Справа № 1/0312/349/11 Провадження №11/773/11/13 Головуючий в 1 інстанції Василюк А.В.

Категорія:: ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.309 КК України Доповідач : Оксентюк В. Н.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого -судді Оксентюка В.Н.,

суддів - Польового М.І., Силки Г.І.,

з участю секретаря - Старенько Л.М.,

прокурора - Гарбуза В.В.,

підсудного - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суду першої інстанції, на вирок Нововолинського міського суду від 16 липня 2012 року, яким,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Нововолинська Волинської області, українець, громадянин України, освіта базова середня, зі слів працював до арешту у лісовому господарстві «Інтер-Феміда», не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживав у АДРЕСА_2, раніше судимий:

01 вересня 2004 року Нововолинським міським судом за ч.2 ст.186, ч.2 ст.189 КК України на 2 (два) роки шість місяців позбавлення волі. Звільнений 19 січня 2007 року по відбуттю покарання;

05 жовтня 2009 року Нововолинським міським судом за ч.1 ст.396 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;

- засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування ОСОБА_1 визначено 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75, ст.76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком на три роки. На засудженого покладені обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання чи роботи, періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекції.

Міру запобіжного заходу залишено попередню - підписка про невиїзд.

Розглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, колегія суддів судової палати,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 20 травня 2011 року близько 19 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4, з корисливою метою таємно проникнули в охоронюване приміщення колишньої центральної заводської лабораторії ВАТ "Оснастка", що по вул. Луцькій, 25 у м. Нововолинську, звідки, повторно, таємно викрали дюраль-алюмінієві плити, розміром кожної 40 х 40 см в кількості 25 шт. загальною вагою 40 кг, чим спричинили ВАТ "Оснастка" майнової шкоди на загальну суму 360 грн. з розрахунку 9 грн. за один кілограм.

07 вересня 2011 року в період часу з 19 по 22 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі, що за адресою: АДРЕСА_3, переслідуючи корисливу мету, повторно, таємно викрав мобільний телефон марки "Нокіа 6303" вартістю 600 грн., картку оператора стільникового зв'язку "Київстар" вартістю 25 грн. на рахунку якої знаходилось гроші у сумі 10 грн., який належить потерпілому ОСОБА_5, чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 635 грн.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 вказує на незаконність вироку, в частині призначеного останньому покарання.

Посилається на те, що при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував, що ОСОБА_1 вчинив умисні корисливі злочини, які за ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості та тяжких злочинів. Він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини і знову вчинив два умисні корисливі злочини, що вказує на підвищену суспільну небезпечність особи засудженого і його небажання стати на шлях виправлення. Судом не в повній мірі врахована негативна характеристика ОСОБА_1, а також те, що останній обидва злочини вчинив у стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що розкаяння останнього, є лише намаганням уникнути реального покарання.

Просить вирок щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати, та постановити новий вирок, призначивши йому за ч.2 ст.185 КК України 2 (два) роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі та взяти його під варту у залі суду.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора, який свою апеляцію підтримав, просив вирок в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасувати та постановити новий вирок, підсудного ОСОБА_1, який апеляції не визнав і просив залишити вирок суду першої інстанції без зміни, провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів судової палати прийшла до висновку, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи і цим обставинам дав правильну юридичну оцінку. Дії ОСОБА_1 кваліфікував за ч.2 та ч.3 ст.185 КК України, тобто як умисне таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення. Така кваліфікація його дій є правильною і в поданих апеляціях ніким не оспорюється. Винуватість ОСОБА_1 у вчинених злочинах повністю стверджується зібраними і перевіреними у суді першої інстанції доказами і також у апеляції не оспорюється.

Згідно ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу та у відповідності до положень Загальної частини цього Кодексу з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Особі, яка вчинила злочини, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При призначенні ОСОБА_1 покарання вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Зокрема, з матеріалів кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово протягом 2003-2009 років засуджувався за вчинення умисних, в тому числі і корисливих злочинів, за які відбував реальне покарання у виді позбавлення волі. 25 березня 2011 року (т.4 а.с.44) звільнився з місць позбавлення волі, а 20 травня 2011 року та 07 вересня 2011 року вчинив нові умисні корисливі злочини, один з яких відноситься до категорії тяжких. Вказані злочини він вчинив у стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючими покарання обставинами. По місцю проживання ОСОБА_1 характеризується негативно.

Суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України вказаних обставин у повній мірі не врахував, вирок суду в частині призначеного покарання належним чином не умотивував. Той факт, що ОСОБА_1 вину визнав та щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдану злочинами майнову шкоду, можуть бути враховані лише при визначенні йому розміру покарання.

Тому вирок суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання із застосуванням ст.75 КК України підлягає до скасування з постановленням судом апеляційної інстанції нового вироку.

При призначенні ОСОБА_1 покарання колегія суддів судової палати враховує характер та суспільну небезпеку вчинених ним злочинів, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини та інші обставини справи у їх сукупності.

До пом'якшуючих покарання обставин відносить щире каяття та добровільне відшкодування завданої злочинами шкоди.

До обтяжуючих покарання обставин відносить вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

Колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 вчинив два умисні корисливі злочини, один з яких відносить до середньої ступені тяжкості, а інший до тяжких злочинів.

По відношенню до особи підсудного враховує, що він негативно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово засуджувався за умисні корисливі злочини, відбував реальне покарання у виді позбавлення волі і через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі вчинив нові умисні корисливі злочини, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи ОСОБА_1 та його вперте небажання стати на шлях виправлення.

З врахуванням усіх зазначених вище обставин та у їх сукупності, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише у місцях позбавлення волі, а тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій ч.2 та ч.3 ст. 185 КК України, а остаточне покарання призначає шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись п. 11 Перехідних положень КПК України від 13.04.2012 року, ст.ст. 365-366, 378 КПК України (в ред. 1960), колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, -

З А С У Д И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Нововолинського міського суду від 16 липня 2012 року в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасувати та постановити новий вирок.

Призначити ОСОБА_1 покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.

за ч. 3 ст. 185 КК України 4 ( чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_1 визначити 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання, з 13 березня 2013 року.

У решті вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі одного місяця з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги через апеляційний суд Волинської області, а засудженим ОСОБА_1 - у той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий

Судді