АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1620/1503/2012
Номер провадження 22-ц/786/1143/2013
Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М.
Доповідач Чічіль В. А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Ренкевич М.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Остра»
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2013 року та додаткове рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 лютого 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Остра», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, завданої матеріальної та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
У травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що у серпні 2011 року відбулась ДТП за участю автомобіля марки ГАЗ-32213ПЕ-СПГ, державний номерний знак НОМЕР_1, під керування ОСОБА_2, автомобіля марки ZAZ Daewoo, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та належного позивачу автомобіля марки Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_3, у результаті якої автомобілі дістали пошкодження.
Вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_3, становить 93 330,04 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, якого визнано винуватцем зазначеної вище ДТП, застрахована у ПАТ «Страхова Компанія «Остра».
Звернувшись до ПАТ «Страхова Компанія «Остра» з заявою про виплату страхового відшкодування, страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування.
Вважаючи таку відмову протиправною, просив стягнути з ПАТ «Страхова Компанія «Остра» матеріальну шкоду у сумі 50 000,00 грн. та 2 249,53 грн. пені за прострочення у виплаті страхового відшкодування, з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 43 330,00 грн., з обох відповідачів солідарно 5 000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати у сумі 933,30 грн., витрати на правову допомогу у сумі 3 000,00 грн. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи у сумі 450,00 грн.
У подальшому, уточнив свої позовні вимоги, за вирахуванням франшизи та виплаченої страховою компанією суми відшкодування, просив стягнути з ПАТ «Страхова Компанія «Остра» матеріальну шкоду у сумі 46 030,00 грн., з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 41 330,04 грн., у частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, судових витрат, витрат на проведення експертизи та витрат на правову допомогу свої вимоги підтримав.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2013 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Страхова Компанія «Остра» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 46 000,00 грн. та 2 204,16 грн. пені, а всього - 48 204,16 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 41 330,04 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПАТ «Страхова Компанія «Остра» 541,13 грн., з ОСОБА_2 - 479,87 грн. судових витрат.
Додатковим рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 лютого 2013 року зобов'язано ОСОБА_1 передати ПАТ«Страхова Компанія «Остра» після відшкодування шкоди пошкоджені запасні частини, вузли та агрегати автомобіля марки Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_3, а саме: бампер передній, крило переднє ліве, панель крила внутрішня, стійка амортизатора, шрус лівий, ричаг підвіски, рамка підвіски, рамка дверей ліва, бачок склоомивача.
Зобов'язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 пошкоджені запасні частини, вузли та агрегати автомобіля марки Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_3, а саме: двері передні ліві, блок керування подушкою безпеки, поворотний кулак, тяга керування ліва, показник повороту передній лівий, крило переднє ліве, панель крила внутрішня, підкрилок передній лівий, підсилювач бампера, панель передка, молдінг дверей передній лівий.
У апеляційній скарзі рішення та додаткове рішення місцевого суду оскаржено ПАТ «Страхова Компанія «Остра», посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просять зазначені рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що 20 серпня 2011 року сталася ДТП, унаслідок якої належний ОСОБА_1 автомобіль марки Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_3, було пошкоджено.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 7 жовтня 2011 року ОСОБА_2, який в момент ДТП керував автомобілем марки ГАЗ - 32213ПЕ-СПГ, державний номерний знак НОМЕР_1, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн.
Згідно полісу №АА/9143353 від 16 серпня 2011 року ОСОБА_2 застрахував у ПАТ «Страхова Компанія «Остра» свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами у межах лімітів відповідальності страховика у сумі 50 000,00 грн. та франшизи у сумі 1 000,00 грн., об'єктом страхування є автомобіль.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,
відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку закріплений у п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування».
Отримавши повідомлення про настання страхової події (а.с. 32-33) та витребувавши у потерпілого необхідні документи (а.с. 19), ПАТ «Страхова Компанія «Остра» здійснило ОСОБА_1 страхову виплату на загальну суму 3 000,00 грн. (а.с. 112, 113).
Разом з тим, відповідно до звіту про оцінку майна, унаслідок ДТП ОСОБА_1 заподіяна матеріальна шкода у розмірі 93 330,04 грн. (а.с. 64).
З урахуванням цього, за наявності визнаної страховою компанією страхової події, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення зі страховика матеріальної шкоди, завданої застрахованим транспортним засобом, у межах лімітів відповідальності страховика за вирахуванням франшизи та виплаченої страховиком суми страхового відшкодування.
Також судом першої інстанції вірно застосовано положення ст. 1194 ЦК України та стягнуто з винуватця ДТП різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди і страховою виплатою та законно відмовлено позивачу у стягненні моральної шкоди за недоведеністю.
Проте, вирішуючи позовну вимогу щодо стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування, місцевий суд невірно застосував положення матеріального права, що виражалось в наступному.
Частиною 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що cтраховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Згідно ч. 36.5 цієї статті Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Місцевим судом встановлено, що 18 листопада 2011 року страховиком отримано звернення ОСОБА_1 за страховою виплатою.
З цього моменту слід відраховувати встановлений Законом 90 денний строк, після спливу якого у страховика виникає зобов'язання здійснити страхове відшкодування.
Відповідно до відомостей офіційного сайту Національного банку України (http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647), у період з 10 серпня 2010 року по 23 березня 2012 року облікова ставка НБУ становила 7,75, з 23 березня 2012 року - 7,5.
За період з 17 лютого 2012 року по 22 березня 2012 року пеня становить 747,05 грн. = 49 000,00 грн.(сума страхового відшкодування) х (7,75% х 2) / 366 х 36 днів прострочення.
За період з 23 березня 2012 року по 24 квітня 2012 року пеня становить 642,62 грн. = 49 000,00 грн.(сума страхового відшкодування) х (7,5% х 2) / 366 х 32 днів прострочення.
А отже, на користь позивача підлягає стягненню пеня за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування у сумі 1 389,67 грн.
Відносно доводів апеляційних скарг слід зазначити наступне.
Визначення вартості матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_3, проводилась ПП «Центр незалежної експертизи», що здійснює свою діяльність на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №10026/10,виданого Фондом державного майна України від 7 жовтня 2010 року, тому доводи апеляційної скарги щодо неналежності звіту про оцінку шкоди є безпідставними.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з наступними змінами та доповненнями, ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання, про передачу цього майна, особі, відповідальній за шкоду».
Доводи апеляційної скарги на рішення місцевого суду щодо передачі страховій компанії запчастин пошкодженого автомобіля, що підлягають заміні, та доводи апеляційної скарги на додаткове рішення щодо невірного вирішення цього питання, є незмістовними та такими, що не ґрунтуються на законодавстві.
Колегія суддів вважає, що додатковим рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 лютого 2013 року вирішено питання, що порушувалось апелянтом у апеляційній скарзі на рішення місцевого суду, та законно проведено розподіл запчастин у відповідності до розміру матеріальної шкоди, що має бути відшкодовано кожним з відповідачів.
Решта доводів, які викладені в апеляційних скаргах, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права стосовно всіх заявлених позовних вимог, тому не вбачається підстав для відмови у позові.
За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає зміні у частині вирішення питання щодо стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування шляхом зменшення цієї суми відповідно до наведеного вище розрахунку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. 4, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Остра» на рішення задовольнити часткового.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2013 року змінити у частині стягнення пені.
Зменшити суму пені за прострочення виплати страхового відшкодування з 2 204,16 грн. до 1 389,67 грн., а всього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Остра» 47 389,67 грн.
У решті рішення залишити без змін.
Змінити розподіл судових витрат.
Зменшити суму судових витрат, що підлягають стягненню з приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Остра» на користь ОСОБА_1 з 541,13 грн. до 540,91 грн., з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 479,87 грн. до 471,65 грн.
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Остра» на додаткове рішення відхилити.
Додаткове рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 лютого 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі: Чічіль В.А.
Судді: Мартєв С.Ю.
Хіль Л.М.
З оригіналом згідно:
суддя Чічіль В.А.