Справа № 444/6453/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 жовтня 2012 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Мазурчака В.М.,

при секретарі судового засідання Марущак І.А.,

за участі:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача 1 ОСОБА_3,

відповідача 2 ОСОБА_4,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_6 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним доручення від 14.02.2001 року, договору дарування від 27.02.2001 року, зобов’язання повернути будинок,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2012 року позивач звернувся до суду із означеним вище позовом, який мотивував посиланням на таке:

14.02.2001 року у нотаріуса ОСОБА_5 він мав намір оформити заповіт, про що і повідомив нотаріусу. Нотаріус дав йому підписати документ, який він не читав, оскільки погано себе почував, хворів грипом.

В кінці 2011 року йому стало відомо, що він підписав доручення, яким уповноважив ОСОБА_4 подарувати своєму сину ОСОБА_3 будинок по вулиці Бодрості 44 в місті кривому ОСОБА_6.

27.02.2001 року відповідачі уклали між собою договір дарування на підставі доручення.

Зазначає, що договір дарування міг би і сам підписати, якби хотів.

В кінці 2011 року почав шукати документи на будинок і не знайшов їх, звернувся до КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», де йому усно повідомили, що він не є власником.

В судове засідання 30.10.2012 року позивач та його представник з’явились, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні тексту позову.

Позивач пояснив, що копію доручення та договору дарування отримав у нотаріуса.

В судове засідання 30.10.2012 року відповідачі з’явились, проти позову заперечували у повному обсязі, надали суду пояснення.

Вважають, кожен окремо, що підписане доручення та договір дарування відповідають дійсній волі позивача, оскільки він сам вирішив подарувати будинок. Пояснили, що не знають, чому не міг подарувати безпосередньо ОСОБА_3, вони прийшли до нотаріуса і той їм сказав, що можна так зробити. Вони не знають законів, як нотаріус сказав, так і зробили.

В судове засідання 30.10.2012 року третя особа не з’явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, на адресу суду надіслала заперечення проти позову з копією заяви позивача від 21.08.2012 року.

В судовому засіданні 30.10.2012 допитано свідків ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2. Суд вважає показання даних свідків такими, що не мають відношення до фактичних обставин справи, які необхідно встановити, оскільки жоден із свідків не був присутнім під час підписання доручення та договору дарування, про події днів, коли підписувались дані документи не обізнані та нічого суду не пояснили.

Показання про обставини їх проживання як сусідів та спілкування із сторонами справи для вирішення спору значення не мають.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів як окремо так і їх взаємний зв’язок, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю з таких підстав:

Позивач та його представник не надали суду жодних доказів у підтвердження позовних вимог.

Відповідно до наданої третьою особою заяви ОСОБА_1 він просить нотаріуса видати йому копію довіреності, зазначає, що в 2001 році це була його воля, він мав бажання подарувати будинок ОСОБА_3, діяв добровільно без примусу. На наступний день ситуація змінилась, оскільки ОСОБА_3 не виправдав його довіри: довів до інсульту, забрав кошти тощо. Тому він ходить по судах, щоб відмінити дарування.

В судовому засіданні позивач підтвердив, що 21.08.2012 року добровільно власноручно написав дану заяву у нотаріуса.

Суд вважає заяву позивач (а.с.30) належним та допустимим доказом, який спростовує його позовні вимоги, підтверджує той факт, що позивач розумів значення своїх дій у момент підписання доручення.

На основі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України,

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним доручення від 14.02.2001 року, договору дарування від 27.02.2001 року, зобов’язання повернути будинок відмовити повністю.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 01 листопада 2012 року.

Суддя

ОСОБА_9