Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Ковальчук Н.М.,
суддів: - Григоренка М.П., Собіни І.М.,
секретаря судового засідання - Пиляй І.С.,
з участю представника відповідача - ОСОБА_6,
представника ПАТ КБ „Приватбанк" - Станкевича В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Рівненського міського суду від 21 січня 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 21 січня 2013 року вказаний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11740,08 грн., яка включає 3471,46 грн. заборгованості за кредитом, 7233,38 грн. заборгованості за відсотками та 1035,24 грн. штрафу.
Вирішено питання про судові витрати.
Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку.
В поданій апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, строк дії кредитного ліміту встановлений на строк дії картки, котрий становить два роки та закінчився 26.12.2008р.Виходячи з того, що позивач звернувся до суду у вересні 2012 року, стверджує, що місцевий суд неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності. Вказує, що суд першої інстанції не врахував положень закону, які встановлюють скорочений строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій. Наполягає на тому, що розрахунок заборгованості наданий позивачем, не відповідає дійсності, оскільки він суперечать випискам з карткового рахунку, та, окрім цього, не був доведений в судовому засіданні представником Банку.
З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову за пропуском строку позовної давності.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що зобов'язання за кредитним договором не було виконане відповідачем, а також врахував умову договору щодо його пролонгації, у зв'язку з чим відмовив у застосуванні строку позовної давності.
Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується частково з наступних підстав.
________________________________________________________________________
Справа № 1715/19511/12 Головуючий в суді І інстанції - Харечко С.П.
Провадження № 22-ц 787/644/2013 Суддя-доповідач - Ковальчук Н.М.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено угоду, відповідно до якої Банк надав останньому кредит в сумі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_5 видана картка за № НОМЕР_1 і строк її дії встановлений до лютого 2009 року (а.с.83).
Вказана угода являє собою Заяву, яка була підписана відповідачем, та Умовами і правилами надання банківських послуг.
Спірні відносини між сторонами виникли з приводу невиконання відповідачем умов кредитного договору і, як наслідок, утворення заборгованості в сумі 11740,08 грн., куди включено 3471,46 грн. заборгованості за кредитом, 7233,38 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, штраф (фіксований) - 500 грн. та штраф (відсоткова ставка) - 535, 24 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 3-5).
За змістом ст.ст. 1054 і 526 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи долучені до матеріалів справи докази та вимоги закону, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач на подав до суду доказів, які спростовували б наявність у нього боргу перед позивачем, а тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо застосування строку позовної давності колегія суддів вважає підставними і такими, що підлягають задоволенню.
За вимогами ст..257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.
Згідно ч.1,5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Узгоджуючи норми законодавства, що регулюють строки позовної давності, та умови кредитного договору колегія суддів прийшла до висновку, що початок строку перебігу позовної давності почався з дня закінчення дії картки, тобто з лютого 2009 року і закінчився у лютому 2012 року.
З позовом до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся у жовтні 2012 року. Вимог про поновлення строків позовної давності не заявляв.
Відповідно до п. 8.6. Умов і правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. та 5 % від суми позову.
Початком перебігу строку позовної давності стосовно вимоги про стягнення штрафу є день, коли боржник повинен був сплатити такий платіж, проте не сплатив його.
Таким чином, звернення з позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду 25.10.2012 року, тобто з пропущенням строку позовної давності, є підставою для відмови в позові.
Висновок місцевого суду про те, що взаємовідносини між позивачем і відповідачем тривають відповідно до п. 9.3 та 9.12 договору, у зв'язку з чим не можуть бути застосовані положення закону про позовну давність, є помилковим з огляду на наступне. Пунктом 9.12 договору передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з дня підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про припинення дії договору, то він автоматично лонгується на такий же строк. Виходячи з цих умов, строк дії договору у будь-якому разі не міг бути довшим, ніж 24 місяці з дня підписання, тобто до 25 грудня 2008 року, а відповідно до умов Заяви строк дії кредитного ліміта визначений на строк дії карти, тобто до лютого 2009 року.
За таких обставин, висновок місцевого суду в цій частині є помилковим.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування позовної давності колегія суддів вважає обґрунтованими із вищенаведених підстав, про те, що позовна давність пропущена з поважних причин, Банк перед судом не клопотав.
Частина 4 ст. 267 ЦК України передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як убачається, суд першої інстанції при вирішенні справи уваги на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним і його відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 309 ЦПК України слід скасувати.
На підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 21 січня 2013 року скасувати.
В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_5 сто чотирнадцять гривень 70 копійок судових витрат.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.
Судді : підпис Григоренко М.П.
підпис Собіна І.М.
Згідно:Суддя-доповідач: Ковальчук Н.М.