Справа № 368/138/13-ц Головуючий у І інстанції Кириченко В.І.

Провадження № 22-ц/780/2234/13 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О.

Категорія 47 04.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

03 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.,

за участю секретаря: Бутенко М.О.,

розглянула матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2013 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що з 10.02.2012 року та на момент подачі позову вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони по справі мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, тому позивачка просила стягнути аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В подальшому позивачка доповнила позовні вимоги та просила стягнути також з відповідача 500 грн. на її утримання до досягнення дитиною 3-х річного віку.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 21.01.2012 року і до повноліття дитини, а також щомісячно на особисте утримання дружини в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 21.01.2013 року і до досягнення дочкою 3-х річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 229, 40 грн.

Позивач подала апеляційну скаргу, з якої вбачається, що вона не згідна з судовим рішенням в частині розміру стягнення аліментів на утримання дитини, в той же час просить рішення скасувати повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та ухвалити нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позов про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі, від подружнього життя сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає із матір'ю та знаходиться на її утриманні, а тому відповідач зобов'язаний надавати позивачу ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини у визначеному судом розмірі.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Згідно вимог ч. 4 цієї статті право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Згідно вимог ч. 6 цієї статті право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі із 10.02.2012 року, і є батьками малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6-7).

Також судом встановлено, що малолітня ОСОБА_4, проживає із матір'ю ОСОБА_2 та знаходиться на її утриманні (а. с. 8), відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини та дружини.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не має офіційного місця роботи, дохід його носить мінливий та нерегулярний характер, що є підставою для визначення розміру аліментів у твердій сумі.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі, визначивши розмір аліментів в сумі 500 грн., виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, який для дитини до 6 років становить з 01.01.2013 р. - 972 грн., а з 01.12.2013 р. - 1032 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі, ніж визначений судом, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів врахував всі обставини справи та дав їм належну оцінку, висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтується на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.Керуючись ст.ст. 303,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду від 18 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: