УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Короткова В.Д.
суддів Комаровської Н.В., Гончаренко В.М.
при секретарі Таратіної О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, за апеляційною скаргоюОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 травня 2007 року,
встановила:
В липні 2006 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що за період перебування у шлюбі з відповідачкою з 2004 року по 2006 рік ними було внесено 15368 грн. на будівництво житла та 5000 грн. на будівництво гаража, що разом складає 20368 грн. Оскільки будівництво гаража закінчено, позивач просив визнати за ним право власності на гараж та стягнути з відповідачки на його користь 5184 грн.
Відповідачка позов не визнала, просила відмовити позивачу в визнанні права власності на гараж, вартість якого була встановлена експертизою в сумі 19017 грн., погоджувалася на виплату позивачу грошової компенсації в сумі 9256, 25 грн.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 травня 2007 року позов задоволено частково: за позивачем визнано право власності на гараж і стягнуто з нього на користь відповідачки грошову компенсацію в сумі 1622, 58 грн.
В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення скасувати в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвалите нове рішення про відмову в позові.
Заслухавши доповідача, доводи заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що спільне майно подружжя складається з гаража вартістю 19017 грн. та внеску на будівництво житла в сумі 15368 грн., що разом складає 34385 грн. і частка кожного з подружжя
Справа № 22ц-3300/07 Категорія 35
Головуючий у першій інстанції Куркан М. М.
Доповідач Короткое В.Д.
складає 17192, 50 грн. Визнав право власності на гараж за позивачем, суд стягнув з нього на користь відповідачки 1622, 58 грн. з врахуванням судових витрат.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду оскільки вони ґрунтуються на законі та підтверджуються матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони за період перебування у шлюбі з 9 жовтня 2004 року по 11 січня 2006 року (а.с. 6-7) набули майно, яке складається з гаража вартістю 19017 грн. (а.с. 62-66) та внеску на будівництво житла в сумі 15368 грн.(а.с. 8-15).
Суд першої інстанції правильно визначив частку кожного з подружжя, яка складає 17192, 50 грн. і на підставі ст. 71 СК України поділив майно в натурі, визнав право власності на гараж за позивачем та стягнув з нього на користь відповідачки грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно.
Частини 4, 5 ст. 71 СК України передбачають присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно лише за його згодою за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Оскільки жоден з подружжя не був згоден на отримання грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, відповідна грошова компенсація не вносилася ними на депозитний рахунок суду. При таких обставинах суд першої інстанції не мав можливості іншим шляхом поділити майно в натурі. Тому, визнавши право власності на гараж за позивачем, суд стягнув з нього на користь відповідачки грошову компенсацію в сумі 1622, 58 грн.( з врахуванням судових витрат).
Колегія суддів вважає, що таке рішення суду є правильне по суті і справедливе, тому відповідно до вимог ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що розмір грошової компенсації повинен бути збільшений на суму, яку втратила відповідачка при розірванні кредитного договору та на витрати, які вона понесла при виготовленні технічного паспорту на гараж, і на її думку така компенсація повинна складати 2827, 01 коп. Внесок на будівництво житла в сумі 15368 грн. був зроблений в період шлюбу (а.с. 8-15), тому розділу підлягає саме ця сума. Те, що відповідачка після розірвання шлюбу (11 січня 2006 року) розірвала 27 березня 2006 року кредитну угоду на будівництво житла, отримавши замість внесеної суми тільки 13512, 51 грн. (а.с. 33), не може вплинути на її частку в праві спільної сумісної власності подружжя. Не підлягають також врахуванню витрати в сумі 149, 52 грн., понесені відповідачкою при оформленні документів на гараж.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, судове рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 218, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргуОСОБА_2 відхилити. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 травня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.