АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1609/8062/12 Номер провадження 22-ц/786/1395/2013 Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М. Доповідач Дорош А. І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
при секретарі: Зеленській О.І.
з участю
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника позивачів ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 лютого 2013 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Полтавської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю, за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, територіальної громади в особі Полтавської міської ради про встановлення факту родинних відносин, виселення,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2012 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа: ЖБК «Граніт», про визнання особи такою, що мешкала однією сім»єю зі спадкодавцем.
У жовтні 2012 р., на виконання вимог ст. 119-120, 121 ЦПК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа: ЖБК «Граніт», про визнання осіб такими, що мешкали однією сім»єю зі спадкодавцем. Вказали, що більше 20 років знайомі з ОСОБА_5, яка мешкала у АДРЕСА_1 та мала вказала квартиру у приватній власності, яка знаходиться у ЖБК «Граніт». У неї не було ні чоловіка, ні дітей, ні рідних братів та сестер. У 2000 р. вона попросила їх навідувати її та допомагати, а з 2003 р. попросила переїхати до неї жити. З вказаного часу по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 вони мешкали з ОСОБА_5 однією сім»єю, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Просили суд визнати їх такими особами, що проживали з ОСОБА_5 однією сім»єю, починаючи з 2003 р. по час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 23-24).
У грудні 2012 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали уточнення до позовної заяви. Вважаючи себе спадкоємцями 4-ї черги після смерті ОСОБА_5, просили суд встановити факт мешкання однією сім»єю з померлою з 2003 р. по ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.52-53).
У січні 2013 р. ОСОБА_4, ОСОБА_6, як треті особи із самостійними позовними вимогами, подали до суду позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2 територіальної громади в особі Полтавської міської ради, третя особа: ЖБК «Граніт», про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом. Вказали, що вони є рідними сестрами та спадкоємцями третьої черги після смерті ОСОБА_5, оскільки їх мати ОСОБА_11 є рідною сестрою матері померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_11 тобто вони є двоюрідними сестрами померлої ОСОБА_5 Оскільки відсутні відомості в архівах про реєстрацію народження тітки ОСОБА_11 про реєстрацію її шлюбу з ОСОБА_10, про народження двоюрідної сестри ОСОБА_5, просили суд встановити факт, що вони є двоюрідними сестрами померлої ОСОБА_5, визнати за ОСОБА_4 право власності на квартиру, примусово виселити з квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без надання іншого житла (а.с. 113-117).
У лютому 2013 р. ОСОБА_4, ОСОБА_6 подали позовну заяву про збільшення позовних вимог, у якій, крім вищевикладених вимог, просили суд встановити факт, що ОСОБА_11 є їх матір»ю та встановити факт, що ОСОБА_11 є рідною тіткою ОСОБА_5 (а.с. 184-185).
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26.02.2013 р. позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, територіальної громади в особі Полтавської міської ради про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно, виселення залишені без розгляду. Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визнання права власності на спадкове майно залишені без розгляду (а.с. 233).
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Встановлено факт, що ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8, була матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановлено факт, що ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8, була рідною тіткою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року.
Встановлено факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідною сестрою померлої ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення оскаржив представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити за безпідставністю. Свої доводи обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, та невірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно п. 1,3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року в м. Полтава (а.с.7). Заповіту при житті не склала.
ОСОБА_5 мала на праві приватної власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 (а.с.9). Заяви про прийняття спадщини подали ОСОБА_2, ОСОБА_1, як спадкоємці, що визначені ст. 1264 ЦК України (а.с.26,27,139). ОСОБА_4, як спадкоємець, який визначений ст. 1265 ЦК України, а ОСОБА_6 відмовилась від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_4 (а.с.106-109).
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім»єю зі спадкодавцем, місцевий суд виходив з того, що вказані позивачі не є родичами померлої ОСОБА_5,., не були іншими близькими людьми, які зазначені у пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування». Крім цього, із квитанцій про сплату комунальних послуг за спірну квартиру вбачається, що розмір наданих послуг є незначним, щодо квитанцій про сплату комунальних послуг позивачами за місцем реєстраці поАДРЕСА_4 то вони сплачені у повному розмірі, що свідчить про те, що у спірній квартирі постійно не проживали три особи та не користувалися послугами. Квитанції про сплату комунальних послуг заповнені померлою ОСОБА_5, що не заперечується позивачами. Жоден із листів померлої ОСОБА_5, наданих до суду ОСОБА_4, не містить посилання на те, що вона проживає з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 чи будь-якими іншими особами. Із наданих позивачами доказів вбачається, що вони були знайомі з ОСОБА_5, разом відвідували церкву, часто приїздили до неї, відвідували її у лікарні, допомагали їй, поховали її матір та її, але вказані докази не підтверджують того, що позивачі проживали однією сім»єю з ОСОБА_5 за її місцем проживання, були пов»язані спільним побутом, мали взаємні правата обов»язки.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин, місцевий суд виходив з того, що із листів ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 вбачається, що вони підтримували родинні стосунки, ОСОБА_5 зверталася до них як до рідних їй людей, з листа (а.с.189) вбачається, що в м. Харків у неї проживають двоюрідні сестри, вказану обставину підтвердили допитані у судовому засіданні свідки, тому, оцінюючи у сукупності зібрані докази, місцевий суд прийшов до висновку, що ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8., була матір»ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, рідною тіткою ОСОБА_5, а ОСОБА_4 є двоюрідною сестрою померлої ОСОБА_5.
Проте, з такими висновками місцевого суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
При ухваленні судового рішення місцевий суд допустив неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, місцевий суд вибірково дав оцінку доказам, що маються у справі, при цьому не дослідивши докази вказаних позивачів, які вони надали на підтвердження своїх вимог, та не дав їм належної правової оцінки.
Так, згідно згідно акту ЖБК «Граніт» від 26.07.2012 р. та довідки ЖБК «Граніт» від 05.07.2012 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 2003 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 проживали однією сім»єю з ОСОБА_5, вели спільне господарство, допомагали один одному (а.с 5,6).
Згідно рахунків на ритуальні послуги та атрибути від 03.07.2012 р. ОСОБА_1 похоронила померлу ОСОБА_5, отримала свідоцтво про поховання, влаштувала поминальний обід (а.с.55-57).
Із довідки ДЮСШ № 4 від 22.02.2013 р. вбачається, що в особовій справі ОСОБА_2 за місцем роботи є його заява про те, що він повідомляє у липні 2003 р. директора школи про те, що у разі негайного виклику його фактичним місцем проживання є АДРЕСА_3 (а.с. 220).
Згідно довідки психоневрологічного відділення ПОКПЛ, у червні 2003 р. ОСОБА_1 повідомила керівництву відділення про те, що у разі негайного виклику її за місцем роботи слід викликати за місцем фактичного проживання АДРЕСА_1 (а.с. 221).
Із матеріалів перевірки Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області № 7940/12 по заяві ОСОБА_12 вбачається, що опитані свідки, що є сусідами померлої ОСОБА_5, а саме ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 підтвердили, що ОСОБА_2 є її племінником, який доглянув її, родичі з м. Харків до неї не приїздили. Після смерті ОСОБА_5 позивач ОСОБА_2 мав документи на спірну квартиру, свідоцтва про народження, книжки про сплату комунальних послуг, що підтверджує факт спільного проживання з померлою.
Оцінючи вказані докази, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є доведеними та підлягають задоволенню. Доводи місцевого суду щодо використання комунальних послуг за кількістю осіб, що проживають у спірній квартирі, є припущенням і не є тими належними та допустимими доказами з даної категоріє спорів.
Щодо висновків місцевого суду в частині встановлення факту родинних відносин, то при встановленні цього факту місцевим судом не було встановлено фактичних обставин справі на підставі належних та допустимих доказів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_17 звернулася до суду з вимогою про встановлення факту родинних відносин, що необхідно їй для оформення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої двоюрідної сестри ОСОБА_18
Задовольняючи в цій частині вимоги, місцевий суд не дослідив доказів на підтвердження ступеня споріднення між родичами позивача та спадкодавця ОСОБА_18
Право на спадкування грунтується на праві представлення відповідно до ст. 1266 ЦК України, зокрема згідно ч. 4 вказаної статті двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що мати ОСОБА_5 - ОСОБА_19 була рідною сестрою матері ОСОБА_17 - ОСОБА_7
Оцінюючи зібрані докази щодо встановлення факту родинних стосунків, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_17 не доведені, тому задоволенню не підлягають. Доводи місцевого суду в цій частині грунтуються на припущення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд допустив неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, рішення місцевого суду ухвалене з порушенням вимог матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 1,3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа: ЖБК «Граніт», про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, однією сім»єю зі спадкодавцем ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, з 2003 року і до часу її смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 року.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, територіальної громади в особі Полтавської міської ради, третя особа: ЖБК «Граніт», про встановлення факту родинних відносин, виселення - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
С У Д Д І :