АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
факс 284 15 77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Ільєва Т.Г.
№ 22-ц/796/4899/2013 Доповідач: Шебуєва В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,
при секретарі Товарницькій А.В.,
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 09 листопада 2012 року в справі за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення несплачених процентів, нарахованої пені та штрафних санкцій,-
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 09 листопада 2012 року в справі за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» (далі - КС «Центр фінансових послуг») до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення несплачених процентів, нарахованої пені та штрафних санкцій.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги. Просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та рішенняПостійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 09 листопада 2012 року, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову КС «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення несплачених процентів, нарахованої пені та штрафних санкцій. Посилаються на те, що ухвала постановлена з порушенням ст. ст. 213, 214 ЦПК України, судом не надано оцінки визначеним ними підставам для скасування рішення третейського суду. Вважають, що додаткова угода до кредитного договору не є третейським застереженням. Судом не було застосовано ч. 4 ст. 559 ЦК України, а також не було надано оцінки тому, що позов про стягнення нарахованої пені та штрафних санкцій було заявлено кредитною спілкою з пропуском строку позовної давності.
В апеляційній інстанції ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.
В судове засідання представник Кредитної спілки «Центр фінансових послуг», ОСОБА_3 не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 09 листопада 2012 року у складі одного третейського судді Пуш М.М. позов КС «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення несплачених процентів, нарахованої пені та штрафних санкцій задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму несплачених процентів за період з 01 квітня 2009 року по 22 серпня 2012 року в розмірі 97 619,00 грн.; суму понесених витрат на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.; суму сплаченого третейського збору в розмірі 700,00 грн.; суму застосованого штрафу в розмірі 30 620,83 грн.; суму нарахованої пені за період з 26 квітня 2009 року по 22 серпня 2012 року в розмірі 238 117,31 грн., що разом складає суму коштів в розмірі 369 057,14 грн. (а. с. 11-12).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушили перед судом питання про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 09 листопада 2012 року, посилаючись на те, що справа, в якій ухвалено рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду, між сторонами відсутня третейська угода, а рішення третейського суду є незаконним.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з положень ст. 51 Закону України «Про третейські суди», ст. 389-5 ЦПК України та дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 09 листопада 2012 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, відповідно до положень ст. 389-5 ЦПК України, ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Визначені ст. 389-5 ЦПК Українипідстави для скасування рішення третейського суду є виключними.
Відповідно до п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що справа за позовом КС «Центр фінансових послуг», в якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до Закону та не повязана з позовом щодо захисту прав споживачів.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2009 року між КС «Центр фінансових послуг» (кредитодавець), членом спілки ОСОБА_3 (позичальник), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (поручителі) було укладено кредитний договір №В-3/0066/09/11/10, відповідно до якого КС «Центр фінансових послуг» надала ОСОБА_3 кредит в розмірі 61 241,66 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, та забезпеченості (а. с. 13-14). В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 31 березня 2009 року КС «Центр фінансових послуг» (кредитодавець) із заявниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 (поручителі) було укладено договори поруки.
Відповідно до п. 11.1 Додаткової угоди до кредитного договору від 31 березня 2009 року, підписаної представником КС «Центр фінансових послуг», ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, сторони дійшли згоди щодо нової редакції п.7.2 кредитного договору, та визначили, що всі спірні питання пов'язанні з виконанням кредитного договору, вирішуватимуться шляхом розгляду їх постійно діючим третейським судом відповідно до регламенту третейського суду (а. с. 17).
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Таким чином, угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом, визначена у Додатковій угоді до кредитного договору від 31 березня 2009 року, підписаній апелянтами, є добровільним волевиявленням сторін, а тому, посилання апелянтів на відсутність між сторонами третейської угоди є безпідставними. До заяви не було надано будь-яких доказів того, що підписи в Додатковій угоді від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконані іншою особою, а третейська угода визнана недійсною.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянтів на порушення третейським судом норм матеріального права, а також на те, що позов було заявлено КС «Центр фінансових послуг» з пропуском строків позовної давності, як на підставу для скасування рішення третейського суду. Суд не вправі здійснювати перегляд справи по суті, в якій було прийнято рішення третейського суду, в межах провадження у справах про оскарження рішень третейських судів.
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права та підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2відхилити, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді