РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/390/13Головуючий суду першої інстанції:Захарова К.П.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
"26" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіСамойлової О.В.,
СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод», ОСОБА_7, Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої дорожньо - транспортною подією, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» на рішення Керченського міського суду АР Крим від 25 січня 2013 року та за апеляційною скаргою Приватного Акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» на рішення Керченського міського суду АР Крим від 25 січня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Керченський стрілочний завод», ОСОБА_7, ПАТ «Українська страхова компанія «АСКА» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої дорожньо - транспортною подією, мотивуючи вимоги тим, що 16.02.2012 року відбулося ДТП за участю транспортних засобів ГАЗ 2705, держ. номер НОМЕР_1 та Шкода - Октавія держ. номер НОМЕР_2 у результаті порушення водієм транспортного засобу ГАЗ 2705 ОСОБА_7 Правил дорожнього руху України, останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпроАП. Від зазначеної ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження, вартість яких була відшкодована страховою компанією «АСКА» за винятком франшизи та суми втраченої товарної вартості автомобіля. На замовлення позивача експертною установою «Укравтоекспертиза» було складено звіт серії SL №16932/1, яким було встановлено розмір втрати товарної вартості автомобілю на суму 3868,93 грн. При цьому витрати позивача на проведення вказаної експертизи склали 190 грн. Також позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_7, який під час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Керченський стрілочний завод», йому була спричинена шкода, яка виразилася в тому, що він зазнав душевних страждань через пошкодження свого майна, а також був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого повсякденного життя, оскільки він страждає захворюванням нижніх кінцівок. Нанесену моральну шкоду позивач оцінює у 10 000 грн. Враховуючи наведене позивач просить суд стягнути з ТОВ «Керченський стрілочний завод» суму втрати товарної вартості автомобілю у розмірі 3 868,93 грн., вартість проведеної експертизи у розмірі 190 грн. З ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» 5% від суми моральної шкоди у сумі 500 грн. З ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 9 500 грн. та судові витрати з відповідачів, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 25 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. На користь позивача з ТОВ «Керченський стрілочний завод» стягнуто вартість втрати товарної вартості автомобілю Шкода - Октавія в сумі 3868,93 грн. та вартість послуг авто експерта в сумі 190 грн.; з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанії «АСКА» моральну шкоду в сумі 2 500 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач ТОВ «Керченський стрілочний завод» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з ТОВ «Керченський стрілочний завод» суми втрати товарної вартості автомобіля в розмірі 3868,93 грн., 190 грн. вартості послуг авто експерта та суми судового збору відмовити.
В якості доводів апелянт зазначає, що рішення суду винесено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з неправильним застосування норм матеріального права, а саме, судом при винесенні оскаржуваного рішення не було застосовано норму ст. 1194 ЦК України, відповідно до якої відшкодуванню підлягає саме фактична шкода, а тому умовна величина, якою є величина втрати товарної вартості, не може служити доказом наявності фактичної шкоди, а отже не повинна підлягати відшкодуванню.
Крім того апелянт зазначає, що судом не було застосовано положення ст. 32.7 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до якої втрату товарної вартості повинна відшкодуватися страховиком, а тому суд першої інстанції помилково прийшов до висновку стосовно покладена відповідальності за втрату товарної вартості автомобіля на володільця джерела підвищеної небезпеки, який застрахував свою відповідальність.
Апелянт також не погоджується із доказами, які покладені в основу оскаржуваного рішення, а саме з висновком, наданий експертною установою «Укравтоекспертиза» звіт серії SL №16932/1, оскільки розрахунки наведені у звіті суперечать «Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», вказаний звіт заснований на підставі пояснень власника автомобіля про умови його експлуатації, о оскільки вказаний звіт заснований на допусках та припущеннях, тому не може служити належним доказом наявності збитку внаслідок втрати товарної вартості, понесеної позивачем.
25 лютого 2013 року відповідач ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» також подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині стягнення з ПАТ «УАСК АСКА» на користь ОСОБА_6 моральної шкоди скасувати.
Апеляційна скарги вмотивована тим, що оскаржуване рішення суду постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме позивачем не надано суду доказів щодо спричинення йому фізичної болі та страждань, пов'язаних з пошкодженням його здоров'я.
Крім того апелянт вказує, що оскільки відсутні будь-які неправомірні рішення, дії чи бездіяльності з боку страхової компанії, відсутня, будь яка вина, тому як слід, не має підстав для відшкодування моральної шкоди передбаченої ч. 1ст. 1167 ЦК України.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ТОВ «Керченський стрілочний завод» та ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.02.2012 року відбулося ДТП за участю транспортних засобів ГАЗ 2705, держ. номер НОМЕР_1 та Шкода - Октавія держ. номер НОМЕР_2 у результаті порушення водієм транспортного засобу ГАЗ 2705, держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 Правил дорожнього руху України, за що останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпроАП (а.с.8).
Відповідно до експертного висновку проведеного установою «Укравтоекспертиза» звіт серії SL №16932/1, від зазначеної ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження вартість відновлюваного ремонту, вартість яких склала 23 656,25 грн. (а.с.10-21).
Вказана сума, за виключенням франшизи та суми втраченої товарної вартості автомобіля була повністю відшкодована ПрАТ «УАСК «АСКА». Відмовляючи у відшкодуванні втрати товарної вартості автомобілю страхова компанія посилалась на вимоги ст. 32.7 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою передбачено. Що страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу. Тому володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодовувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.
Враховуючи встановлення вини ОСОБА_7, який на час скоєння ДТП перебував у трудових правовідносинах з ТОВ «Керченський стрілочний завод», зокрема наявність та зміст постанови суду про визнання винним ОСОБА_7 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпроАП, яка є чинною, з урахуванням вимог ст. 1187 ЦК України, відповідно до якої шкода спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом, суд першої інстанції вважав об'єктивну та обґрунтовану суму майнової шкоди, завданої власнику автомобіля. З урахуванням того, що з особи винної у скоєнні ДТП стягується різниця між сумою, що визначена судом та сумою, що має відшкодувати страховик, тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що усю суму моральної шкоди треба стягнути з ПрАТ «УАСК «АСКА».
Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково.
На момент настання ДПТ, цивільно - правова відповідальність ТОВ «Керченський стрілочний завод» була застрахована у ПрАТ «УАСК «АСКА» за договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09 червня 2011 року (а.с.75).
Відповідно до п.1 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і огненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Пункт 2 статті 1187 Цивільного кодексу України закріплює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 5 зазначеної статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відповідач не довів того, що завдана позивачу шкода була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу позивача.
Згідно із ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Звільнення від відшкодування можливе лише у разі, якщо той, хто заподіяв шкоду, доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Отже, колегія суддів погоджується з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення Керченського міського суду АР Крим від 25 січня 2013 року та ухвалення у справі нового рішення
Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, ч. 2 ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» на рішення Керченського міського суду АР Крим від 25 січня 2013 року відхилити.
Апеляційну скаргу Приватного Акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» на рішення Керченського міського суду АР Крим від 25 січня 2013 року задовольнити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 25 січня 2013 року в частині стягнення з Приватного Акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 2500,00 грн., відмови у задоволенні вимог ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди, стягнення з Приватного Акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_6 судового збору в сумі 107 грн. 30 коп. скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_6 до Приватного Акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» про стягнення моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Керч на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.
В решті рішення Керченського міського суду АР Крим від 25 січня 2013 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: О.В. Самойлова А.П. Приходченко Т.С. Авраміді