ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 26» березня 2013 р. Справа №Б-50/112-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Ткаченко Н.І.,

за участю представників сторін:

Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Левченко І.К., за довіреністю від 18.01.2013 року;

арбітражний керуючий - Івлєва Н.А., свідоцтво №350 від 20.02.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_3, м.Харків (вх.№840Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року по справі №Б-50/112-09,

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Харків,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року по справі №Б-50/112-09 (суддя Усатий В.О.) задоволено скаргу ПАТ «УкрСиббанк» (вх.№11577 від 07.08.2012 року).

Усунуто арбітражного керуючого ОСОБА_3 від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_4

Призначено арбітражного керуючого Івлеву Наталію Андріївну (ліцензія серія АВ№499145 від 02.02.2010 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) ліквідатором ФОП ОСОБА_4

Зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_3 на протязі п'яти днів з дня винесення вказаної ухвали передати ліквідатору Івлевій Н.А. документи банкрута, в тому числі, щодо виконання ліквідаційної процедури та використання коштів банкрута.

Арбітражний керуючий ОСОБА_3 з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року по справі №Б-50/112-09.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у процедурі ліквідації ФОП ОСОБА_4 відсутні підстави для усунення ОСОБА_3 від виконуваних ним обов'язків. Це пов'язано з тим, що арбітражний керуючий повною мірою виконує вимоги та обов'язки, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та постановою господарського суду Харківської області від 12.10.2009 року, що підтверджується матеріалами справи.

Апелянт також вказує, що призначення арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. новим ліквідатором вимагатиме час на ознайомлення нею з усіма матеріалами справи, на аналіз документів, буде зобов'язана вчинювати повторні заходи щодо виявлення майна боржника. Тобто, на думку апелянта, призначення ліквідатором ФОП ОСОБА_4 Івлєвої Н.А. суттєво затягне процедуру ліквідації.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського процесуального кодексу України від 14.03.2013 року апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_3 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

25.03.2013 року від ПАТ «УкрСиббанк» до канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2624), в якому банк просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі представник ПАТ «УкрСиббанк» вказує, що арбітражним керуючим ОСОБА_3 неналежним чином виконувалися покладені на нього обов'язки ліквідатора банкрута - ФОП ОСОБА_4 В процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_4 ліквідатором ОСОБА_3 було допущено численні порушення норм діючого законодавства: ч.5 ст.3-1, ст.5, ч.6 ст.14, ст.29, ч.11ст.30, ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», ч.1 п.22 Постанови Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003 року, ст.9 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.237-239 Цивільного кодексу України, що свідчить про зловживання ним своїми права.

Крім того, представник ПАТ «УкрСиббанк» вказує, що дії арбітражного керуючого ОСОБА_3 про незазначення в звіті від 14.03.2012 року інформації про продаж предмета іпотеки свідчить про подання ним до господарського суду неправдивих відомостей, тобто в діях арбітражного керуючого ОСОБА_3 містяться ознаки підстав для усунення ліквідатора від виконання ним своїх обов'язків по справі, які передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У судовому засіданні 26.03.2013 року представник ПАТ «УкрСиббанк» та арбітражний керуючий Івлєва Н.А. проти позиції апелянта заперечували.

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 26.03.2013 року була направлена арбітражному керуючому ОСОБА_3 рекомендованим листом 14.03.2013 року за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі. Проте, вказана ухвала повернулася на адресу суду з позначкою «Укрпошти» - «за закінченням строку зберігання».

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення апелянта про час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 14.03.2013 року сторони було повідомлено, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Відповідно до ч. 2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Таким чином, зважаючи на належне повідомлення апелянта - арбітражного керуючого ОСОБА_3 про час та місце засідання суду, враховуючи, що строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду закінчується, а також те, що його явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості розгляду апеляційної скарги за його відсутності.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника ПАТ «УкрСиббанк» та арбітражного керуючого Івлєвої Н.А., перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 12.10.2009 року, яка постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2010 року залишена без змін, визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого 11.09.2006 р. виконавчим комітетом Харківської міської ради (номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР НОМЕР_3), за адресою: АДРЕСА_2 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3. При цьому, ліквідатора зобов'язано відповідно до п. п. 3, 5 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25-34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з урахуванням особливостей, встановлених ч. 7 ст. 48, ст. 49, Закону і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, використання коштів боржника.

Крім того, ліквідатора зобов'язано в строк до 12.04.2010 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, інвентаризаційні відомості, акти оцінки майна, відомості про реалізацію кожного об'єкту ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, договори купівлі-продажу майна банкрута, акти приймання - передачі майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, докази погашення кредиторської заборгованості по кожному кредитору окремо, реєстр погашених вимог кредиторів, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку банку про рух грошових коштів по основному рахунку за весь час роботи ліквідатора, баланси підприємства за весь час роботи ліквідатора, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, протоколи засідань комітету кредиторів і протоколи загальних зборів комітету кредиторів, затверджений комітетом кредиторів звіт про оплату послуг, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута (т. 1, а.с. 175-179).

Ухвалою суду від 05.07.2010 року продовжено строк ліквідаційної процедури на 5 місяців, тобто до 12.09.2010 року. (т.2, а.с. 98-99).

Ухвалою суду від 08.09.2010 року продовжено строк ліквідаційної процедури на 3 місяці, тобто до 12.12.2010 року та зобов'язано ліквідатора виконати у повному обсязі постанову суду від 12.10.2009 року та надати суду всі документи, які підтверджують її виконання (т. 2, а.с. 113-114).

В подальшому строк ліквідаційної процедури було продовжено на 2 місяці, тобто до 12.04.2011 року, що підтверджується ухвалою суду від 25.11.2010 року (т.2, а.с. 121-122), відкладено розгляд справи, а також повторно зобов'язано ліквідатора виконати у повному обсязі постанову суду від 12.10.2009 року та надати суду всі документи, які підтверджують її виконання.

Ухвалою суду від 08.08.2011 року продовжено повноваження ліквідатора ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_3 до завершення ліквідаційної процедури (т.3, а.с. 75-76).

В подальшому ухвалою суду від 24.05.2012 року було частково задоволено скаргу ПАТ «УкрСиббанк», а саме, зобов'язано ліквідатора надати ПАТ «УкрСиббанк» документи по оцінці та реалізації іпотечного майна - двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3, а також відомості про включення заставного кредитора - АТ «УкрСиббанк» до реєстру кредиторів. Також, вказаною ухвалою зобов'язано ліквідатора закінчити ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу та всі докази, що свідчать про її виконання (т.4, а.с. 25-28).

Ухвалою суду від 07.08.2012 року, зокрема, призначено до розгляду скаргу ПАТ «УкрСиббанк» на дії ліквідатора.

28.02.2013 року господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване судове рішення виходив з того, що арбітражний керуючий ОСОБА_3 не тільки самоусунувся від виконання обов'язків ліквідатора по справі, але й не вчиняє всіх належних та необхідних дій направлених для ліквідації банкрута, що унеможливлює завершення ліквідаційної процедури у розумні строки, що свідчить про неспроможність арбітражного керуючого ОСОБА_3 виконувати обов'язки ліквідатора у цій справі.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до ч. 1 статті 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Частиною 7 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди.

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Також варто зазначити, що згідно приписів діючого законодавства арбітражний керуючий може виступати у справах про банкрутство у якості розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатором.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду (ст. 1 Закону України про банкрутство).

Пунктом 1 статті 3-1 вказаного Закону визначено, що ліквідатором може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Пунктом 3 статті 3-1 Закону про банкрутство визначено, хто не може бути призначений арбітражним керуючим, зокрема: особи, які з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Відповідно до статті 1 Закону заінтересованими особами стосовно боржника є: юридична особа створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення справи про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя, та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Для призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб ( частина 2 п.3 ст.3-1 Закону про банкрутство).

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства, як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Як вже зазначалося вище, відповідно до частини 7 статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд призначає ліквідатора. Виходячи зі змісту вказаної норми, виключне право призначення ліквідатора боржника у справі про банкрутство належить господарському суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 3-1 Закону України про банкрутство, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частина 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, як

приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Однак, починаючи з моменту призначення арбітражного керуючого ОСОБА_3 ліквідатором банкрута, а саме з 12.10.2009 року, ним неналежним чином виконуються покладені на нього обов'язки відповідно до приписів чинного законодавства щодо ліквідації боржника. Тобто, арбітражний керуючий ОСОБА_3 більше, ніж три роки є ліквідатором ФОП ОСОБА_4, проте в матеріалах справи відсутні докази того, що ним провадяться всі належні дії направлені на ліквідацію банкрута.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ліквідатором ОСОБА_3 надаються до суду звіти про виконану ним роботу у ліквідаційній процедурі, проте такі звіти є тотожними за своїм змістом майже на протязі трьох років. Крім того, до вказаних звітів ліквідатором не надаються документи, які є доказами в підтвердження виконання ним обов'язків ліквідатора та дій, про які він вказує у звіті.

13.12.2011 року ліквідатором ОСОБА_3 предмет іпотеки було продано, а 28.12.2011 року - предмет іпотеки (квартира) була перепродана наступному покупцю. Між тим, у звітах, що містяться в матеріалах справи, зокрема, в звіті від 14.03.2012 року, який було складено ліквідатором ОСОБА_3 вже після продажу предмета іпотеки, інформації про неотримання ним коштів від продажу 13.12.2011 року предмета іпотеки не міститься. Інформація, що договір купівлі-продажу предмета іпотеки ОСОБА_3 було укладено, однак, від покупця грошові кошти в повному обсязі не надійшли була надана ліквідатором у звіті від 24.05.2012 року, тобто, майже через півроку після проведення аукціону та укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Згідно з ч. 4 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні» зміст, форма, порядок складання та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003 року «Про затвердження Методики оцінки майна» встановлено, що акти оцінки майна для цілей підписання договору купівлі-продажу майна, дійсні протягом шестимісячного строку від дати їх затвердження. Акти оцінки майна, строк дії яких закінчився, є недійсними (ч.5 п.22 постанови).

Оцінку предмета іпотеки проведено 24.01.2011 року та складено звіт. Торги відбулися 09.12.2011 року. Отже, вказане свідчить, що ліквідатором ОСОБА_3, було виставлено на торги і продано предмет іпотеки за оцінкою, яка на час проведення торгів вже не була дійсною.

Арбітражний керуючий ОСОБА_3 у своїх звітах про виконану ним роботу, а також у письмових поясненнях (вх.№7377 від 26.02.2013 року) зазначає, що ним було подано позовну заяву до Фрунзенського районного суду м.Харкова про розірвання договору купівлі-продажу квартири (предмета іпотеки) та ухвалою суду від 25.10.2012 року по справі №2033/6277/12 було відкрито провадження за позовом. Однак, в матеріалах справи відсутні докази порушення провадження за позовною заявою та відсутні відомості про розгляд такої справи.

Як вбачається із матеріалів справи, у березні 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» зверталося до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора ОСОБА_3, яка ухвалою суду від 24.05.2012 року була частково задоволена, а саме зобов'язано ліквідатора надати ПАТ «УкрСиббанк» документи по оцінці та реалізації іпотечного майна - двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3, а також відомості про включення заставного кредитора - АТ «УкрСиббанк» до реєстру кредиторів. Проте, в матеріалах справи відсутні відомості та докази щодо виконання ОСОБА_3 вимог ухвали суду від 24.05.2012 року. Також варто зазначити, що однією із підстав звернення до суду зі скаргою на дії та бездіяльність ліквідатора ОСОБА_3 стало саме невиконання вимог ухвали суду від 24.05.2012 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ліквідатор з моменту свого призначення, тобто з 12.10.2009 року неналежним чином виконував свої обов'язки, визначені ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Арбітражний керуючий ОСОБА_3 більш ніж за три роки не вжив дієвих заходів, направлених на повернення майна та коштів банкрута. Надані ним звіти про хід виконання ліквідаційної процедури копіюють один одний за текстом. Вказане свідчить про бездіяльність ліквідатора, оскільки ним на протязі трьох років року не проведено ліквідацію банкрута та не надано до суду відповідних доказів, що є затягуванням процедури банкрутства та зачіпає інтереси кредиторів боржника.

Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Стаття 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки суд першої інстанції дослідив належним чином факт неналежного виконання арбітражним керуючим ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків ліквідатора банкрута, що свідчить про затягування ліквідаційної процедури та зачіпає права та інтереси кредиторів.

ПАТ «УкрСиббанк» звертаючись до суду першої інстанції зі скаргою на дії ліквідатора ОСОБА_3 та щодо припинення його повноважень ліквідатора у справі також надав до суду клопотання, в якому просив суд призначити іншого ліквідатора та запропонував кандидатуру арбітражного керуючого Івлєвої Н.А.

Арбітражний керуючий Івлєва Н.А. надала до суду відповідну заяву зі згодою на участь у справі, в якій повідомила, що порушень законодавства при виконанні обов'язків арбітражного керуючого і порушень строків подання інформації за час виконання своїх обов'язків вона не має, не є особою, яка згідно із Законом є заінтересованою, раніше не здійснювала управління боржником, не є особою якій заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади, не має судимості за вчинення корисливих злочинів.

Крім того, арбітражний керуючий Івлєва Н.А. надала відомості щодо переліку підприємств та відомості щодо досвіду та показників роботи у попередніх справах у яких вона виконувала функції арбітражного керуючого, резюме, а також надала копію договору страхування відповідальності перед третіми особами суб'єкта господарювання - арбітражного керуючого.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно призначив ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Івлєву Н.А. дослідивши наявні у матеріалах справи докази в підтвердження її професійних якостей та можливості здійснити повноваження ліквідатора у даній справі.

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга арбітражного керуючого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року по справі №Б-50/112-09 має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 91, 101, 102 п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_3, м.Харків залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року по справі №Б-50/112-09 залишити без змін.

Справу №Б-50/112-09 направити на розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 01.04.2013 року.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Шевель О.В.