Головуючий суду 1 інстанції - Александрина І.О.
Доповідач - Малієнко Н.В.
Справа № 22ц/1290/6513/12
Провадження № 22ц/1290/6513/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Малієнко Н.В.,
суддів: Єрмакова Ю.В., Матвєйшиної О.Б.
при секретарі: Борзило О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області
апеляційну скаргу Державного підприємства «Свердловантрацит»
на рішення Свердловського міського суду Луганської області
від 15 жовтня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства «Свердловантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління «Спецшахтомонтаж» про зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом про зобов'язання ДП «Свердловантрацит» провести капітальний ремонт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі, виконати роботи з підведення інженерних мереж і облаштувати прибудинкову територію.
Свої вимоги позивачі мотивували тим, що згідно державного акту про приймання закінченого будівництвом об*єкту в експлуатацію від 28.12.1994 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Свердловської міської ради №363 від 28.12.1994 року, був зданий в експлуатацію житловий будинок АДРЕСА_1. Після введення будинку в експлуатацію, позивачі, як громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, в 1996 році отримали ордера на жилі приміщення, а саме ОСОБА_2 - квартиру №6 по АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 - №7 в тому ж будинку, за тією ж адресою.
Коли позивачі вирішили вселитися у вказані квартири, з*ясувалося, що до даного житлового будинку не підведені всі необхідні комунікації. Оскільки житловий будинок знаходиться у власності та на балансі відповідача, то позивачі неодноразово зверталися до нього з вимогами про підведення інженерних комунікацій та облаштування прибудинкової території на що отримували позитивну відповідь, але до цього часу зроблено нічого не було і тому вони звернулися з позовом до суду.
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2012 року позов задоволено. Зобов'язано ДП «Свердловантрацит» провести капітальний ремонт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі виконати роботи з підведення інженерних мереж і облаштувати прибудинкову територію. Стягнуто з ДП «Свердловантрацит» на користь позивачів судові витрати у розмірі 107,30 грн.
Посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, ДП «Свердловантрацит» надало апеляційну скаргу і просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст. 3,4 ЦПК, ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у спосіб, визначений законами України.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процессуального права, які є обов*язковою підставою для скасування рішення.
Стаття 213 ЦПК України наголошує, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що відповідач, як балансоутримувач житлового будинку АДРЕСА_1, у відповідності до ст. 176 ЖК України, зобов*язаний провести капітальний ремонт вищевказаного житлового будинку.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до державного акту про приймання закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію від 28 грудня 1994 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Свердловської міської ради №363 від 28 грудня 1994 року, був зданий в експлуатацію житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.47-53).
Після введення будинку в експлуатацію позивачу ОСОБА_2 був виданий ордер №32203 від 27.12.1996 року на жиле приміщення - квартиру №6 по АДРЕСА_1 На підставі цього ордеру та рішення виконавчого комітету Свердловської міської ради №24 від 04.02.1997 року позивач ОСОБА_2, зі своєю сім'єю був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, квартира №6.(а.с.55-56).
З рішення виконавчого комітету Свердловської міської ради №228 від 18.07.1995 року, вбачається, що ОСОБА_3 виділена житлова площа за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.54).
Факт того, що роботи по завершенню будівництва житлового будинку у 1994 році не були закінчені та не були виконані підвідні комунікації, а саме: водопровід, газ, каналізація, енергозабезпечення, оздоблені роботи та внутрішні сантехнічні роботи, підтверджується листом-відповіддю ДП «Свердловантрацит» від 05.11.2010 року на ім.*я ОСОБА_2, актом огляду вказаного житлового будинку від 26.01.2011 року (а.с.57,59).
Згідно ст. 176 ЖК України наймодавець зобов*язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під*їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території. Такі ж обов*язки покладаються на житлово-будівельні кооперативи.
Капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов*язаний провадити наймодавець (житлово-будівельний кооператив), здійснюються відповідно до правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території. правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.
Невиконання наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом) обов*язків по ремонту жилого приміщення у випадках, викликаних невідкладною необхідністю, дає наймачеві жилого приміщення (члену житлово-будівельного кооперативу) право провести ремонт і стягнути з наймодавця (житлово-будівельного кооперативу) вартість ремонту або зарахувати її в рахунок квартирної плати (внесків на експлуатацію і ремонт будинку кооперативу).
Таким чином, ст.176 ЖК України регулює порядок проведення капітального ремонту житлового фонду, у якому будинкі, в яких надані квартири для користування наймачами, прийняті у експлуатацію у придатному для проживання стані та з часом прийшли у непридатність для проживання та потребують капітального ремонту.
У даному випадку мова йде про будинок, який хоча і прийнятий у експлуатацію, однак знаходиться у стані непридатному для проживання.
Таким чином, положення ст. 176 ЖК України, на яку посилаються позивачі і якою керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення, на виниклий випадок не поширюється.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у даному випадку позивачі обрали не той спосіб захисту своїх порушених прав, який не є ефективним для поновлення прав.
У даному випадку колегія суддів вважає, що позивачі мають захистити своє порушене право шляхом звернення з позовом про визнання ордеру недійсним, оскільки він виданий в порушення вимог ст. 50 ЖК України, та надання іншого житла придатного для проживання. Під час вирішення цього питання може бути вирішено і питання придатності цих квартир для проживання без проведення капітального ремонту.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідач не є балансоутримувачем спірного будинку на увагу не заслуговують, оскільки наявні в матеріалах справи відповіді відповідача на запити позивачів, копії рішень судів щодо спорів між позивачами та відповідачем за різними предметами позовов, свідчать про зворотнє.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки оскаржене рішення суду першої інстанції винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права, то воно підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів, керуючись ст.ст. 303-304, 307, 309, 316, 324, 325 ЦПК України, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Свердловантрацит» задовольнити частково.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2012 року скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства «Свердловантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління «Спецшахтомонтаж» про зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.
Головуючий:
Судді: