РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

21 червня 2007 року                                                                                           м.  Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.

суддів  - Панасенкова В.О.,  Драгомерецького М. М.

при секретарі - Щуровській ОД. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2007 року по справі за позовом Дунайського транспортного прокурора в інтересах відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство" до ОСОБА_1 про стягнення суми.

встановила:

Дунайський транспортний прокурор в інтересах ВАТ «УДП» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 36877грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив позовні вимоги та пояснив,  що відповідач ОСОБА_1,  будучи службовою особою - шкіпером-мотористом баржі «УДП-і 200» допустив службову недбалість при виконанні своїх службових обов'язків при завантаженні баржі 4 грудня 2005 року,  в результаті чого виникла деформація корпусу баржі в районі трюму №3. Власникові баржі «УДП-1200» - ВАТ «УДП» було завдано збитків на суму 36877грн. Просить стягнути з відповідача на користь ВАТ «УДП» нанесену шкоду в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково,  просить зменшити суму,  в зв'язку з тим.  що у нього хворіє дружина,  та немає таких коштів.

Представник ВАТ «УДП» в судове засідання падав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності,  в якій позов підтримує.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2007 року позов Дунайського транспортного прокурора був задоволений. Було стягнуто з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» збитки,  пов'язані з деформацією баржі «УДП-1200» у розмірі 36877грн. та стягнуто з ОСОБА_1 368грн.77коп. судового збору на користь держави.

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим.  що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права,  висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи,  неповно були з'ясовані обставини,  що мають значення для справи,  та направлення справи на новий розгляд.

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши доповідь судді-доповідача,  доводи скарг та заперечення проти неї,  судова колегія дійшла висновку,  що апеляційна скарга

Головуючий у першій інстанції Швець В.М.                            Справа №22ц-2838/2007р.

Доповідач Громік Р.Д.                                                                            Категорія

підлягає задоволенню частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно вироку Ізмаїльського міськрайонного суду від 16 лютого 2006 року. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину,  передбаченого  ст. 367 ч. 1 КК України,  - службовій недбалості,  тобто неналежному виконанні посадовою особою своїх службових обов'язків,  що спричинило суттєву шкоду. В результаті даного злочину ВАТ «Українське дунайське пароплавство» нанесено шкоду на суму 36877грн.,  що підтверджено висновком оціночної експертизи за фактом аварійної події з несамохідною баржею «УДП-1200»,  регістровий НОМЕР_1.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про те,  що не були залучені до матеріальної відповідальності працівники ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт»,  так як згідно вироку Ізмаїльського міськрайонного суду від 16 лютого 2006 року,  тільки ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину,  передбаченого  ст. 367 ч.1 КК України,  і таким чином саме його діями була нанесена шкода відкритому акціонерному товариству «Українське Дунайське пароплавство».

Таким чином,  суд першої інстанції правильно дійшов до висновку,  що позов підлягає задоволенню,  надав належну оцінку всім доказам по справі. Яких-небудь доказів на підтвердження своїх доводів апелянт не надав ні суду першої інстанції,  ні апеляційному суду.

Судова колегія вважає,  що розглядаючи спір,  районний суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі,  надані сторонами докази,  правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин,  однак судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального права,  у зв'язку з чим,  є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Так,  вирішуючи спір,  суд першої інстанції застосував норми  ст.  1166 ЦК України згідно якої майнова шкода,  завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала,  а відповідно до ч.4  ст. 1193 ЦК України суд не може зменшити розмір відшкодування шкоди,  завданої фізичною особою,  коли шкоди завдано вчиненням злочину.

На думку судової колегії,  суд першої інстанції при вирішенні цього спору повинен був застосувати статтю 134 ч.1 п.3 КЗпП України,  згідно якої відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди,  заподіяної з їх вини підприємству,  установі,  організації,  у випадках,  коли шкода завдана діями працівника,  які мають ознаки діянь,  переслідуваних у кримінальному порядку;

Згідно статті 137 цього ж кодексу,  суд при визначенні розміру шкоди,  що підлягає покриттю,  крім прямої дійсної шкоди,  враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку,  за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника,  але й відсутності умов,  що забезпечують збереження матеріальних цінностей,  розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Суд може зменшити розмір покриття шкоди,  заподіяної працівником,  залежно від його майнового стану,  за винятком випадків,  коли шкода заподіяна злочинними діями працівника,  вчиненими з корисливою метою.

Судова колегія при вирішенні спору враховує матеріальне становище відповідача,  у якого на утриманні знаходиться дружина - інвалід 3-ї групи,  та два сина - студента.

Керуючись  ст.   ст.  303,  304,  307,  309 ч. 1 п.4;  ст. 313,  316,  319,  324,  325 ЦПК України судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2007 року по справі за позовом Дунайського транспортного прокурора в інтересах відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до ОСОБА_1 про стягнення суми змінити.

Ухвалити нове рішення,  яким зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» збитків з 36877 грн. до 18000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави держмито у розмірі 180 грн..

На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.