ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-47/16704-2012 26.03.13
За позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія
«К'Ю БІ І Україна»
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія
«Оранта»
про стягнення 1 028,06 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
від позивача: Лобода М.А. - представник за довіренністю
від відповідача: не з'явився
На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.03.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 1 028,06 грн. в порядку регресу, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/16704-2012, розгляд справи було призначено на 18.12.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 розгляд справи № 5011-47/16704-2012 було відкладено до 29.01.2013.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 29.01.2013 справу № 5011-47/16704-2012 було передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/16704-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 26.02.2012.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.02.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-47/16704-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/16704-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 26.02.2012.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.02.2013 справу № 5011-47/16704-2012 було передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/16704-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 26.03.2012.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.03.2013, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-47/16704-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/15680-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 26.03.2013.
В судовому засіданні 26.03.2013 представник позивача надав пояснення по справі та підтримав заявлені позовні вимоги. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до договору добровільного страхування автотранспорту № CAS 0014487 від 02.12.2011, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 1 538,06 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом № АА/4930088 у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Відповідач в судові засідання 18.12.2012 та 26.03.2013 своїх представників не направив, однак 29.01.2013 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому повідомив суд про те, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі, а саме в сумі 1 028,06 грн.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
02.12.2011 між Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна», як страховиком, та Приватним підприємством «Теплогазбуд», як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування автотранспорту № CAS 0014487, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу - «Тойота», д.р.н. ВК4447АІ, строк дії договору - з 02.12.2011 до 02.12.2012.
Згідно довідки Управління ДАІ Житомирської області, 22.02.2012 в м. Житомирі, на вул. Ф. Чопівського, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Тойота», д.р.н. ВК4447АІ, під керуванням водія Бляшина Василя Степановича та автомобіля ВАЗ, д.р.н. АМ7323АВ, під керуванням гр. Цаплюка О.А.
Відповідно до постанови Андрушівського районного суду Житомирської області від 10.05.2012 у справі № 601/807/12 гр. Цаплюка О.А. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до звіту № 041П від 12.03.2012 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, який був складений СПД-фізична особа Картавов Ю.О. (кваліфікаційне свідоцтво МФ № 7766 від 12.02.2011), згідно якого вартість матеріальних збитків спричинених власнику автомобіля «Тойота», д.р.н. ВК4447АІ, становить 2 127,28 грн.
Відповідно до страхового акту № 1500006743 від 21.03.2012, пошкодження транспортного засобу марки «Тойота», д.р.н. ВК4447АІ, визнано позивачем страховим випадком та, на підставі звіту № 041П від 12.03.2012 про оцінку вартості матеріального збитку та рахунку-фактури № АА-0004257 від 09.03.2012, призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 1 538,06 грн., які виплачені - Приватному підприємству «Теплогазбуд», згідно платіжного доручення № 1000015963 від 22.03.2012.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4930088, відповідач прийняв на себе відповідальність по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом ВАЗ, д.р.н. АМ7323АВ, страхувальник - Цаплюк О.А., в межах ліміту за шкоду майну - 100 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн. (одна тисяча) грн., строк дії з 29.05.2011 до 28.05.2012.
Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв'язку із наведеними обставинами, 21.09.2012 Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» надіслало на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу.
Однак, відповідач, як зазначає позивач у позові, не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» звернулося до суду про стягнення з відповідача в порядку регресу 1 028,06 грн. (1 538,06 - 510 грн. франшиза за полісом № АА/4930088 = 1 208,06 грн.).
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(у редакції закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.
Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, як страховиком, на виконання умов договору добровільного страхування автотранспорту № CAS 0014487 від 02.12.2011, у зв'язку з тим, що 22.02.2012 в м. Житомирі, на вул. Ф. Чопівського, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Тойота», д.р.н. ВК4447АІ, під керуванням водія Бляшина Василя Степановича та автомобіля ВАЗ, д.р.н. АМ7323АВ, під керуванням гр. Цаплюка О.А., внаслідок чого згідно постанови Андрушівського районного суду Житомирської області від 10.05.2012 у справі № 601/807/12 гр. Цаплюка О.А. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перераховано на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Теплогазбуд» на підставі звіту № 041П від 12.03.2012 про оцінку вартості матеріального збитку та рахунку-фактури № АА-0004257 від 09.03.2012, в якості страхового відшкодування грошові кошти в сумі 1 538,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1000015963 від 22.03.2012.
У зв'язку із наведеним, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, враховуючи те, що відповідач, як страховик, за полісом № АА/4930088, прийняв на себе відповідальність по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом ВАЗ, д.р.н. АМ7323АВ, позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 21.09.2012, проте, відповідач залишив вказану заяву без відповіді та задоволення.
Таким чином, з огляду на викладене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 1 028,06 грн. (1 538,06 - 510,00 грн. франшиза за полісом № АА/4930088 = 1 028,06 грн.) - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (код ЄДРПОУ - 00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (код ЄДРПОУ - 25395057, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) 1 028 (одна тисяча двадцять вісім) грн. 06 коп. - відшкодування шкоди в порядку регресу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р. Станік
Дата складання повного тексту рішення - 01.04.2013