ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 132204/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Костіва М.В., Каралюса В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області на постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2011 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області про зобов'язання провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА :

31 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача про зобов'язання здійснити нарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з лютого 2011 року, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою Свалявського районного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову відповідача щодо підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.

Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, за винятком раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду змінити з наступних підстав.

Колегія суддів вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказані періоди, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2011 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами.

Отже, нарахування та виплата у 2011 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії за вказані періоди, у відповідності до заявлених вимог.

Так, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 ч.1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п.4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», - 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Так, у відповідності до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що правильно по суті вирішивши справу, суд першої інстанції при вирішенні позовних вимог за вказані періоди помилково застосував норми процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 31 серпня 2011 року. З посиланням на ст. 99 КАС України суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду за період до 01 березня 2011 року. Проте, помилково відмовив у задоволені позовних вимог за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року включно, а не залишив їх без розгляду, як цього вимагає ст.100 КАС України.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч.1 ст. 197, п.3 ст. 198, п. 1 ст. 201, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області задовольнити частково.

Постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2011 року в справі №2а-3263/11/0710 змінити, доповнивши резолютивну частину наступним абзацом: «Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області про зобов'язання провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року включно залишити без розгляду».

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Постанова апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Костів М.В.

Каралюс В.М.