Справа №2-781/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Басова В.І.

Номер провадження 22-а/788/47/13 Суддя-доповідач - Ведмедь

Категорія - 101

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ведмедь Н. І.,

суддів - Собина О. І., Литовченко Н. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області

на рішення Краснопільського районного суду від 08 вересня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі

про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії по перерахунку та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю в розмірах, встановлених законом, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі (далі - Управління) про перерахунок призначеної йому державної та додаткової пенсії відповідно до вимог ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії відповідно до вимог ч.3 ст.67 вказаного Закону.

Свої вимоги мотивував тим, що він є особою, що постраждала в наслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалід 3 групи, а тому має право на соціальні виплати, передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Краснопільського районного суду від 08 вересня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність Управління та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату державної пенсії позивача з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 08.09.2010р. у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком згідно з ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком згідно зі ст.50,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням виплачених коштів.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню.

Як вірно встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, віднесеною до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому встановлено 3 групу інвалідності від захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку щодо здійснення йому виплати основної та додаткової пенсії, відповідно до ст.ст.50,54,67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 08.09.2010р.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991р. №796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996р. №230/96-ВР в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996р. №230/96-ВР особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Частиною третьою ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006р. №231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Разом з тим, Законом України від 28.12.2007р. №107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по 3 групі інвалідності - 140% процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю по 3 групі інвалідності - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. за №10-рп/2008, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпунктів 12, 15, 17 пункту 28 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення п.28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" втратило чинність 22 травня 2008 року.

Згідно зі ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3-ої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується, зокрема, інвалідам 2 групи - 15% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до 1-ої категорії, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно зі ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні спору необхідно виходити із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, тому при розрахунку державної основної та додаткової пенсії, передбачених ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Таким чином, позивачу мав бути визначений мінімальний розмір державної пенсії, виходячи з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не у розмірі мінімальних виплат, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" та розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Разом з тим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції згідно вимог діючого на той час законодавства справа була розглянута в порядку цивільного судочинства. Заперечуючи проти позову, відповідач наполягав на застосуванні ст.257 ЦК України, згідно якої загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, у письмових запереченнях проти позову відповідач ставить питання про пропуск позивачем трирічного строку звернення до суду (а.с.17), проте судом першої інстанції дане питання залишено поза увагою та позовні вимоги задоволені в повному обсязі без врахування вимог ст.ст.257,267 ЦК України.

Позивач звернувся до суду 10 червня 2010 року, а тому його вимоги підлягали задоволенню з 10 червня 2007 року

При цьому суд безпідставно послався на ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки недоплачені суми пенсії позивачу Управлінням не нараховувалися.

Окрім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції безпідставно вважав цей спір майновим та помилково стягнув з Управління на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн., а не у передбаченому Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258 (у редакції на час ухвалення рішення) розмірі для вимог немайнового характеру - 37 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, колегія суддів вважає, що ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню в частині зобов'язання перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії з 01 січня 2006 року по 10 червня 2007 року і в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області задовольнити частково.

Рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 08 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії по перерахунку та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю в розмірах, встановлених законом скасувати та постановити нове рішення.

Визнати дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії неправомірними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі здійснити перерахунок та виплату державної пенсії позивача з 10 червня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 08 вересня 2010 року у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком згідно з ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком згідно зі ст.50,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням виплачених коштів.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 37 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -