н.с. 619/397/13-ц
н.п. 2-619/712/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2012 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Овсяннікова В.С.,
за участю секретаря - Вакула О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Солоницівська селищна рада Дергачівського району Харківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-
В С Т А Н О В И В :
В січні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 з участю третьої особи - Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
В обґрунтування позову вказала, що згідно договору купівлі-продажу від 10 листопада 1989 року вона є власником земельної ділянки площею 1500 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Власником суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 є ОСОБА_2
ОСОБА_2 порушує її права, оскільки самовільно захопила частину її земельної ділянки площею 411 м2.
Земельний спір між нею та відповідачкою вже розглядався судами, однак, вона не може користуватись належною їй земельною ділянкою.
Просить усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою площею 1500 м2, відновивши межі земельної ділянки у відповідності до технічної документації; зобов'язати ОСОБА_2 відновити межі земельної ділянки, площею 1500 м2 по АДРЕСА_1, відновивши межі зазначеної земельної ділянки у відповідності до технічної документації.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала.
Вказує, що вона користується належною їй земельною ділянкою і прав позивачки не порушувала, оскільки ніякої змельної ділянки не захоплювала.
ЇЇ законне право користування належною їй змельною ділянкою підтверджено рішеннями судів.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оглянувши цивільну справу № 2-1196/2009, вважає, що підстав для задоволення позову не вбачається.
З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 10 листопада 1989 року житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 (а.с. 6-7).
Власником суміжної земельної ділянки АДРЕСА_2 згідно договору купівлі-продажу від 26 лютого 2004 року є ОСОБА_2
Як зазначає ОСОБА_1, їй належить земельна ділянка площею 1500 м2, що підтверджується договором купівлі-продажу від 10.11.1989 року, де зазначено, що житловий будинок, який вона придбала, знаходиться на земельній ділянці площею 1500 м2.
При цьому посилається, що ОСОБА_2 самовільно захопила частину її земельної ділянки площею 411 м2.
Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження своїх вимог.
В договорі купівлі-продажу від 10.11.1989 року дійсно зазначено, що житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 1500 м2.
Між тим, первинних документів, які б свідчили про закріплення за цією адресою земельної ділянки площею 1500 м2 немає.
З державного акту на право власності на земельну ділянку за цією адресою від 02 липня 2008 року, який в наступному був скасований, оскільки також не грунтувався на первинних доказах, земельна ділянка вже була вказана меншою площею - 0, 1310 га (а.с. 11).
Матеріали справи № 2-1196/2009 свідчать, що ОСОБА_1 по 2002 рік сплачувала земельний податок за земельну ділянку площею 882 м2, а вже з 2004 року, коли виник спір, сплачувала податок за 1500 м2.
Відповдіно до ч. 3 ст. 61 ЦПК Уркїани, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2009 року та рішенням апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2009 року (а.с. 44-50, 52-55) вже встановлено, що за житловим будинком АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 882 м2.
Відповдіно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2985 від 04.04.2005 року, межа між цими спірними ділянками проходить на відстані 1.0 м. від будівлі «Б» домоволодіння № НОМЕР_1 і площа цієї земельної ділянки становить 882 м2.
Єдиним документом, який підтверджує фактичні межі користування, є абрис, складений архітектором Дергачівського району 30.03.1990 року при вирішенні питання про перебудову житлового будинку АДРЕСА_1.
Таким чином, позивачкою не надано доказів, що за належним їй житловим будинком АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка саме площею 1500 м2, а тому відсутні підстави і для зобов'язання ОСОБА_2 відновлювати межі земельної ділянки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,15, 60, 61, 209 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Солоницівська селищна рада Дергачівського району Харківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В.С. Овсянніков