Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 квітня 2013 р. Справа №805/3064/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 година 55 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
при секретарі судового засідання Островській О.М.,
за участю
представника позивача - Ракова О.М. - на підставі довіреності,
відповідача - ОСОБА_2 - особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, -
встановив:
06 березня 2013 року Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька (далі - Позивач або УПФУ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Відповідач), в якому просило суд:
- стягнути з Відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску, яка утворилася за 2011 рік, в сумі 2 312,06 грн.;
- зобов'язати Відповідача надати річний звіт за 2011 рік, «січень-липень 2011 року» про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька.
25 березня 2013 року в судовому засіданні представником Позивача надана заява про уточнення позовних вимог, а саме про стягнення з Відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 1 332,48 грн. (а.с.20) та уточнення до обґрунтування адміністративного позову, сутність яких полягала в тому, що з Відповідача має бути стягнена заборгованість за період з квітня по липень 2011 року (а.с.22).
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в УПФУ як платник єдиного внеску, протягом 2011 року він перебував на спрощеній системі оподаткування, за період з квітня по липень 2011 року мав сплатити мінімальний єдиний внесок в сумі 1 332,48 грн.
Невиконання Відповідачем обов'язку щодо сплати єдиного внеску призводить до неповного надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України і впливає на своєчасність виплати пенсій, що має наслідком порушення конституційного права громадян на пенсійне забезпечення. На підставі викладеного просив позов задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні представник Позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, про що 18 травня 2007 року видане свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2.
З 31 серпня 2006 року Відповідач перебуває на обліку в УПФУ як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України за реєстраційним номером № 05-15-11-98834, що вбачається зі змісту Картки страхувальника з «Реєстру страхувальників ДРСС» (а.с.10-12).
Протягом 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебував на спрощеній системі оподаткування - єдиному податку.
В порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звітність за 2011 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України подана не була.
З огляду на неподання звітності, УПФУ здійснений розрахунок суми єдиного внеску, яка мала бути сплачена Відповідачем за квітень - липень 2011 рік, згідно з розрахунком сума єдиного внеску, що підлягала сплаті ОСОБА_2 за вказаний період, становить 1 332,48 грн. (а.с.21).
Доказів узгодження суми недоїмки, рівно як і доказів погашення Відповідачем суми заборгованості на час розгляду справи, суду не надано.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.
П.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.
У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.
Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року № 11-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5) (далі - Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.
П.2.1. Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких, крім іншого, належить забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення.
П.п.9 п.2.4. Положення передбачено право управлінь стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого у публічно-правових відносинах поданий адміністративний позов.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону, ч.1 ст.2 Закону № 2464.
Крім іншого, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: обов'язковості сплати; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, що передбачено ст.3 Закону № 2464.
Зі змісту п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464, відповідно до якого платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, слідує, що Відповідач належить до категорії платників єдиного внеску.
Відповідач як платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що свідчать положення п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464.
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування
єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Відповідно до ч.11 ст.8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
П.5 ч.1 ст.1 Закону № 2464 визначено, що мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Розмір мінімальної заробітної плати у 2011 році визначався ст.22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», відповідно до якої мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила з 1 січня - 941 грн., з 1 квітня - 960 грн., з 1 жовтня - 985 грн., з 1 грудня - 1004 грн.
Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску платників, які обрали спрощену систему оподаткування, у 2011 році складав з 1 січня - 326,53 грн., з 1 квітня - 333,12 грн., з 1 жовтня - 341,80 грн., з 1 грудня - 348,39 грн.
Отже, сума єдиного внеску за квітень - липень 2011 року, визначена УПФУ і яка підлягає стягненню з Відповідача, є обґрунтованою.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом; базовим звітним періодом є календарний місяць,ч.8 ст.9 Закону № 2464.
Відповідно до ч.16 ст.25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Оскільки Відповідач добровільно не сплатив єдиний внесок за період квітень - липень 2011 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення суми недоїмки в судовому порядку.
Заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Визнання Відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень - липень 2011 року в сумі 1 332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн. 48 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 04 квітня 2013 року.
Постанова складена у повному обсязі 05 квітня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.