся контактом передньої частини автомобіля «Опель» державний номерний знак НОМЕР_1 з пішоходами, ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, а ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. А саме: відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 877 ОСОБА_9 внаслідок наїзду отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закрита черепно-мозкова травма, відкритий перелом кісток лівої гомілки з крововиливом в оточуючі тканини, крововилив в правий литковий м'яз, крововиливи в зв'язковий апарат печінки та селезінки, крововиливи в попередній поверхні підшлункової залози, забито-рвані рани на правому лікті та коліні, множинні садна на тулубі та кінцівках, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та стоїть в причинному зв'язку зі смертю.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 368 ОСОБА_8 внаслідок наїзду отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кісток тазу (лобкової та сідничної), закритого перелому правої малогомілкової кістки у верхній третині без зміщення, забій головного мозку, садна - на голові, в ділянці здухвинної кістки справа, на кінцівках; вказані ушкодження належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Порушення вказаних норм Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходиться в причинному зв'язку з наслідками.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 ставить питання про зміну вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року в частині призначення покарання, обрати більш м'яку міру покарання, мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції не врахував всіх пом'якшуючих його вину обставин.

Також ставить питання про зменшення розміру моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

В своїй апеляції захисник-адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2 ставить питання про зміну вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що суд при призначенні покарання її підзахисному не врахував всіх пом'якшуючих вину обставин.

Обрати ОСОБА_2 більш м'яку міру покарання.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково, зменшивши їх розмір.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі та в апеляційній скарзі в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_4 в повному обсязі, просив його суворо не карати, міркування прокурора Миколайчука Д.Г. про законність та обґрунтованість вироку щодо ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_4 не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 365 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та спричинили потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості; та у завідомо залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілу у небезпечний для життя стан - є обґрунтованими, та апелянтом не оскаржується.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства і судом по даній справі дотримано вимоги кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об'єктивної істини.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 та ч.1 ст. 125 КК України.

Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об'єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.

Крім того, суд ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи засудженого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_4 в частині призначення суворої міри покарання та задоволення цивільних позовів.

Суд першої інстанції при задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди виходив з принципів розумності і виваженості, зменшивши при цьому суму стягнення, яку заявляли потерпілі, а тому підстав для задоволення в частині зменшення розміру стягнення моральної шкоди, колегія суддів не вбачає.

Що стосується міри покарання засудженому ОСОБА_2 то вона призначена судом відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі і на які посилається засуджений. Призначена судом міра покарання є достатньою для виправлення та перевиховання, оскільки засуджений вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння і протягом тривалого часу уникав від органів досудового слідства, тобто дана обставина говорить про те, що ОСОБА_2 щиро не розкаявся у скоєних злочинах.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, у апеляції захисник - адвокат в інтересах засудженого ОСОБА_2 і сам засуджений не оспорювали фактичні обставини справи та правильність кваліфікації його дій, а лише оскаржували правильність призначеного покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК1960 року , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та апеляцію засудженого ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від « 20» листопада 2012 року щодо ОСОБА_2, - залишити без змін.

Судді:

Бурденюка С.І. Ващук В.П. Ляліна Л.М.

З оригіналом вірно: