Справа № 127/5929/13-к

Провадження 1-кс/127/1477/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2013 року

м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі

головуючого судді Чернюка І.В.,

при секретарі Андрєєвій А.Г.,

за участю:

прокурора Братанюка Є.І.,

слідчого Брояки С.В.,

особи, яка подала скаргу ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника начальника відділу СУ УМВС України у Вінницькій області Брояка С.В. від 26.02.2013 року про закриття кримінального провадження № 12013010060000010,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на постанову заступника начальника відділу СУ УМВС України у Вінницькій області Брояка С.В. від 26.02.2013 року про закриття кримінального провадження № 12013010060000010. Скаргу мотивувала, тим що досудове розслідування по кримінальних провадженнях № 12013010060000010 від 03.01.2013 р. та № 120130103900000313 від 19.01.2013 р. проводилося слідчими управління УМВС України у Вінницькій області підполковником міліції Броякою С.В. та старшим лейтенантом міліції Щетніцькою Н.В.

ОСОБА_1 01.02.13 р. зверталася із заявою до начальника управління МВС України у Вінницькій області Русина В.П. в якій просила перекваліфікувати дії посадових осіб Вінницького медуніверситету у відкритому кримінальному провадженні за ст. 366 ч.1КК України на ст. 366 ч.2 КК України, оскільки ОСОБА_1 ніде не працює вже більше одного року, останній не має за що жити, вона не користується медичними послугами та не сплачує житлово-комунальні послуги і до цих пір не поновлена на роботі. Перекваліфікацію слідчими здійснено не було, а кримінальне провадження необґрунтовано закрили.

Особа, яка подала скаргу звертає увагу суду на те, що відповідно до колективного договору ВНМУ ім. М.І.Пирогова за підписом ректора ОСОБА_5 "початок робочого дня для викладачів 8 годин 45 хвилин". З відповіді ректора ОСОБА_5 від 07.03.2012 року № 01-359 "...тривалість робочого дня викладачів складає 7 годин 12 хвилин". А за письмовими розпорядженнями проректорів медуніверситету (останній проректор ОСОБА_6), згідно розкладу дзвінків, ОСОБА_1 робочий день тривав 12 годин 05 хвилин (з 1 по 6 пари - з 845 години до 2050 години) або 11 годин 40 хвилин (з 1 по 7 пари - з 845 години до 2025 години), замість 7 годин 12 хвилин тобто остання з 2004 року протягом 8 років працювала з систематичним переробітком робочого часу під час сесій студентів заочної форми навчання - у вихідні й святкові дні, надурочні години, у вечірній час. ОСОБА_1 ніколи не надавали доплати й пільг за роботу у шкідливих умовах праці, також не виплатили допомоги на оздоровлення за 2011-2012 навчальний рік.

В лютому 2012 р. переробіток її робочого часу складав 58,9 год., але ОСОБА_1 звільнили з роботи 03.08.2012 р. за чотири прогули у лютому, які склали у сумі 16,83 години. Вищенаведене свідчить про відсутність прогулів у лютому 2012 р.

На думку ОСОБА_1, ОСОБА_7 підробила службові записки від 7, 14, 15 та 27 лютого задніми числами за один день 28.02.2012 року та акти до них і в цей же день - 28 лютого 2012 року зареєструвала їх в журналі обліку вхідних документів. Ці факти підтверджені в суді вхідними номерами й датами реєстрації вказаних документів та письмовими поясненнями до суду завідуючої канцелярією ОСОБА_8

Особа, яка подала скаргу вважає, що слідчі Брояка С.В. та Щетніцька Н.В. наспіх, поверхнево розглянули справу, не надали належної правової оцінки прямим доказам ОСОБА_1, не дослідили всебічно, повно та об'єктивно жодної обставини, що складають предмет доказування у кримінальному провадженні, не спростували абсурдний зміст фальшованих службових записок та актів про вигадані прогули 07, 14, 15 та 27 лютого 2012 р. та витягу з наказу № 84-к від 03.03.12 року про її звільнення. В табелях обліку останньої робочого часу не зазначений переробіток нею робочого часу - робота у вихідні, святкові дні, надурочні години, у вечірній час (надурочні заняття зі студентами-заочниками у вечірній час, проведення практичних й лекційних занять у вихідні й святкові дні, проведення консультацій та відробок у вихідні дні, проведення надурочних консультацій та відробок у робочі дні - 2 рази на тиждень). У зв'язку з цим бухгалтерія не нараховувала та не виплачувала ОСОБА_1 заробітну плату в повному обсязі. Також, останній не доплачували та не надали пільг за роботу у шкідливих умовах праці, не виплатили допомоги на оздоровлення у сумі одного посадового окладу за 2011-2012 навчальний рік.

ОСОБА_1 звертає увагу на те, що ОСОБА_7 під час судового засідання 25.05.12 р. стверджувала, що 14.02.12 р. ОСОБА_1 закінчила проведення останньої пари о 16 години 30 хвилин за заявою студентів, підписаною деканом, натомість, в службовій записці від 14.02.12 р. вказано, що в цей день остання була присутня на робочому місці до 16 годин 30 хвилин. Але, насправді, після закінчення заняття о 16 години 30 хвилин ОСОБА_1 ще заповнювала асистентський журнал про проведене заняття, потім віднесла його з роздатковими матеріалами в асистентську кімнату і в 17.00 годин вийшла з роботи. О 16 годині 30 хвилин остання не бачила зав. кафедрою ОСОБА_7 та "23 свідка", які б підписували службову записку про її відсутність та акт. Також в службовій записці зазначено, що 14.02.2012 року остання прийшла на роботу о 12.50 годин. Але фактично о 12.50 годин ОСОБА_1 вже розпочала заняття зі студентами, згідно заяви про час початку заняття, підписаної деканом. До 12.50 години ОСОБА_1 готувала для заняття асистентський журнал, роздаткові матеріали для студентів та інше. Але зав. кафедрою та "23 свідка", які підписали службову записку від 14.02.12 р. та акт стосовно неї о 12 годині 50 хвилин ОСОБА_1 не бачила.

У витягу з наказу № 84-к від 03.03.12 р. про звільнення вказано, що 14.02.2012 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі 3 год. 32 хв. Але, в офіційних журналах, які знаходяться на кафедрі, в її звіті про навчальне навантаження 14.02.2012 року та у розрахунковому листку з бухгалтерії значиться, що остання відпрацювала всього 8 годин: 4 години - аудиторні практичні заняття, 2 години - консультації та відробки для студентів денної форми навчання), а 2 години - в бібліотеці (наукова робота). У вказаний час ОСОБА_1 не бачила зав. кафедрою ОСОБА_7 та жодного з "23 свідків", хто підписав службову записку та акт від 14.02.2012 року.

ОСОБА_1 звертає увагу на те, що під час розгляду її позову суддя Староміського районного суду м. Вінниці Антонюк В.В. повністю підмінив покази свідка ОСОБА_26 на користь посадових осіб Вінницького медуніверситету та вигадав й приписав покази 24 свідків, які в суді не допитувалися, що доводить аудіофонограма судового засідання.

ОСОБА_1 стверджує, що ас. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, не підписували жодної службової записки та акту до них.

Крім всього, на суді були допитані 24 свідка. А слідчий Брояка С.В. в постанові вказав тільки на 12 свідків. Куди поділися інші 12 свідків та чому через один рік з'явилися нові свідки, як, наприклад, ОСОБА_10 Брояка С.В. не надав правової оцінки факту відсутності підписів працівників на сфабрикованих зав. кафедрою ОСОБА_7 службових записках та актах до них.

В постанові слідчого Брояки С.В. неправомірно зазначено, що зав. кафедрою ОСОБА_7 складала відповідні службові записки на основі складених співробітниками кафедри актів. Однак, все відбувалося навпаки, акти були складені на основі сфабрикованих службових записок зав. кафедрою ОСОБА_7

ОСОБА_1 звертає увагу на те, що свідчення ОСОБА_7 та асистентів, викладачів без наукових ступенів, лаборантів кафедри, на які посилається у своїй постанові слідчий Брояка С.В. про те, що остання фактично виходила на роботу тільки для проведення пар зі студентами, а будь-яку іншу наукову та методичну роботу ігнорувала, не відповідають дійсності, оскільки остання написала 15 методвказівок з фармхімії, підготувала та захистила кандидатську дисертацію, написала два навчальних посібника на 737 сторінках друкованого тексту та понад 40 наукових праць, розпочала працювати над докторською дисертацією жоден з названих "свідків" не знають, оскільки жоден з них на кафедрі цього не виконував і не виконує. Також ніхто не знає, яким чином в університеті ведеться облік часу працівників протягом робочого дня щодо використання його на навчально-методичну, науково-дослідну та організаційно-виховну роботу та хто приймає рішення з цього питання. Слідчий Брояка С.В. також цього не дослідив.

Зав. кафедрою ОСОБА_7 протягом 8 років не займалася науковою роботою, а займалася видавництвом в приватній друкарні та реалізацією ОСОБА_1 методичних праць на кафедрі державного ВУЗУ чи у спеціалізованому кіоску, як зазначив у своїй відповіді 10.02.2012 р. № 07/1-1706-10 перший заступник прокурора Вінницької області М.Качур. Методичні вказівки повинні були надаватися студентам безоплатно.

Слідчий Брояка С.В. та жоден прокурор м. Вінниці та області так і не надали відповіді на багаточисленні заяви ОСОБА_1 про кількість отриманих грошових коштів від студентів за торгівлю книгами останньої.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами просить скасувати постанову заступника начальника відділу СУ УМВС України у Вінницькій області, підполковника міліції Брояки С.В. від 26 лютого 2013 року про закриття кримінального провадження за заявами про злочини.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримала за викладених в ній обставин.

Слідчий Брояка С.В. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1

Прокурор заперечував, щодо задоволення скарги, оскільки вважає, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та безпідставною.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.01.2013 року до СУ УМВС України у Вінницькій області надійшла скарга ОСОБА_1 стосовно звільнення її з роботи у Вінницькому медуніверситеті на підставі підроблених документів. 03.01.2013 року відповідно до вимог ст. 214 КПК скаргу ОСОБА_1 зареєстрованого до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно номер провадження - № 12013010060000010.

18.01.2013 року до СУ УМВС України у Вінницькій області надійшла друга скарга ОСОБА_1 в якій остання просить відкрити кримінальне провадження та вжити заходів щодо відшкодування їй матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення її з роботи у Вінницькому медуніверситеті 03.03.2012 року. 19.01.2013 року відповідно до вимог ст. 214 КПК скаргу ОСОБА_1 зареєстрованого до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно номер провадження - № 12013010390000313.

Вищевказані кримінальні провадження 20.02.2013 року прокуратурою області об'єднанні в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013010060000010.

Відповідно до ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити йому прийняття законного і неупередженого процесуального рішення.

26.02.2013 року постановою заступника начальника відділу СУ УМВС України у Вінницькій області Броякою С.В. кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010060000010 від 03.01.2013 року,закрито у зв'язку із відсутністю в діянні посадових осіб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 364 ч.1, 366 ч.1 КК України.

Також, під час судового розгляду скарги судом було з'ясовано, що 23.02.2012 року рішенням Ленінським районним судом м. Вінниці відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім.. М.І. Пирогова в особі ректора ОСОБА_5 та завідуючої кафедри ОСОБА_7 про визнання частково недійсними висновки комісії та зобов'язання вчинити певні дії.

04.07.2012 року ухвалою Апеляційного суду Вінницької області вищевказане рішення залишено без змін.

14.08.2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду Вінницької області залишено без змін.

29.05.2012 року рішенням Староміського районного суду м. Вінниці відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім.. М.І. Пирогова та в.о. ректора ВНМУ ім.. М.І. Пирогова ОСОБА_6 про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

22.06.2012 року ухвалою Апеляційного суду Вінницької області вищевказане рішення залишено без змін.

20.09.2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 29.05.2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22.06.2012 року залишено без змін.

На думку суду вищевказані відносини носять цивільно-правовий характер, які в свою чергу вже були предметом розгляду судів першої та вищих інстанцій. Відповідно до рішення суду від 29.05.2012 року ОСОБА_1 було відмовлено в поновленні на роботі та стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Крім того, з протоколів допиту свідків ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_22 ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_24, ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_1 під час роботи у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова зарекомендувала себе з негативної сторони: громадські роботи не виконувала, усі розпорядження та вказівки з боку керівництва не виконувала, протягом року остання порушувала трудову дисципліну, а саме після проведення занять вона покидала своє робоче місце, без поважних на то причин, нікого з керівництва не повідомляла, ігнорувала вказівки керівництва, вела себе зверхньо до працівників кафедри.

Твердження ОСОБА_1 про те, що під час розгляду її позову суддя Староміського районного суду м. Вінниці Антонюк В.В. повністю підмінив покази свідка ОСОБА_26 на корить осіб Вінницького медуніверситету та вигадав й приписав покази 24 свідкам, яких вони не надавали, суд оцінює критично, оскільки стосовного даного приводу є рішення суду, яке набрало законної сили, а слідчий суддя при розгляді скарги не вправі перевіряти законність та обґрунтованість винесеного рішення.

Крім, того Державною інспекцію з питань праці у Вінницькій області 19.04.2012 року проведено перевірку порядку звільнення ОСОБА_1 за результатами якої порушень не виявлено. Аналогічно проводилась перевірка комісією Державної інспекції начальних закладів України звернень ОСОБА_1 щодо правомірності дій керівництва стосовно звільнення її з роботи - жодних порушень чинного законодавства України під час перевірки виявлено не було.

Отже, слідчим було вчинено всіх заходів стосовно всебічного, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надано належну правову оцінку та забезпечено прийняття законного і неупередженого процесуального рішення.

Вище наведене свідчить про те, що постанова заступника начальника відділу СУ УМВС України у Вінницькій області Брояки С.В. винесена з додержанням норм КПК України, є обґрунтованою та скасуванню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303, 307 КПК України, -

у х в а л и в :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову заступника начальника відділу СУ УМВС України у Вінницькій області Брояка С.В. від 26.02.2013 року про закриття кримінального провадження № 12013010060000010 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів.

Суддя