Судове рішення #28993375

Справа № 2-1412/12



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


25.03.2013 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючої судді Вольської - Тонієвич О.В.

при секретарі Біленькій Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Інспекція державного будівельного архітектурного контролю про визнання права власності на спадкове майно,-


ВСТАНОВИВ:

Позивачка у вересні 2012 року звернулась до Першотравневого районного суду м.Чернівці з вказаним вище позовом до відповідача.

Посилалась на те, що її батько ОСОБА_4 був власником ? частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Рішенням Першотравневої районної ради №8/1 від 17.01.1986 року батькові було узаконено літню кухню літ «Б», гараж літ. «В», сарай літ «Г» та рішенням №109/15 від 15.10.2008 року дозволено виконати реконструкцію з добудовою до житлового будинку, сарай літ. «Е», сарай літ. «З».

Будівництво зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами проведено з дотриманням санітарних, протипожежних та будівельних норм і правил.

Разом з тим, узаконити вказане будівництво батько не встиг, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

Вказувала, що в установлений законом термін, вона звернулась до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, через відсутність належних правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно.

Крім того, зазначає, що вона постійно проживала разом із батьком у спадковому будинку і на даний час там проживає.

На підставі вищевказаного, просила визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: на ? житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ.«А», загальною площею 60,50 кв.м., житловою площею 44,10 кв.м.; літньої кухні літ. «Б»; гараж літ. «В»; сарай літ «Г», вбиральні літ.«Д», сараю літ.«Е», сараю літ.«З», колодязя літ. «К», огорожі №1-2.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, незважаючи на те, що належним чином була повідомлена судом про час і місце розгляду справи.

Представник позивачки - ОСОБА_5, в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив викладені у ньому обставини.

Представник Чернівецької міської ради для розгляду справи в судове засідання не з'явився, однак надав заяву, у якій просив слухання справи проводити у його відсутність, а спір по суті вирішити на розсуд суду.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися судом про місце та час розгляду справи.

Представник третьої особи Інспекції державного будівельного архітектурного контролю Диякон М.Ф. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, пояснюючи свою позицію тим, що позивачка ОСОБА_1 не зверталася до Інспекції у встановленому законом порядку для отримання дозволу на введення будинку в експлуатацію.

Суд, вислухавши пояснення всіх присутніх учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що з 21.03.1956 року ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с35.).

Під час шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка ОСОБА_1, яка після реєстрації шлюбу 20.04.1990 року змінила родове прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» (а.с.53,54).

08 серпня 1960 року ОСОБА_4 надано у безстрокове користування земельну ділянку площею 600 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального будинку (а.с.6-11) .

Згідно рішення Першотравневої районної ради №8/1 від 17.01.1986 року ОСОБА_4 було узаконено літню кухню літ.«Б», гараж літ.«В», сарай літ.«Г» (а.с.12).

Як вбачається із рішення Виконавчого комітету Першотравневої районної ради м.Чернівці від 15.10.2008 року за №109/15, ОСОБА_4 провів реконструкцію з добудовою житлового будинку літ.«А», побудував сарай літ.«Е», сарай літ.«З» (а.с.13).

Крім того, ОСОБА_4 без належного на те дозволу було добудовано вбиральню літ. «Д», колодязь літ. »К», огорожу №1-2 (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У встановлений законом термін позивачка ОСОБА_1 звернулася до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки після смерті батька вона була єдиним спадкоємцем його майна, так як дружина покійного - ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини (а.с.18-19).

Однак, державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1, у зв'язку із тим, що заявницею не було надано належним чином оформлених документів, що посвідчують право власності її покійного батька ОСОБА_4 на дане майно за (а.с.51-52).

Як було встановлено судом, рішенням Виконавчого комітету Першотравневої районної ради м.Чернівці №8/1 від 17.01.1986 року ОСОБА_4 було узаконено самовільно добудовані веранду і комору, літню кухню літ. «Б», гараж літ «В», сарай літ «Г» (а.с.12)

Рішенням Виконавчого комітету №109/15 від 15.10.2008 року ОСОБА_4 було дозволено виконати реконструкцію з добудовою до житлового будинку (а.с.15).

Проведена реконструкція будинку літ.«А» та здійснені до нього добудови відповідають вимогам державних стандартів, нормативних актів з пожежної безпеки та санітарному законодавству (а.с.24-50).

Разом з тим, вбиральня літ. «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «З», колодязь літ. «К», огорожа №1-2 було збудовані покійним батьком позивачки без будь-якого на те дозволу.

Як вбачається із досліджених у судовому засіданні матеріалів справи та пояснень сторін, ОСОБА_1 не зверталася у встановленому законом порядку до компетентного державного органу про прийняття забудови в експлуатацію.

Згідно із вимогами ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності . якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Таким чином, позивачем у позові про визнання права власності на підставі зазначеної норми закону, може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку із наявністю щодо цього сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) № 6 від 30 березня 2012 року, право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статті 1218 ЦК та з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів.

Крім того, згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Враховуючи наведені вище обставини справи, вимоги чинного законодавства та судової практики, суд вважає, що за позивачкою ОСОБА_1 може бути визнано право власності лише на те спадкове майно, будівництво якого здійснювалося у відповідності до вимог чинного законодавства, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Керуючись п.6 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» № 6 від 30 березня 2012 року, п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»., ст.ст.376, 392,1216-1218 ЦК України ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 58, 60, 64, 88, 130, 174, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд,-


ВИРІШИВ:


Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на спадкове майно, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: на ? житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею 60,50 кв.м., житловою площею 44,10 кв.м.; літньої кухні літ. «Б»; гараж літ. «В»; сарай літ «Г».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.


Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Вольська-Тонієвич О.В.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація